Гертруда Емма Шольц-Клінк, до шлюбу Тройш (; 9 лютого 1902, Адельсгайм — 24 березня 1999, Тюбінген) — лідерка (рейхсфюрерін) Націонал-соціалістичної жіночої організації публіцистка та журналістка.

Біографія Народилася в сім'ї чиновника топографічної служби. У шлюбі від першого чоловіка Фрідріха Клінка народила шістьох дітей. У 1929 році за прикладом чоловіка вступила в НСДАП, де почала займатися пропагандистською роботою серед жінок. У березні 1930 року її чоловік помер.

Незабаром її зусилля були відзначені керівництвом, в 1930 року вона була призначена гауляйтеркою дочірньої організації НСДАП в Бадені — Німецького жіночого ордена. Через рік їй доручили очолити відділення жіночої організації «Націонал-соціалістичні жінки» в гау Баден, а потім — в гау Гессен. У 1932 році одружилася з ландратом Гюнтером Шольцом.

Після приходу до влади в Німеччині НСДАП кар'єра Гертруди Клінк-Шольц швидко пішла вгору. Заступництво їй надавав імперський намісник у Бадені Роберт Вагнер. У 1933 році Вагнер призначив її референткою з жіночих питань в баденському міністерстві внутрішніх справ. У 1934 році Клінк-Шольц стала імперською керівницею Націонал-соціалістичній жіночій організації, головою її дочірньої організації «Німецькі жінки» і імперського жіночого союзу Німецького Червоного Хреста. Крім того, вона очолила жіночий відділ Німецького трудового фронту і нетривалий період була керівницею Добровільної жіночої служби праці. Організації проводили різну виховну роботу серед жінок.

У 1935 році Шольц-Клінк увійшла до Експертного комітету з демографічної і расової політики при Міністерстві внутрішніх справ. Комітет був основним дорадчим органом у цій галузі. У 1936 році Шольц-Клінк створила відділ «расової політики» в організації «Німецькі жінки». З 1935 року експерти (такі, як глава Бюро расової політики нацистської партії) проводили інструктаж керівників Націонал-соціалістичної жіночої організації на цю тему в Берлінському університеті політичних наук. Членкинями Націонал-соціалістичної жіночої організації та організації «Німецькі жінки» не могли бути єврейки і хворі жінки («невиліковно хворі» і ті, які мали психічні розлади).

У 1938 році Шольц-Клінк розлучилася з чоловіком і через два роки вступила в третій шлюб з обергруппенфюрером СС Августом Гайсмаєром. Гайсмаєр був інспектором елітних нацистських шкіл-інтернатів в Пруссії і батьком шістьох дітей.

Шольц-Клінк з Гайсмаєром під час штурму Берліна втекли зі столиці, але влітку 1945 року були затримані в радянському таборі для військовополонених під Магдебургом, звідки незабаром втекли. За допомогою німецької принцеси Пауліни Вюртемберзької пара оселилася в Бебенгаузені поруч з Тюрінгією, де наступні три роки вони прожили під іменами Генріха і Марії Штукенброк. 28 лютого 1948 року подружжя були впізнані і заарештовані. 14 квітня того ж року французький військовий суд засудив Гертруду до 18 місяців у в'язниці за звинуваченням у підробці документів. 5 травня 1950 року її вирок був переглянутий і вона була додатково засуджена до 30 місяців трудового табору і грошового штрафу. На 10 років вона втратила права працювати вчителькою і журналісткою, а також повністю була позбавлена ​​політичних і виборчих прав.

У 1953 році звільнилася і повернулася в Бебенгаузені. З 1953 року до своєї смерті в 1999 році Шольц-Клінк проживала під Тюбінгеном. Активно виступала з пропагандою нацистських ідей.

Оцінки сучасників «З фрау Шольц-Клінк було важко мати справу. Коли люди ставилися до неї як до жінки, вона перетворювалася в фюреріну, а коли вони поводились в її присутності відповідно до її офіційного статусу, раптом згадувала, що вона жінка. Це нагадувало гру в хованки з легким еротичним відтінком, і, хоча вона намагалася справити приємне враження, я був радий, коли вона нарешті перетнула кордон.» (Ойген Долльманн)

Нагороди

Золотий партійний знак НСДАП (листопад 1936) Золотий почесний знак Гітлер'югенду (1937) Золотий почесний хрест німецької матері (1944)

Бібліографія

Verpflichtung und Aufgabe der Frau im nationalsozialistischen Staat, Junker und Dünnhaupt Verlag, Berlin 1936 Die Frau im Dritten Reich, Grabert-Verlag, Tübingen 1978

Література

Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 448. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 749–750. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).

Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 612—613. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5. Ермаков А. М. Женская «трудовая повинность» в нацистской Германии (1933—1939 годы) от 30 мая 2008 на Wayback Machine // Женщины в истории: Возможность быть увиденными: Сб. науч.ст. Выпуск 1. Мн.: БГПУ, 2001. — 320 c. ISBN 985-435-359-1 Доллман Е. «Переводчик Гитлера. Десять лет среди лидеров нацизма. 1934—1944». Глава 6. М.: Центрполиграф, 2008

Примітки