Дочка́, розм. до́нька — дівчина/жінка стосовно до своїх батьків; дитина жіночої статі.
Етимологія Українське «дочка» походить через (род. відм. ) від (род. відм. *dъktere). Слов'янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з , , , , , , , , «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов'язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з'ясованим.
У давньоруській мові (як і праслов'янське *dъkti) відмінювалося аналогічно (*mati): , називний відмінок множини тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa + -ka > .
Варіант «донька» з'явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н».
Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»).
Зменшено-пестливі форми — «донька», «доця», «донечка», «дочечка».
Споріднені терміни Хрещена дочка — похресниця, хрещениця, дівчин(к)а чи жінка стосовно своїх хрещених батьків Названа дочка або прийомна дочка — дівчинка, яку взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили; приймачка Молочна дочка — жінка, вигодована у дитинстві нерідною матір'ю (молочною матір'ю), стосовно молочної матері
У культурі Іфігенія Електра — дочка Агамемнона й Клітемнестри, що помстилася своїй матері за вбивство батька
Інше Дочірнє підприємство — суб'єкт господарювання Слово «філія», яким називають відокремлений підрозділ юридичної особи, походить від — «дочка»
Див. також Син
Примітки
Посилання Доня, донька // Дочка // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 323.
Терміни генеалогії . Ступені спорідненості і ступеня властивості