Гайнц Рольф Мартін Ланге (; 2 жовтня 1917, Кельн — 26 лютого 2006, Бергіш-Гладбах) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе, доктор права (1949). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Син аса Першої світової війни Рольфа Ланге, який збив 9 літаків, і його дружини-домогосподарки Маргарити, уродженої Массманн. В грудні 1936 року вступив у вермахт і незабаром був переведений в люфтваффе. Після закінчення льотної школи на початку 1939 зарахований в 132-у (з 1 травня 1939 року — 26-у) винищувальну ескадру, а 15 липня 1939 року — в 1-у групу 21-ї винищувальної ескадри (з 6 червня 1940 року — 3-я група 54-ї винищувальної ескадри). Свій перший бойовий виліт здійснив 1 вересня 1939 року. Учасник Польської і Французької кампаній. Першу перемогу здобув 30 жовтня 1939 року, збивши британський бомбардувальник «Бленгейм». З серпня 1940 року — ад'ютант 54-ї винищувальної ескадри, з 1 жовтня 1941 року — командир 1-ї ескадрильї. Учасник Німецько-радянської війни. 26 жовтня 1942 року Ланге, який мав на своєму рахунку 19 перемог, був призначений командиром 3-ї ескадрильї 51-ї винищувальної ескадри. В лютому-квітні 1944 року виконував обов'язки командира кількох груп і 9 травня 1944 року очолив 4-у групу 51-ї винищувальної ескадри. В жовтні 1944 року пілоти групи здійснили 330 бойових вильотів і здобули 102 перемоги; наприкінці жовтня число перемог Ланге виросло до 70. 12 квітня 1945 року Ланге став останнім командиром знаменитої 51-ї винищувальної ескадри, яка на той час зазнала важких втрат у Прибалтиці, а до кінця квітня практично перестала існувати. 24 квітня евакуював залишки персоналу морем в Данію. 27 квітня штаб ескадри був розформований, а Ланге очолив 4-у групу своєї ескадри, яка залишалася в Німеччині. Протягом 3 останніх тижнів квітня 1945 року пілоти 4-ї групи здобули 115 перемог, втративши п'ятьох льотчиків. Свій останній бій Ланге провів 29 квітня.

Всього за час бойових дій Ланге здійснив 628 бойових вильотів і збив 70 літаків, в тому числі 69 радянських.

Після капітуляції Німеччини з групи Ланге у Фленсбурзі була сформована Команда роззброєння «Фленсбург» на чолі з Ланге, яка займалася демонтажем озброєння літаків люфтваффе. У вересні 1945 року всі Команди роззброєння були об'єднані в Німецьке робоче авіаз'єднання на чолі з Ланге. Восени 1945 року вийшов у відставку і вступив у Кільський університет. З серпня 1950 року працював у концерні «Герлінг» в Кельні. В 1982 році вийшов на пенсію.

Звання

Фанен-юнкер-єфрейтор (1 червня 1937) Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 серпня 1937) Фенріх (1 грудня 1937) Оберфенріх (1 вересня 1938) Лейтенант (1 вересня 1938) Оберлейтенант (1 серпня 1940) Гауптман (1 лютого 1943) Майор (1 січня 1945)

Нагороди

Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак пілота (17 серпня 1938) Залізний хрест 2-го класу (16 вересня 1939) 1-го класу (30 вересня 1940) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (6 лютого 1941) Авіаційна планка винищувача в золоті (22 травня 19441) підвіска «500» (26 січня 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (6 серпня 1942) Почесний Кубок Люфтваффе (27 жовтня 1942) Німецький хрест в золоті (17 травня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (18 листопада 1944) Почесний президент ветеранської організації «Союз Мельдерса» (19 жовтня 1991)

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007 OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.

Примітки