Антидронова сітка або сітка від дронів — пасивний інженерний засіб захисту від малих безпілотних літальних апаратів, насамперед FPV-дронів. Вона використовує сіткове полотно, сітчасті екрани або каркасні конструкції як фізичну перешкоду для дрона. Сітка може заплутувати пропелери безпілотника, ускладнювати його маневрування та наведення або спричиняти підрив дрона до досягнення захищеної цілі.

Антидронові сітки набули поширення під час російсько-української війни як засіб захисту доріг, логістичних маршрутів, військової техніки, позицій та об'єктів інфраструктури від атак малих ударних БпЛА.

Принцип дії Антидронова сітка працює як механічний бар'єр. Найбільш ефективною вона є проти безпілотників із відкритими пропелерами. Під час зіткнення з сіткою пропелери можуть заплутуватися у волокнах, унаслідок чого дрон втрачає керованість, падає, зависає на перешкоді або не може досягти цілі.

У випадку FPV-дронів із вибуховим навантаженням сітка може перехопити апарат на підльоті. За повідомленнями українських військових інженерів, легкий дрон може заплутатися в сітці або вибухнути до контакту з транспортним засобом чи особовим складом.

Сіткові загородження не є абсолютним захистом. Їхня ефективність залежить від типу дрона, швидкості польоту, кута атаки, міцності сітки, способу її кріплення та відстані між бар'єром і захищеним об'єктом. Проти більших або швидших баражуючих боєприпасів такий захист може бути менш ефективним.

Матеріали Для антидронових загороджень можуть використовуватися різні типи сіток і сітчастих конструкцій:

міцні рибальські сітки; полімерні або синтетичні сітки; сітки сільськогосподарського або промислового призначення; металеві сітки; каркасні конструкції з тросів, прутів, арматури або металевих екранів.

У польових умовах можуть використовуватися доступні цивільні матеріали, зокрема старі або списані рибальські сітки. У 2026 році в Італії було представлено законопроєкт, який передбачав стимулювання рибальських компаній до передачі Україні невикористаних або списаних рибальських сіток для захисту від російських дронових атак.

Основні типи застосування

Антидронові коридори Одним із поширених способів застосування є створення антидронових коридорів, або тунелів, над дорогами та логістичними маршрутами. У такому випадку сітки натягують над проїжджою частиною або вздовж неї, формуючи захищений простір для руху транспорту.

Під час російсько-української війни такі конструкції почали застосовувати для захисту військової логістики, евакуаційних маршрутів і цивільного руху в прифронтових районах.

У лютому 2026 року Міністерство оборони України повідомило про плани обладнати додатково близько 4000 км доріг антидроновим захистом до кінця року. За даними міністерства, на ці заходи було виділено додаткове фінансування, а темпи встановлення сіток планувалося збільшити. Про ті самі плани повідомляло агентство Reuters із посиланням на міністра оборони України Михайла Федорова.

Захист військової техніки Антидронові сітки та металеві екрани також використовуються для захисту автомобілів, бронетехніки, артилерійських систем та іншої техніки. Зазвичай сітку або металеву конструкцію встановлюють на каркасі, який створює відстань між корпусом машини та точкою можливого контакту дрона.

Подібні конструкції можуть мати вигляд металевих решіток, сітчастих екранів або саморобних каркасів. У міжнародних джерелах такі засоби іноді описуються як cope cages, а в українському та російському військовому сленгу можуть називатися «мангалами».

Під час війни обидві сторони використовували імпровізовані каркасні та сітчасті конструкції для зменшення ризику ураження FPV-дронами та боєприпасами, що скидаються з безпілотників.

Захист позицій та об'єктів Сітки можуть встановлюватися над траншеями, укриттями, пунктами управління, складами, блокпостами, вогневими позиціями та іншими об'єктами. У цьому випадку вони виконують функцію верхнього або бокового бар'єра, який ускладнює прямий підліт дрона до цілі.

Такі конструкції потребують регулярного обслуговування, оскільки можуть пошкоджуватися внаслідок артилерійських обстрілів, вибухових хвиль, атак безпілотників, погодних умов або механічного впливу техніки.

Використання під час російсько-української війни Поширення FPV-дронів під час російсько-української війни спричинило активний розвиток пасивних засобів захисту, зокрема сіткових загороджень над дорогами та каркасних конструкцій на техніці.

Українські інженерні підрозділи почали облаштовувати антидронові коридори на логістичних маршрутах, де існує підвищена загроза атак з повітря. Такі коридори призначені для зменшення втрат транспорту, особового складу та цивільних осіб під час руху прифронтовими дорогами.

Reuters у 2026 році повідомляло, що Україна нарощує встановлення антидронових сіток над дорогами у прифронтових районах через масові атаки російських дронів на логістичні маршрути, інфраструктуру, лікарні та цивільний транспорт.

Переваги До переваг антидронових сіток належать:

пасивний принцип роботи без потреби в електроживленні; відносна простота конструкції; можливість швидкого розгортання; низька вартість порівняно з активними системами протидії БпЛА; ефективність проти багатьох малих дронів із відкритими пропелерами; можливість використання доступних цивільних матеріалів; сумісність з іншими засобами захисту, зокрема радіоелектронною боротьбою.

Обмеження Антидронові сітки не забезпечують повного захисту від усіх типів БпЛА. Їхня ефективність може знижуватися проти швидких або важких апаратів, дронів з іншими типами бойових частин, а також проти боєприпасів, які можуть уражати ціль без безпосереднього контакту з нею.

Сітки також потребують регулярного ремонту та обслуговування. Вони можуть пошкоджуватися ударами дронів, артилерійськими й мінометними обстрілами, вибуховою хвилею, негодою або випадковим зачепленням технікою.

Див. також

Безпілотний літальний апарат FPV-дрон Баражуючий боєприпас Радіоелектронна боротьба Маскувальна сітка Фортифікаційна споруда

Примітки

Джерела