Моско́вський нафтопереро́бний заво́д (МНПЗ) — підприємство нафтопереробної промисловості Росії. Розташований на південному сході міста в районі Капотня, вважався одним із ключових об'єктів, що забезпечують постачання палива в Москву та Московську область.

Історія Майданчик почав роботу як крекінг-завод, призначений для переробки мазуту, доправленого з Баку водним транспортом (варто відзначити, що в цей період створили 5 таких підприємств — окрім Московського також Одеський, Херсонський, Бердянський та Саратовський крекінг-заводи). Враховуючи специфіку діяльності, у 1938 році ввели в дію установку термічного крекінгу потужністю 500 тисяч тонн мазуту на рік, а у 1939 році стала до ладу друга установка термічного крекінгу потужністю 540 тисяч тонн на рік. Крім того, у 1940 році ввели в дію установку вакуумної перегонки мазуту.

З 1948 року майданчик також почав переробляти нафту і за кілька років був перейменований на Московський нафтопереробний завод. З плином часу почали діяти такі потужності з первинної переробки нафти як: запущена у 1967 році установка АВТ-3 (АВТ — атмосферно-вакуумна трубчатка) потужністю 3 млн тонн на рік; введена в дію у 1976 році установка ЕЛОУ-АВТ-6 (електрознесолювальна установка — атмосферно-вакуумна трубчатка), що первісно могла переробляти 6 млн тонн на рік, а в подальшому досягнула рівня у 7 млн тонн; комплексна установка АТ-ВБ (атмосферна трубчатка — вісбрекінг) потужністю 1,5 млн тонн на рік, що поєднувала атмосферну перегонку з наступним вісбрекінгом отриманого мазуту (відомо, що проєкт перепрофіліювання старої установки термічного крекінгу на установку вісбрекінгу розробили та передали для реалізації в 1984—1985 роках).

Станом на 2017 рік після чергової модернізації ЕЛОУ-АВТ-6 загальна річна потужність заводу рахувалась як 12,15 млн тонн нафти.

У 2021 році введено у дію комплекс з переробки нафти «Євро+», у складі якого діє установка атмосферної та вакуумної перегонки потужністю 6 млн тонн нафти на рік, що дало змогу вивести з експлуатації установку АВТ-3 (демонтована того ж року) та перевести вісбрекінг на роботу з гудроном, отриманим з «Євро+».

До інших основних установок заводу відноситься введена у 1983 році установка каталітичного крекінгу вакуумного газойлю Г-43-107 потужністю 2,4 млн тонн на рік. Втім, чинна схема не забезпечує високого виходу світлих нафтопродуктів, тому в першій половині 2020-х уклали контракти на спорудження установок гідрокрекінгу та уповільненого коксування (зазвичай такі об'єкти працюють з вакуумним газойлем та гудроном).

Продукування високооктанових компонентів бензину забезпечували або забезпечують: введено в експлуатацію у 1967 році установка каталітичного риформінгу Л-35-11/300М потужністю 0,3 млн тонн на рік. Виведена з експлуатації у 2021 році; установка каталітичного риформінгу ЛЧ-35-11/1000 потужністю 1 млн тонн на рік; введена у 1995—1997 роках комбінована установка переробки бутан-бутиленової фракції каталітичного крекінгу, що випускає як метилтретинний бутиловий етер (MTBE, результат реакції ізобутилену з метанолом), так і олігомеризат (шляхом олігомеризації інших олефінів бутан-бутиленової фракції). Потужність майданчку по MTBE становить 40 тисяч тонн на рік; запущена у 2002 році одна з секцій установки підвищення якості пального КТД-200/720, що переробляє пропан-гексанову фракцію з отриманням метил-трет-амілового ефіру (МТАЕ або ТАМЕ, результат реакції ізоамілену та метанолу); введена в дію у 2013 році установка ізомеризації легкої naphtha (під naphtha розуміють фракцію С5 — С9) потіжністю 650 тисяч тонн на рік; запущена у 2021-му у складі комплексу «Євро+» установка каталітичного риформінгу потужністю 1 млн тонн на рік.

Випуск супутньої продукції здійснюється на: установці полімеризації пропілену, що стала до ладу в 1995—1996 роках та має потужність 100 тисяч тонн на рік. Пропілен отримують з газів каталітичного крекінгу, для яких властивий підвищений вміст ненасичених вуглеводнів; установці фракціонування газів нафтопереробки ГФУ-2, що стала до ладу у 2015 році (для заміни старої установки, яка працювала з 1964 року) та випускає пропан, н-бутан та ізобутан і при цьому має потужність у 96 тисяч тонн на рік; введеній разом з комплексом «Євро+» установці фракціонування газів нафтопереробки з показником у 125 тисяч тонн на рік; установці отримання сірки потужністю 34 тисяч тонн на рік.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) 19 травня 2026 року, після атаки українських БпЛА в районі заводу, підприємство призупинило переробку нафти.

У ніч на 16 червня 2026 року в результаті масованої дронової атаки, серед інших дронами типу FP-1 та Ан-196 «Лютий», було уражено Московський нафтопереробний завод (МНПЗ); внаслідок влучання безпілотників на території заводу спалахнула пожежа, зокрема на установкі первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-6, від безперебійної роботи якої залежить увесь подальший технологічний цикл заводу.

18 червня 2026 року БпЛА знову атакували Московський НПЗ у районі Капотня — цього разу, за даними OSINT-ресурсів, на підприємстві зафіксували щонайменше п'ять вибухів. Уражені резервуарний парк, установка каталітичного крекінгу Г-43-107, район установки вісбрекінгу та комбінована установка з виробництва МТБЕ й олігомеризату, а також комплексна установка КУПН з вбудованою АВТ-6, що є однією з двох установок первинної нафтопереробки заводу. Атаки 16 та 18 червня вивели з ладу 100% потужностей первинної переробки нафти підприємства. Генштаб ЗСУ зазначив ураження комплексної установки переробки нафти, трьох резервуарів РВС-10000 та одного резервуара РВС-30000. Московський нафтопереробний завод припинив переробку нафти на невизначений термін.

20 вересня 2026 року Сили оборони України знову атакували МНПЗ. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про масштабну пожежу та ураження установки первинної переробки АВТ-6, комплексної установки переробки нафти і установки ізомеризації. За оцінкою OSINT-проєкту «КіберБорошно», були уражені обидва вузли первинної переробки підприємства — ЕЛОУ-АВТ-6, на яку припадає близько 53 % первинних потужностей, та КУПН у складі комплексу «Євро+», що забезпечує решту 47 %.

20 вересня 2026 року Сили оборони України успішно атакували знову Московський НПЗ. Внаслідок влучань на підприємстві спалахнула масштабна пожежа, яка пошкодила установку первинної переробки нафти та ще декілька важливих комплексів. Для прориву російської протиповітряної оборони військові застосували цілий арсенал БпЛА, серед яких були відомі «Паляниця» та «Лютий», а також нові розробки на кшталт «Фламінго», «Січень» та «Pelican». Раніше у мережі припускали, що під назвою «Pelican» мала ховатися балістична ракета FP-7, згодом стало відомо, що балістичні ракети під час цієї атаки не застосовувалися. «Фламінго» також не влучали по Московському НПЗ і не були його ціллю, зазначили джерела.

Обсяги діяльності У 2014 та 2015 роках завод переробив по 11 млн тонн нафти.

У 2023 році переробили 11,6 млн тонн нафти та отримали 2,6 млн тонн бензину, 3,3 млн тонн дизельного пального, 0,9 млн тонн авіаційного гасу та 2,3 млн тонн мазуту.

Станом на 2026 рік Московський НПЗ у Капотні переробляв близько 12 млн тонн нафти на рік. Завод не лише забезпечував майже 40 % паливного ринку Москви, а й активно працював на потреби російської армії.

Логістика З 1962 року постачання нафти здійснювалось по трубопроводу Рязань – Москва, до якого у 1979 році приєднаний нафтопровід Ярославль – Москва. У 2018 році Рязань – Москва був перепрофіліюваний на транспортування нафтопродуктів до столичного регіону, що стало можливим завдяки збільшенню пропускної здатності Ярославль – Москва.

Видача нафтопродуктів можлива через три перемички до Московського кільцьового нафтопродуктопроводу.

Примітки