Шапка бавовняна, шапка бумажна (, від заст. (хлопчатая) бумага — «бавовна, вата») — головний убір, що виконує захисні функції.
Це були стьобані шапки, із сукна, шовкових и бавовняних («бумажних») матерій, з товстою бавовняною або прядив'яною підкладкою. У підкладку іноді поміщалися шматки від панцирів або кольчуг. Також вони мали металевий нанісникВисковатов А. В., «Историческое описание одежды и вооружения российских войск», ч.1.. Являла собою найдешевший військовий головний убір у Московській Русі до XVII століття, тому зустрічалася досить рідко, використовуючись, здебільшого, найбіднішою частиною військового стану. Використовувалися вони як шолом і в деяких кочівників, зокрема — калмиківИздание «Древности Российского государства» — «Шелковая шапка» .
За захисними властивостями «шапка» була схожа з тегиляєм — надійного захисту не давала, але все ж, за свідченнями сучасників, могла затримати стрілуГерберштейн, «Записки о Московитских делах»..
Також відомі дуже схожі зовні на «шапки бавовняні» так звані «куячні» чи «куяшні шапки», які являли собою пластинчасто-нашивний обладунок бригантинного типу, аналогічний куяку. Як і самі куяки, як правило, вони мали східне походження. У книзі «Старожитності Російської держави» дається такий опис куячної шапкиОписание куячной шапки. Изображение куячной шапки. :
Судячи з усього, куячна шапка і «шапка бавовняна» — різні види одного і того ж захисного оголов'я, просто перша була посилена сталевими пластинками, а друга була полегшеним і дешевшим варіантом.
Примітки