Рязанський нафтопереробний завод (також Рязанська нафтопереробна компанія — РНПК, РНПЗ) — нафтопереробний завод розташований у російській Рязані, входив до п'ятірки найбільших нафтопереробних заводів Росії.
Історія НПЗ введено в експлуатацію в жовтні 1960-го.
2 серпня 1974 року указом Президії Верховної Ради СРСР робітники та інженерно-технічні працівники установки каталітичного крекінгу Рязанського нафтопереробного заводу імені 50-річчя СРСР нагороджені орденами та медалями СРСР «за досягнення високих техніко-економічних показників у роботі та дострокове виконання прийнятих на 1974 рік соціалістичних зобов'язань»Правда (газета), № 246 (20485) от 3 августа 1974..
У 1993 році завод був приватизований, а за два роки увійшов до складу ТНК. В 2002 році Рязанський НПЗ реструктуровано у ЗАТ «Рязанська нафтопереробна компанія». З 2003 — у складі ТНК-BP, з 2013 під контролем «Роснафти».
Керівна компанія — АТ «Рязанська нафтопереробна компанія» (АТ «РНПК»).
Основна частина продуктів нафтопереробки експортувалася.
У 1963 році завод запустив трамвайну систему, яка з'єднала завод із районом «Міський Гай». До приватизації та реструктуризації ЗАТ «Рязанський трамвай» було одним із підрозділів Рязанського НПЗ.
2020 року організація потрапила до списку сумнівних вахтових роботодавців.
Логістика Постачання сировини здійснювалося по нафтопроводу Нижній Новгород – Рязань. Видача продукції була можливою по нафтопродуктопроводах Рязань – Москва, Рязань — Новки та Рязань – Тула – Орел.
Виробництво Заявлений максимально можливий обсяг обробки НПЗ становив 17–18 млн тонн нафти на рік.
У 2015 році НПЗ переробив 16 млн тонн. В 2016 році обсяг переробки склав 15,35 млн тонн (приблизно 309 000 барелів на день).
В 2024-му завод переробив 13,1 млн тонн нафти (близько 5 % від загального показника російських НПЗ) та випустив 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива, 4,3 млн тонн мазуту та 1 млн тонн реактивного палива.
Обробка нафти відбувалася переважно методами каталітичного крекінгу та вісбрекінгу.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) Вночі на 13 березня 2024 року підприємство було атаковане українськими БпЛА, аналогічні атаки повторилися 1 травня 2024 року та 24 січня 2025 року.
24 лютого 2025 року підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ та ГУР завдали удару по Рязанському НПЗ; зафіксовано щонайменше 5 вибухів. Після атаки Reuters повідомило про зупинку переробки нафти на підприємстві.
Після атаки БпЛА наприкінці липня 2025 року, завод змушений із 2 серпня зупинив половину виробничих потужностей. Виведено з експлуатації два основних первинних нафтопереробних агрегати — ХДС-3 та ХДС-4 — потужністю відповідно 8600 та 11 400 тонн на добу. Підприємство продовжило роботу лише на установці ХДС-6, здатній переробляти до 23 200 тонн нафти на добу, що становить приблизно 48 % від загального обсягу переробки заводу.
Вночі проти 5 вересня 2025 року Рязанський НПЗ атакований українськими БпЛА. На заводі спалахнула пожежа, були влучання в установку первинного перероблення нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
Вночі проти 23 жовтня 2025 року підприємство було атаковано українськими БпЛА.
В ніч на 15 листопада 2025 року завдало удар українськими БпЛА по підприємству. Після атаки безпілотників підприємство перейшло у режим простою щонайменше до кінця листопада. В ніч на 20 листопада 2025 року, вдруге за місяць, ЗСУ завдали удару по НПЗ, влучивши в район установок вторинної переробки нафти, внаслідок якого спалахнула потужна пожежа. 6 грудня ЗСУ повторно атакували НПЗ і це був 9-й успішний удар по заводу протягом 2025 року.
15 травня 2026 року БпЛА вчергове атакували підприємство; після вибухів виникла масштабна пожежа. Внаслідок удару було пошкоджені установки первинної переробки нафти АВТ-3, АВТ-4, АТ-6 та установка гідроочищення дизельного пального. Було виведено 90-100 % нафтопереробних потужностей заводу.
Унаслідок атаки дронів Сил оборони України в ніч на 29 липня 2026 року Рязанський НПЗ у середу зупинив переробку нафти; за даними Reuters, простій може тривати близько двох тижнів.
У ніч проти 6 вересня 2026 року українські сили атакували Рязанський НПЗ. Геолоковані відеоматеріали вказували на пошкодження установок первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6 та АВТ-1, а також установки «Ізомалк-2 / ЛІН-800». Після атаки НПЗ повністю припинив переробку нафти: головну установку АВТ-6 потужністю близько 8 млн тонн на рік, на яку припадає майже половина потужності заводу, було зупинено після пожежі, також зупинилася установка АВТ-4.
Кількість працівників
1960 — 1112 1962 — 1714 1994 — 5488 2012 — 3600 2026 — 4127
Галерея
Примітки
Література
Відкрите акціонерне товариство «Рязанський нафтопереробний завод». 1960—1995 / Авт.-сост. : А. І. Луговської та ін. ; Вступ. слово ген. дір. Ю. Р. Василенка. — Рязань: Міла, 1996. А. А. МАТВЄЄВ, РІВЕНЬ АВТОМАТИЗАЦІЇ РЯЗАНСЬКОГО НАФТОПЕРЕРОБНОГО ЗАВОДУ, БУДУЧОГО У 1956—1960 гг. // Комплексна автоматизація виробничих процесів/ред. А. В. Топчієв, Академія наук СРСР, 1957. Адушев М. Н. Сучасні проблеми нафтопереробної промисловості Росії // Вісник Пермського університету. — 2015. — № 1 (24).