Сухі вічнозелені ліси Південного Декану (ідентифікатор WWF: IM0209) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в Південній Індії, на території Карнатаки і Тамілнаду.

Географія Екорегіон сухих листяних лісів Південного Декану розташований на півдні Деканського плато, у дощовій тіні, а також охоплює південну частину Східних Гат. На сході екорегіон переходить у колючі чагарники та ліси Декану, а на заході — у вологі листяні ліси Північно-Західних Гат та у вологі листяні ліси Південно-Західних Гат. Таким чином екорегіон є перехідною зоною між більш вологими лісами, поширеними на захід від нього, та більш сухими лісами, поширеними східніше.

Клімат В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Високі Західні Гати перехоплюють вологу південно-західних мусонів, тому на їх східних схилах та на Деканському плато випадає мало опадів. Середньорічна кількість опадів в регіоні коливається від 900 до 1500 мм. Влітку температура може досягати 40 °C.

Флора Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси. Лісовий намет в цих лісах розташований на висоті 15-25 м над землею, крони дерев та високих кущів середнього ярусу розташовані на висоті 10-15 м над землею, а невисокі дерева та кущі підліску досягають висоти 3-5 м. Багато дерев в лісах регіону скидають листя під час тривалого сухого сезону. В більш густих, зрілих лісах поширені ліани.

Серед дерев, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити (Boswellia serrata), (Anogeissus latifolia), (Senegalia catechu), (Terminalia elliptica), (Terminalia paniculata), (Terminalia bellirica), (Chloroxylon swietenia) , (Albizia amara), золотий дощ (Cassia fistula), (Hardwickia binata), (Dalbergia latifolia), (Stereospermum colais), (Pterocarpus marsupium) та (Diospyros montana). Також в лісах екорегіону зустрічаються тикові дерева (Tectona grandis), хоча вони і не становлять основу лісів регіону, як в деяких частинах Декану, а також рідкісні білі сантали (Santalum album), деревина яких високо цінується.

Фауна В межах екорегіону зустрічається понад 75 видів ссавців та близько 260 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), гірського куона (Cuon alpinus), ведмедя-губача (Melursus ursinus), чотирирогу антилопу (Tetracerus quadricornis), гаура (Bos gaurus), індійську макаку (Macaca radiata) та велетенську індійську білку (Ratufa indica). В межах екорегіону мешкає найбільша популяція індійських слонів (Elephas maximus) в Індії, яка нараховує близько 6000 особин. Салім-алійський крилан (Latidens salimalii) є майже ендемічним представником регіону.

Також майже ендемічними представниками екорегіону є сіролобі кратеропи (Argya subrufa) та жовтогорлі бюльбюлі (Pycnonotus xantholaemus). Серед інших поширених в регіоні птахів слід відзначити рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus).

Збереження Оцінка 2017 року показала, що 7597 км², або 9 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , Карнатака (140 км²) , Карнатака (290 км²) , Карнатака (500 км²) , Карнатака (50 км²) , Карнатака (20 км²) , Тамілнад (1411,6 км²) , Тамілнад (70 км²)

Примітки

Посилання «South Deccan Plateau dry deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «South Deccan Plateau Dry Deciduous Forests» — One Earth.