Ріау () — провінція Індонезії, що знаходиться на сході центральної частини Суматри та межує з Джамбі на півдні, Західною Суматрою на заході, Північною Суматрою на півночі.

Крім основної території на острові Суматра, провінція Ріау включає менші острови Рупат, Бенкаліс, Паданг, Рантау, Рансанг, розташовані в Малаккській протоці біля узбережжя головного острова.

До 2002 року провінція Ріау також включала острови Ріау, архіпелаг, відділений від Суматри протокою Бергала. Тепер це окрема провінція.

Історія Цей регіон був складовою частиною буддійської імперії Шривіджая (VII—XIV ст.) зі столицею в Палембанзі та служив плацдармом для завоювання держав на Малайському півострові. Індуїстська імперія Маджапагіт зі східної Яви встановила панування над цим регіоном після падіння Шривіджаї в XIV ст. Потім, після розпаду імперії Маджапагіт в XVI ст., тут було засновано декілька мусульманських держав.

У 1596 р. сюди прийшли голландці, а згодом до них додалися й британці. Конкуренція між ними й часті атаки морських піратів негативно вплинули на регіон, який до кінця XVIII ст. опинився під контролем голландців. Після періоду японської окупації (1942—1945) під час Другої світової війни Ріау приєдналася до новоствореної Республіки Індонезія в 1950 р.

Географія Плато Батак та плоскогір'я Паданг, що є частиною гір Барісан, розташовані вздовж західного кордону провінції й спільно утворюють її гірську частину. Далі на північ висунуті гори Тіґапулу із середньою висотою 726 метрів над рівнем моря.

Річки Рокан, Тапунг, Сіак, Кампар і Індраґірі течуть з гір на схід до Малаккської протоки. Вони живлять пояс боліт, що простягається максимум на 240 км від узбережжя. Болота також займають більшу частину островів Рупат і Бенкаліс.

Регіон залежить від періодичних повеней, а узбережжя розрізане глибокими лиманами.

Болотна рослинність складається з осоки, пандана, ротанга, папоротей. Густі хащі бамбука в багатьох місцях межують з болотами. Лимани вкриті мангровим лісом.

На території провінції існує 21 природоохоронний об'єкт

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 10 округів та 2 муніципалітети (міста):

Назва Площа, км²Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia . Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi Населення, осіб(2010, перепис)Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Riau Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) Адміністративний центр Куантан-Сингінгі () 5 259,36 292 116 Телуккуантан () Верхнє Індраґірі () 7 723,80 363 442 Ренгат () Нижнє Індраґірі () 12 614,78 661 779 Тамбілаган () Пелалаван () 12 758,45 301 829 Панкалан-Керінчі () Сіак () 8 275,18 376 742 Сіак-Срі-Індрапура () Кампар () 10 983,47 688 204 Банкінанг () Верхній Рокан () 7 588,13 474 843 Пасірпенгараян () Бенкаліс () 6 975,41 498 336 Бенкаліс () Нижній Рокан () 8 881,59 553 216 Баґансіапіапі () Острови Меранті () 3 707,84 176 290 Селатпанджанг () місто Пеканбару () 632,27 897 767 місто Думай () 1 623,38 253 803 Провінція Ріау 87 023,66 5 538 367 Пеканбару ()

Економіка Землеробство — головне заняття місцевих жителів. Тут вирощують рис, кукурудзу, маніок, сою, копру, природні барвники і перець. В Ріау також займаються заготівлею й транспортуванням лісу та рибальством. Наймасштабніша галузь промисловості — видобування та переробка нафти. Інші галузі — виробництво харчових продуктів, паперу та різьблених виробів із дерева.

Значна частина внутрішніх перевезень здійснюється річками. Мережа автомобільних шляхів обмежена в основному районом Пеканбару. У Пеканбару діє міжнародний аеропорт.

Населення Етнічний склад населення провінції Ріау, за даними перепису населення 2010 рокуKewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 , був таким: Народи Чисельність Доля в населенні Малайці 1 828 815 33,20 % Яванці 1 608 268 29,20 % Батаки 691 399 12,55 % Мінангкабау 676 948 12,29 % Банджари 227 239 4,13 % Буги 107 159 1,95 % Китайці 101 864 1,85 % Сунданці 77 932 1,41 % Ніасці 71 537 1,30 % Інші 116 681 2,12 % Всього 5 507 842 100,00 %

Найбільшою етнічною групою Ріау є малайці, представлені тут своєю місцевою локальною групою ріау-малайці. Вони розселені у прибережних східних районах провінції. На заході, в округах Верхній Рокан, Кампар, Куантан-Сингінгі та частково Верхнє Індраґірі живуть мінангкабау; ці землі межують з провінцією Західна Суматра, де розташований основний етнічний масив цього народу. В окрузі Верхній Рокан живуть також батаки-мандайлінги. Банджари та буги прибули в Ріау в XIX ст., відповідно з південного Калімантану та південного Сулавесі. Після відкриття в 40-х роках XX ст. нафтових родовищ на територію Ріау стали прибувати мігранти з інших районів Індонезії: яванці, сунданці, батаки та ін. Китайці та багато мінангкабау є міськими жителями.

У віддалених внутрішніх районах та на узбережжі річок і моря живуть окремі племінні групи населення: сакаї, акіти, таланг-мамаки, оранг-лаути, дуани.

Більшість населення провінції Ріау становлять мусульмани-суніти. За даними перепису населення 2010 року їх тут проживало 4 872 873 особи (88,0 % населення); далі йшли християни — 529 078 осіб (9,6 % населення) та буддисти — 114 332 особи (2,1 % населення)2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) .

Джерела Riau. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica

Примітки