Вологі листяні ліси Південно-Західних Гат (ідентифікатор WWF: IM0150) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на південному заході Індії.

Географія Екорегіон вологих листяних лісів Південно-Західних Гат охоплює західні та східні схили південної частини Західних Гат, зокрема гір та , а також східні схили гір Нілґірі та . Він простягається на територіях індійських штатів Керала, Карнатака та Тамілнад, на висоті від 250 до 1000 м над рівнем моря. На висоті понад 1000 м над рівнем моря екорегіон переходить у гірські дощові ліси Південно-Західних Гат. На захід від екорегіону поширені вологі ліси Малабарського узбережжя, а на сході, у дощовій тіні Західних Гат, — сухі листяні ліси Південного Декану.

Клімат В межах екорегіону переважає вологий і спекотний тропічний клімат. Високі Західні Гати перехоплюють вологу південно-західних мусонів, які дмуть з червня по вересень. В цей період випадає від 65 до 80 % від річної кількості опадів. Таким чином, на західних схилах Західних Гат середньорічна кількість опадів може досягати 2000-3000 мм, а на східних схилах — лише 1000-2000 мм. Середні температури в екорегіоні є нижчими, ніж на навколишніх рівнинах, і знижуються зі збільшенням висоти.

Флора Основними рослинними угрупованнями екорегіону є вологі листяні ліси, дерева в яких скидають листя під час сухого сезону. Серед поширених в лісах регіону дерев слід відзначити серцелисту адіну (Adina cordifolia), (Albizia odoratissima), (Albizia procera), диявольське дерево (Alstonia scholaris), (Bombax ceiba), (Toona ciliata), (Dalbergia latifolia), (Grewia tiliifolia), (Holoptelea integrifolia), (Hymenodictyon orixense), (Lagerstroemia parviflora), (Lagerstroemia speciosa), (Lannea coromandelica), (Miliusa velutina), (Pterocarpus marsupium), дерево кусум (Schleichera oleosa), (Spondias pinnata), (Radermachera xylocarpa), тикове дерево (Tectona grandis), (Terminalia bellirica), (Terminalia paniculata), (Terminalia elliptica), (Vitex altissima), (Xylia xylocarpa) та (Machilus glaucescens).

Фауна В межах екорегіону зустрічається близько 90 видів ссавців. Серед рідкісних великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), індійського слона (Elephas maximus), гаура (Bos gaurus), нільгирійського лутунга (Semnopithecus johnii), гірського куона (Cuon alpinus) та ведмедя-губача (Melursus ursinus). Серед більш дрібних ссавців слід відзначити рідкісних бурого мусанга (Paradoxurus jerdoni), сірого стрункого лорі (Loris lydekkerianus), великохвосту велетенську білку (Ratufa macroura) та індійську велетенську білку (Ratufa indica). Нільгирійські лангури, бурі мусанги та великоплямисті цивети (Viverra civettina) є майже ендемічними представниками екорегіону. Їх ареал також охоплює високогір'я Західних Гат та малабарські прибережні ліси. Іншими ендемічними представниками екорегіону є (Suncus dayi), які також зустрічаються в прибережних лісах.

В межах екорегіону зустрічається 322 види птахів. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити майже ендемічних (Columba elphinstonii), малабарських токо (Ocyceros griseus), західних бородастиків (Psilopogon malabaricus), сіроголових бюльбюлів (Brachypodius priocephalus), рудокрилих тимельовців (Pterorhinus delesserti), сіролобих кратероп (Argya subrufa), індійських мухоловок (Ficedula nigrorufa), нільгірійських мухоловок (Eumyias albicaudatus), жовтогорлих бюльбюлів (Pycnonotus xantholaemus) та малабарських папуг (Psittacula columboides).

Збереження Оцінка 2017 року показала, що 6645 км², або 28 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 50 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають: Національний парк Бандіпур, Карнатака (1110 км²) , Карнатака (370 км²) , Керала (50 км²) , Керала (90 км²) , Тамілнад (620 км²) , Тамілнад (895 км²) , Тамілнад (310 км²) Національний парк Мудумалай, Тамілнад (400 км²) Національний парк Нагарахол, Карнатака (620 км²) , Керала (128 км²) , Керала (285 км²) , Керала (470 км²) , Керала (40 км²) , Керала (430 км²)

Примітки

Посилання «South Western Ghats moist deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «South Western Ghats Moist Deciduous Forests» — One Earth.