Том Свіфт () — головний герой серії однойменних книг для підлітків у жанрі наукової фантастики та пригод, що видаються в США від початку XX століття. Спочатку Том Свіфт — юний геній, винаходи якого випереджають свій час: мотоцикл з турбінним двигуном, моторний човен, повітряний корабель, електрична рушниця, фототелефон тощо.
Серія, започаткована в 1910 році, налічує понад 100 томів. Першого Тома Свіфта — пізніше, Тома Свіфта-старшого — створив Едвард Стратемаєр, засновник Синдикату Стратемаєра, фірми з розробки книжкових серій. Пригоди Тома писали різні «літературні раби», починаючи з Говарда Гаріса. Більшість книг вийшли під колективним псевдонімом «Віктор Аплтон». Для 33 томів другої серії як ім'я автора використовувався псевдонім «Віктор Аплтон II». У цій, а також у деяких пізніших серіях, головним героєм є «Том Свіфт-молодший». Нові видання з'явилися знову з 2019 року після приблизно десятирічної перерви, що є типовим для відновлення цієї серії. Більшість серій акцентували увагу на винаходах Тома. Книги, як правило, описують вплив науки і техніки як цілком корисний, а роль винахідника в суспільстві як гідну захоплення та героїчну.
Перекладені багатьма мовами, книги були продані тиражем понад 30 мільйонів примірників по всьому світу. Том Свіфт також став героєм настільної гри та кількох спроб адаптації для інших медіа.
Різні вчені та винахідники, зокрема авіаконструктор Кларенс Джонсон, вважали Тома Свіфта джерелом натхнення своїх винаходів.
Поява Книги про геніального винахідника з'явилися на хвилі популярності жанру едісонади. Перші книги про Тома Свіфта випустило 1910 року видавництво «», що спеціалізується на дитячій та підлітковій літературі. Образ героя вигадав засновник видавництва . Автори «Синдикату» створили оповідання про Тома Свіфта, спочатку підготувавши план з елементами сюжету, а потім написавши та відредагувавши детальний рукопис.This method was used for all Stratemeyer Syndicate series: for further discussion, see Carol Billman, The Secret of the Stratemeyer Syndicate. Ungar, 1986. . Над книгами працювала група авторів під спільним псевдонімом , серед яких були сам Едвард Стратемаєр та його дочка . Більшість томів оригінальної серії написав Говард Гаріс.Johnson (1982), 23. Ім'я цього вигаданого письменника використовувалося й у наступних серіях. Ім'я «Том Свіфт» вперше зустрічається в «Shorthand Tom the Reporter; Or, the Exploits of a Bright Boy» (1903) видавництва Стратемаєра.
Перша серія книг видавалася від 1910 до 1941 року і налічує 40 томів.
Друга серія книг налічує 33 томи. 1954 року Гаррієт Адамс створила «Тома Свіфта-молодшого» — сина винахідника, котрий подорослішав, і видавала книги під псевдонімом «Віктор Епплтон II». Тексти писали також інші письменники. Сюжети книг другої серії подібні до сюжетів оригінальної серії — науково-технічні відкриття та винаходи Тома Свіфта, а також всілякі пригоди, пов'язані з ними. Серія виходила до 1971 року.
Третя серія (1981—1984) присвячена космічним подорожам Тома Свіфта-молодшого і містить 11 томів. Права на героя видавництва Стратемаєра отримало також видавництво «Simon & Schuster». Останнє випустило згодом дві наступні серії.
Четверта серія 1991—1993 років містить 13 томів і повертає Тома Свіфта-молодшого на Землю.
П'ята серія «Tom Swift, Young Inventor» (від 2006 року) включає півдюжини книг.
Книги про пригоди Тома Свіфта поза США перекладалися і видавалися норвезькою, французькою, ісландською та фінською мовами.
Герой та його винаходи
У своїх різних втіленнях Том Свіфт, зазвичай підліток, винахідливий і схильний до науки, «Свіфт (буквально „швидкий“) за ім'ям і швидкий за природою».Prager (1976). Том зображується як вроджений геній. У попередніх серіях кажуть, що він мав мало формальної освіти, персонаж спочатку був створений за зразком таких винахідників, як Генрі Форд,Burt (2004), 322. Томас Едісон,Dizer (1982), 35. та піонерів авіації Гленна Кертісса та Альберто Сантос-Дюмона.Open Source Philosophy and the Dawn of Aviation , page 9. У більшості з шести серій кожна книга присвячена останньому винаходу Тома та його ролі у вирішенні проблеми чи розгадці таємниці, або у допомозі Тому в його дослідницьких чи рятувальних місіях. Часто Тому доводиться захищати свій новий винахід від лиходіїв, «які прагнуть вкрасти славу Тома або завадити його успіху», але в кінці Том завжди досягає успіху.
Багато винаходів, вигаданих Томом Свіфтом, описують реальні технологічні розробки або передують технологіям, які зараз вважаються звичайними. Книга «Том Свіфт серед виробників діамантів» (1911) була заснована на спробах Чарльза Парсонса синтезувати алмази за допомогою електричного струму.Hazen (1999), 30. Книга «» була опублікована 1914 року. Надсилання фотографій телефоном було повністю розроблено лише в 1925 році.Pyle (1991). Книга «» (1912) містить портативну кінокамеру, винайдену лише 1923 року. Книга «Том Свіфт та його електровоз» (1922) була опублікована за два роки до того, як Центральна залізниця Нью-Джерсі почала використовувати перший дизель-електричний локомотив.«Tom Swift, Master Inventor» (1956). Будинок на колесах, який Том винаходить для книги «Том Свіфт та його будинок на колесах» 1929 року, на рік випереджав появу першого будинку-причепа. «Том Свіфт та його пікіруючий гідрокоптер» (1952) зображено літаючий підводний човен, подібний до того, який Міністерство оборони США планувало створити чотири роки потому, у 1956 році. Інші винаходи Тома не відбулися, як-от пристрій для глушіння двигунів літаків, який він винайшов у книзі «Том Свіфт та його магнітний глушник» (1941).
Серії Найдовша серія книг про Тома Свіфта — це перша серія, яка складається з 40 томівDizer (1982), 145.. Син Тома (Том Свіфт-молодший) також був головним героєм 33 томів серії «Пригоди Тома Свіфта-молодшого», 11 томів третьої серії про Тома Свіфта, 13 томів четвертої серії, 6 томів п'ятої серії «Том Свіфт, молодий винахідник» і 8 томів найновішої серії «Академія винахідників Тома Свіфта», що в цілому складає 111 томів для всіх серій. Окрім публікації в США, книги про Тома Свіфта були широко опубліковані в Англії та перекладені норвезькою, французькою, ісландською та фінською мовами.Fowler (1962).
Оригінальна серія (1910—1941) В оригінальній серії Том Свіфт живе у вигаданому місті Шоптон, штат Нью-Йорк. Він син Бартона Свіфта, засновника будівельної компанії Swift. Мати Тома померла, а роль його матері виконує економка місіс Баггерт.Molson (1985). Том зазвичай ділиться своїми пригодами з близьким другом Недом Ньютоном, який зрештою стає фінансовим менеджером компанії Swift Construction Company. Протягом більшої частини серії Том зустрічається з Мері Нестор. Існує припущення, що його шлюб з Мері призвів до закінчення серіалу, оскільки хлопчикам було важче ідентифікувати себе з одруженим чоловіком, ніж з молодим парубком.«Chip off the Old Block» (1954) Проте після шлюбу в 1929 році серія продовжувалася ще 12 років і вийшло вісім нових томів. Серед персонажів, які регулярно з'являються, є Вейкфілд Деймон, літній чоловік, чиї діалоги характеризуються частим використанням таких химерних виразів, як «Благослови мої гальмівні колодки!» та «Благослови мої ґудзики на жилетці!».
Стверджується, що оригінальний Том Свіфт уособлює уявлення про винахідників початку ХХ століття.Molson (1999), 9–10. Том не має формальної освіти після закінчення середньої школи;Prager (1971), 131. за словами критика Роберта фон дер Остена, здатність Тома до винахідництва представлена як «якось вроджена».Von der Osten (2004), 269. Том не є теоретиком, а майстром і, пізніше, експериментатором, який разом зі своєю дослідницькою командою знаходить практичне застосування дослідженням інших;Molson (1999), 10. Том не стільки методично розробляє і вдосконалює винаходи, скільки знаходить їх методом проб і помилок.Von der Osten (2004), 278—279.
Винаходи Тома спочатку не є інноваційними. У перших двох книгах серії він ремонтує мотоцикл і човен, а в третій книзі розробляє дирижабль, але тільки за допомогою повітроплавця.Von der Osten (2004), 269. Том також іноді не впевнений у собі і просить допомоги у старших; як каже фон дер Остен, «на початку Том Свіфт більше залежить від свого батька та інших дорослих і набагато більш вагається у своїх діях. Коли його дирижабль врізається у вежу, Том нехарактерно розгублений і потребує підтримки».Von der Osten (2004), 271. Однак з розвитком серії винаходи Тома «демонструють все більшу незалежність генія, оскільки він розробляє пристрої, такі як електрична гвинтівка та фототелефон, які все більше відходять від наукових норм».Von der Osten (2004), 270. Деякі винаходи Тома є вдосконаленнями тодішніх технологій,Sullivan (1999), 23. тоді як інші винаходи не розроблялися на момент публікації книг, але з того часу були розроблені.
Друга серія (1954—1971) У цій серії, представленій як продовження та розширення першої, Том Свіфт з оригінальної серії тепер є генеральним директором Swift Enterprises, закритого об'єкта площею чотири квадратні милі, де створюються та виготовляються винаходи. Син Тома, Том Свіфт-молодший, тепер є головним винахідницьким генієм родини. Співробітник Stratemeyer Syndicate Ендрю Свенсон описав нову серію як таку, що базується «на наукових фактах та ймовірності, тоді як старі Томи були в основному пригодницькими історіями, змішаними з псевдонаукою».Andrew Svenson, quoted in Dizer (1982), 45. Щоб забезпечити наукову точність як консультантів серії було найнято трьох докторів наук.«Chip off the Old Block» (1954) Том-молодший не бавиться мотоциклами; його винаходи та пригоди простягаються від глибин Землі (у «Том Свіфт та його атомний вибуховий пристрій» ) до дна океану (у «Том Свіфт та його гідрокоптер» ), Місяця (у «Том Свіфт у перегонах на Місяць» ) і, зрештою, до зовнішньої частини Сонячної системи (у «Том Свіфт та його космотронний експрес» ). У пізніших томах серії все більше наголошували на позаземних «космічних друзях», як їх називають протягом усієї серії.See Dizer (1982), 59. Ці істоти з'являються вже в першому томі серії, «Том Свіфт та його літаюча лабораторія» (1954). «Пригоди Тома Свіфта-молодшого» були менш комерційно успішними, ніж перша серія, продавши загалом 6 мільйонів примірників порівняно з 14 мільйонами примірників для першої серії.Disch (2007).
На відміну від попередніх серій, багато винаходів Тома-молодшого розроблені для роботи в космосі, а його «геній є безперечно оригінальним, оскільки він конструює літаючі лабораторії на ядерній енергії, встановлює форпости в космосі або розробляє способи польотів у космосі на космічних променях». На відміну від свого батька, Том-молодший не просто майструє; він спирається на наукові та математичні теорії, і, за словами критика Роберта фон дер Остена, «наука [у книгах] насправді розуміється як набір теорій, що розробляються на основі експериментів та наукових дискусій. Замість того, щоб протистояти технологічному прогресу, таке теоретичне розуміння стає важливим для винаходу».Von der Osten (2004), 279.
Пригоди та винаходи Тома Свіфта-молодшого часів Холодної війни часто мотивовані патріотизмом, оскільки Том неодноразово перемагає злих агентів вигаданих націй «Кранйовія» та «Брунгарія», останню з яких критик Френсіс Молсон описує як «нечітко східноєвропейську країну, яка рішуче протистоїть Свіфтам та США. Отже, опозиція Свіфтів та конкуренція з брунгарійцями є як особистим, так і патріотичним явищем».
Третя серія (1981—1984)