Лариса Олександрівна Годуно́ва ( 7 червня 1946, Київ) — українська художниця; член Київської організації Спілки художників України з 1978 рокуГодунова Лариса Олександрівна / Київська організація Національної спілки художників України. Дочка Олександра, мати Ірини Годунових. Заслужений художник України з 2016 року.
Біографія Народилася 7 червня 1946 року в місті Києві (нині Україна). 1970 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася, зокрема, у Тетяни Яблонської.
Протягом 1970—1990 років працювала на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Мешкає у Києві в будинку на вулиці Закревського, № 63Годунова Лариса Олександрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 34..
Творчість Працює у галузях монументального мистецтва і станкового живопису, створює тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
«Реліквії громадянської війни» (1968); «Видача літератури з агітпоїзда» (1969); «Свято родини» (1972); «Пам'ять серця» (1974); «Квіти» (1977); «Шевченківська липа» (1977); «Юлія» (1977); «Музикант» (1977); «Вулиця Молодіжна» (1978); «Вулиця Флоренції в Києві» (1982); «Свято на Андріївському узвозі» (1989); «Літо» (1996); «Зима на Андріївському узвозі» (1998); «Промінь» (2000); «Тетяна» (2000); «Тамара» (2001); «Осінь у Сваляві» (2003); «Дзвіночки» (2004); «Лавра» (2004); «Будинок Булгакова» (2004); «Оголена» (2004); «Оберіг» (2004); «Папа Іван-Павло ІІ» (2004); «Сон» (2005). </div> Авторка мозаїчного панно «Пісня» в Будинку культури у місті Малині (1971).
Брала участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1968 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 2001, 2006 роках. У 2014 році у Музеї російського мистецтва відбулася виставка «Годунови. Три покоління», на якій були представлені її роботи та роботи батька і дочкиОлена Шапіро. У Музеї російського мистецтва — ретроспективна виставка «Годунови. Три покоління» / «День» № 92, від 22 травня 2014..
Примітки
Література