Малайці (власна назва оранг-мелаю — «люди країни Мелаю», , джаві: أورڠ ملايو) — один із корінних народів Індонезії.
Малайці широко розселені в Південно-Східній Азії. Крім Індонезії, вони живуть також у Малайзії, Сінгапурі, Брунеї, на півдні Таїланду та в інших країнах. Через політичний поділ шляхи розвитку малайського населення в цих країнах розійшлися й у кожній з них вони мають свій специфічний характер.
В Індонезії проживає найбільша в світі малайська громада, але відцентрові процеси в її середовищі переважають над консолідаційними. Більшість малайців Індонезії ідентифікує себе за різними невеликими областями, колись незалежними султанатами: ріау-малайці, палембанги (мусі-малайці), джамбі-малайці, сіаки, асагани, делі-малайці, бенгкулу-малайці, банканці, белітунги, малайці Понтіанаку, самбаси, кутейці, пасирці та ін. Існують різні думки про те, чи вони є частиною єдиного етносу, чи становлять конгломерат окремих етнічних груп, кожна з власною ідентичністю. Така ситуація обумовлює суттєві відмінності в оцінці чисельності малайців Індонезії. Офіційна статистика країни керується принципом самоідентифікації окремих груп малайського населення, а остання до того ще й може змінюватись із плином часуAris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity . Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 . Про це, зокрема, свідчать дані переписів населення Індонезії 2000 та 2010 років.
Розселення Основними районами розселення малайців в Індонезії є східна частина острова Суматра, прибережні райони західного та східного Калімантану, а також численні менші острови між Суматрою та Калімантаном.
На сході провінції Північна Суматра розселені делі-малайці (Melayu Deli, Melayu Langkat) та асагани (Melayu Asahan), в сусідніх районах провінції Ачех — таміанги (Melayu Tamiang), всі вони об'єднуються під назвою північносуматранські малайці. Ріау-малайці (Melayu Riau) населяють провінції Ріау та Острови Ріау, джамбійці (джамбі-малайці, Jambi, Melayu Jambi) — провінцію Джамбі. Найбільшою малайською групою Південної Суматри є мусі-малайці (мусі, Musi), до складу яких входять палембанги (Wong Palembang), а також мусі-баньюасини (Musi Banyuasin), мусі-секаю (Musi Sekayu). Інші малайські народи Південної Суматри: баньюасини (Melayu Banyu Asin), лагати (Melayu Lahat), семендо (Melayu Semendo). Близькими до них є також бенгкулу-малайці (Melayu Bengkulu) в однойменній провінції. Острови Банка та Белітунг, розташовані на схід від Суматри, населяють банканці (Orang Bangka) та белітунги (Urang Belitong).
На острові Калімантан малайці живуть у прибережних містах, уздовж берегів річок, особливо в їхній нижній течії; річкою Капуас їхні поселення сягають майже верхньої течії. Всі вони певною мірою перемішані з місцевими даяками, а також бугами, макасарами, яванцями, банджарами, китайцями. У провінції Західний Калімантан живуть малайці Понтіанаку (Melayu Pontianak, Dayak Melayu Pontianak) та самбаси (Melayu Sambas, Dayak Melayu Sambas). Найбільшими малайськими групами Східного Калімантану є кутейці (Kutai) та пасирці (Pasir).
Чисельність За переписом населення Індонезії 2000 року в країні налічувалось 6 946 тис. малайців. Вони становили 3,45 % всього населення й були третьою за чисельністю (після яванців та сунданців) етнічною групою країни. До цього числа не включалися мусі-баньюасини, самбаси, кутейці, пасирці, які обчислювалися окремо. Найбільші групи малайського населення були зосереджені в провінціях Південна Суматра, Ріау (на той час вона включала й Острови Ріау), Джамбі, Західний Калімантан, Банка-Белітунг та Північна СуматраLeo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 7: Table 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Indonesia, 2000 :
Провінція Етнічна група Чисельність, осіб Доля в населенні провінції Північна Суматра малайці 566 139 4,92 % Ріау малайці 1 792 558 37,74 %, найбільша етнічна група Джамбі малайці 910 832 37,87 %, найбільша етнічна група Південна Суматра малайцімусі-баньюасини 2 142 523213 918 31,25 %, найбільша етнічна група3,12 % Бенгкулу малайці 123 868 7,93 % Лампунг малайці 236 292 3,55 % Банка-Белітунг малайці 646 194 71,89 %, найбільша етнічна група Західний Калімантан малайцісамбаси 280 107444 929 7,50 %11,92 %, найбільша етнічна група Східний Калімантан кутейціпасирці 224 85954 162 9,21 %2,22 % Джакарта малайці 134 477 1,62 % Балі малайці 196 698 0,53 %
Дані перепису 2010 року суттєво відрізняються від попередніх. Відмінності стосуються як ідентифікації, так розподілу малайського населення Індонезії. Загальна чисельність малайців становила 5 365 399 осіб (2,27 % населення країни, 10 місце)Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia (). Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 9: Tabel 2. Jumlah dan Persentase Penduduk Menurut Kelompok Suku Bangsa ISBN 978-979-064-417-5 . Найбільше їх проживало в провінціях Ріау 1 828 815 осіб (33,02 % населення провінції), Західний Калімантан 814 550 осіб (18,53 %), Північна Суматра 771 668 осіб (5,94 %), Південна Суматра 602 741 особа (8,09 %), Острови Ріау 501 061 особа (29,90 %), Західна Ява 190 224 особи (0,44 %), Джамбі 164 979 осіб (5,34 %), Джакарта 92 088 осіб (0,96 %), Бантен 87 443 особи (0,82 %), Центральний Калімантан 86 322 (3,90 %), Бенгкулу 48 331 особа (2,82 %), Західна Суматра 39 629 осіб (0,82 %)Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia (). Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 36-37: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa ISBN 978-979-064-417-5 .
До складу малайців дані перепису 2010 року не включали джамбійців, палембангів, банканців, белітунгів. Джамбійці входили до складу народів Джамбі (Suku asal Jambi), палембанги — до складу народів Південної Суматри (Suku asal Sumatera Selatan), банканці та белітунги — до складу інших народів Суматри (Suku asal Sumatera lainnya), кутейці та пасирці — до складу інших народів Калімантану (Suku asal Kalimantan lainnya), таміанги — до складу народів Ачеху (Suku asal Aceh). Оскільки джамбійці та палембанги є найбільшими народами в своїх групах, певний інтерес можуть становити дані стосовно чисельності цих груп. Загальна чисельність народів Південної Суматри в Індонезії становила 5 119 581 особа (2,16 % населення країни, 11 місце), найбільше в провінціях Південна Суматра 4 120 408 (55,31 % населення провінції), Лампунг 409 151 (5,38 %), Бенгкулу 144 197 (8,41 %), Західна Ява 95 502 (0,22 %), Джакарта 71 987 (0,75 %), Бантен 64 803 (0,61 %), Джамбі 57 663 (1,86 %), Банка-Белітунг 47 956 (3,92 %), Острови Ріау 32 941 (1,97 %), Західний Калімантан 23 428 (0,53 %). Чисельність народів Джамбі становила 1 415 547 осіб (0,6 %, 25 місце), за провінціями: Джамбі 1 337 521 (43,26 %), Південна Суматра 16 198 (0,22 %), Західна Ява 14 821 (0,03 %).
Мова Говорять діалектами малайської мови, що належить до західної гілки австронезійських мов. Найбільш тісно вона пов'язана з мовою мінангкабау, ібанськими мовами «морських даяків» Калімантану та ачеською мовою, значно менше — з сунданською, яванською та мадурською, основними мовами острова Ява.
Перші писемні пам'ятки малайською мовою датуються серединою I тис. після Р. Х., вони використовували абетку південноіндійського походження. В XIV—XV ст. отримало поширення арабське письмо (джаві). В XIX ст. воно було значною мірою витіснене латиницею, але арабський шрифт іноді все ще використовується для запису та друку релігійних мусульманських текстів та деяких творів середньовічної малайської літератури. Малайською мовою існує багатий фольклор, епос, історичні твори, середньовічні романи, з XIX ст. отримала поширення професійна література.
Ще задовго до доби європейського колоніалізму малайську мову розуміли в усіх приморських районах Південно-Східної Азії й у далеких портах на півдні Китаю та Персії. Вона була тісно пов'язана з морською торгівлею й виконувала роль лінгва франка в регіоні, засобом спілкування між різноетнічними жителями різних островів архіпелагу. Сама по собі й як засіб для передачі запозичень із санскриту, арабської та португальської мов, малайська мала глибокий вплив на інші мови Індонезії та Філіппін.
Ріау-малайський діалект вважається «найчистішою» або «найвишуканішою» малайською мовою, він став основою для сучасних малайської в Малайзії та індонезійської в Індонезії літературних мов. Зараз ці мови є державними у відповідних країнах.
Число носіїв індонезійської мови, за даними перепису населення 2010 року, становило 42 682 566 осіб (19,94 % населення); крім того, нараховувалось ще 7 901 386 носіїв малайської мови (3,69 %)Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia (). Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 47. Tabel L4.1. Jumlah Penduduk Usia 5 Tahun ke Atas menurut Bahasa yang Dipakai Sehari-hari di Rumah ISBN 978-979-064-417-5 . При цьому відповідності між етнічною належністю та мовою, якою говорить населення, немає. Індонезійською, часто як другою, володіє більшість населення країни. Вона не асоціюється з жодною етнічному групою, є одним із елементів інтеграції єдиної індонезійської нації, потужним фактором впровадження державної мовної й освітньої політики. Індонезійська мова використовується практично в усіх сферах життя країни, має добре розвинений масив літератури та достатню нейтральність щодо етнічної належності та стилістичних особливостей.
Малайська мова, яку розмовляють на Суматрі, відрізняється від мови півострова Малакка наявністю голландських, а не англійських запозичень. З іншого боку, їй не вистачає яванського та інших впливів, характерних для малайської мови, якою розмовляють у Джакарті інших та містах Яви й яка сильно впливає на сучасний розмовний та писаний варіант індонезійської мови.
Рівень грамотності в індонезійських провінціях зі значною часткою малайського населення є високим за національними стандартами, 2005 року він становив 94,54 % у провінції Джамбі, 95,44 % у провінції Банка-Белітунг, 95,63 % у Південній Суматрі, 95,97 % на Островах Ріау та 97,76 % в провінції Ріау (для порівняння цей показник становив 87,41 % для Центральної Яви та 78,79 для Західної Нуса-Тенгари)Malays In Indonesia . Worldmark Encyclopedia of Cultures and Daily Life .
Релігія
За релігією малайці — мусульмани-суніти. Іслам є невід'ємною частиною малайської ідентичності принаймні з XIV століття. Він пронизує кожен аспект малайської культури. В малайське життя міцно увійшли елементи мусульманського майнового та сімейного права. Малайці відзначають усі головні ісламські свята. Мусульманські обряди виконуються також на початку та наприкінці кожної традиційної церемонії.
Вже в семирічному віці діти починають вчитися читати Коран, опановуючи правильну вимову, наголос, ритм та тон; проте вони зазвичай не розуміють того, що читають. Майстерність читання Корану дуже цінується, проводять змагання на регіональних та загальнодержавних конкурсах (Mushabaqah Tiliwatil Qur'an), які транслюють по телебаченню разом із танцями «ісламського духу» (Bernafaskan Islam).
Разом із тим, в малайському суспільстві зберігається віра в духів, багато церемоній лишаються індуїстсько-буддійськими за змістом. Особливо сильною віра в духів є в селах. Люди вірять в існування духів-охоронців пенунгу, що живуть на деревах, на могилах, в хатах й захищають села від «сторонніх» духів. Інші духи населяють конкретні місця. Зайшовши на «територію духу», у нього просять дозволу на вхід. Щоб не посваритися з духами, їм приносять дарунки. Люди вірять, що образа духа викликає хворобу. Вірять також в існування привидів ганту, гномів джембаланг. Більш ортодоксальні мусульмани розрізняють добрих духів джин та злих духів сетан, це узгоджується з ісламським вченням.