Гірські дощові ліси Північно-Західних Гат (ідентифікатор WWF: IM0135) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в горах Західних Гат на південному заході Індії. Він вирізняється високим видовим різноманіттям та рівнем ендемізму.

Географія Екорегіон гірських дощових лісів Північно-Західних Гат охоплює середні висоти і високогір'я північної частини Західних Гат, розташовані на висоті понад 1000 м над рівнем моря, і простягається від крайнього півдня Гуджарата через Махараштру та Гоа до Карнатаки, паралельно західному узбережжю Індії. На більш низьких висотах екорегіон переходить у вологі листяні ліси Північно-Західних Гат. В Західних Гатах беруть свій початок річки Ґодаварі, Крішна та Кавері, які течуть на схід, через Деканське плато, і впадають у Бенгальську затоку. Стрімкі західні схили цих гір підіймаються на висоту понад 1000 м над рівнем моря, а східні схили так само стрімко спускаються до Деканського плато.

Клімат В межах екорегіону переважає вологий і спекотний тропічний клімат. Високі Західні Гати перехоплюють вологу південно-західних мусонів, які дмуть з червня по вересень. Таким чином, на їх західних схилах середньорічна кількість опадів може досягати 2500-3000 мм, а на східних схилах — 1000 мм. Середні температури в горах є нижчими, ніж на навколишніх рівнинах, і знижуються зі збільшенням висоти.

Флора Основними рослинними угрупованнями екорегіону є багатоярусні дощові ліси, дерева в яких досягають висоти 45 м. Ці дерева вкриті ліанами та епіфітами, особливо різними видами орхідей. Ці орхідеї мають спеціалізовані системи запилення і часто залежать від одного виду-запилювача. Основу лісів регіону складають тикові дерева (Tectona grandis), а також різноманітні представники родин Діптерокарпові (Dipterocarpaceae), Клузієві (Clusiaceae), Фісташкові (Anacardiaceae), Сапотові (Sapotaceae) та Мелієві (Meliaceae). На висоті понад 900 м над рівнем моря в лісах переважають представники родини Лаврові (Lauraceae). Бамбуки та пальми формують в лісах густий, непрохідний підлісок. Різні види (Strobilanthes), іксор (Ixora), (Canthium), нитинок (Selaginella) та (Arisaema), а також представники родин Акантові (Acanthaceae) і Аннонові (Annonaceae) та різноманітні папороті формують на землі густий килим з рослинності. Серед рідкісних видів дерев, поширених в екорегіоні, слід відзначити та

На схилах найвищих гірських вершин, розташованих в південній частині екорегіону, зустрічаються невисокі вічнозелені ліси , а на вершинах гір поширені гірські луки. Серед характерних рослин, що зустрічаються в лісах шола, слід відзначити (Rhododendron arboreum), непальський барбарис (Berberis napaulensis), (Elaeocarpus recurvatus), (Ilex denticulata), (Magnolia nilagirica), (Actinodaphne bourdillonii) та різні види (Syzygium spp.). Високогірні луки екорегіону характеризуються вогнестійкими та морозостійкими травами. Серед трав, поширених на цих луках, слід відзначити (Chrysopogon nodulibarbis), (Cymbopogon flexuosus), (Arundinella ciliata), (Arundinella mesophylla), (Arundinella tuberculata), (Themeda tremula) та (Sehima nervosum).

Фауна Екорегіон гірських дощових лісів Північно-Західних Гат вирізняється високим фауністичним різноманіттям. В межах екорегіону зустрічається близько 90 видів ссавців. Серед рідкісних великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), індійського леопарда (Panthera pardus fusca), індійського слона (Elephas maximus), гаура (Bos gaurus), гірського куона (Cuon alpinus) та ведмедя-губача (Melursus ursinus). Також в екорегіоні мешкають рідкісні левохвості макаки (Macaca silenus), велетенські індійські білки (Ratufa indica) та майже ендемічні великоплямисті цивети (Viverra civettina).

В межах екорегіону зустрічається понад 345 видів птахів. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити дев'ять майже ендемічних видів. (Columba elphinstonii), малабарські токо (Ocyceros griseus), сіроголові бюльбюлі (Brachypodius priocephalus), сіролобі кратеропи (Argya subrufa), вогнисті сіпараї (Aethopyga vigorsii) та малабарські папуги (Psittacula columboides) окрім вологих листяних лісів Північно-Західних Гат також зустрічаються у навколишніх рівнинних вологих лісах, а білочереві вагабунди (Dendrocitta leucogastra), сіроволі чагарниці (Montecincla jerdoni) та (Sholicola major) мешкають переважно у високогір'ях. Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити рідкісних індійських флоріканів (Sypheotides indicus), сірих пеліканів (Pelecanus philippensis), індійських токо (Ocyceros birostris) та дворогих гомраїв (Buceros bicornis).

Рівень ендемізму серед тварин екорегіону найбільш виражений у жаб. 138 зі 158 видів жаб, поширених в горах регіону, є ендеміками, які більше ніде на Землі не зустрічаються.

Збереження Оцінка 2017 року показала, що 5331 км², або 17 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 39 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають: Тигровий заповідник Калі, Карнатака (80 км²) , Карнатака (200 км²) , Махараштра (80 км²) , Карнатака (1060 км²) , Махараштра (160 км²) , Карнатака (820 км²) , Карнатака (160 км²) , Карнатака (70 км²) , Махараштра (350 км²) , Карнатака (370 км²) , Карнатака (470 км²) , Карнатака (40 км²) , Махараштра (130 км²)

Примітки

Посилання «North Western Ghats montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «North Western Ghats Montane Rainforests» — One Earth.