Нижній Новгород — Рязань — нафтопровідна система у Росії. Одна з ниток системи надалі була перетворена на нафтопродуктопровід.
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років до Нижнього Новгороду подали ресурс нафти по трубопроводу Альметьєвськ – Нижній Новгород, що створило передумови для подальших поставок у західному напрямку. Як наслідок, в 1961-му ввели в дію першу нитку нафтопроводу Нижній Новгород — Рязань довжиною 395 кілометрів та діаметром 720 мм, а у 1970-му стала до ладу друга нитка такої ж довжини, але з діаметром 530 мм
Для забезпечення транспортування ресурсу звели нафтоперекачувальні станції (НПС) Старолікєєво, Балахоніха, Єрмиш та Шилово.
В кінцевій точці маршруту нафта надходила на Рязанський нафтопереробний завод (перші установки ввели в дію у 1960-му), а також передавалась до нафтопроводу Рязань – Москва.
У 2017-му другу нитку перепрофіліювали на транспортування бензину виробництва Кстовського нафтопереробного заводу. В межах проєкту спорудили перемичку довжиною 1,2 км від цього НПЗ до НПС Старолікєєво, яка тепер стала головною у новому нафтопродуктопроводі (також виконали роботи із консервації потужностей на трьох інших НПС). Пропускна здатність отриманого таким чином продуктопроводу складає 3 млн тонн на рік, а протранспортований бензин далі передається до системи Рязань – Москва. Варто відзначити, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки підсиленню нафтопроводу Ярославль – Москва, що повністю перебрав на себе живлення Московського НПЗ.
Примітки