Роберт Генріх Вагнер, при народженні Бакфіш (; 13 жовтня 1895 — 14 листопада 1946) — партійний і державний діяч Третього Рейху, гауляйтер (25 березня 1925 — 8 травня 1945) і рейхсштатгальтер (5 травня 1933 — 8 травня 1945) Бадена, шеф цивільного управління окупованого Ельзасу (2 серпня 1940 року — 8 травня 1945), почесний обергруппенфюрер НСКК.

Біографія Роберт був другим з п'ятьох дітей в селянській родині Йоганна Петера Бакфіша і його дружини Катаріни. Сім'я була євангельська, проте, ставши дорослим, він вийшов з євангельської церкви і починаючи з кінця 1930 років позначав себе тільки як «віруючий в Бога». Після навчання в народній школі з 1910 року Роберт 3 роки навчався на вчительських курсах у Гайдельберзі, після чого вступив до Гейдельберзького педагогічного інституту.

З початком Першої світової війни припинив своє навчання в Гайдельберзі і пішов добровольцем на фронт. З 1914 по 1918 рік він воював у Фландрії, брав участь в битві при Вердені, в битві на Соммі, в битві під Лоретто, був командиром роти 110-го піхотного полку, в кінці війни отримав звання лейтенанта. За бойові заслуги відзначений численними нагородами.

У листопаді 1918 року повернувся до Німеччини, вступив в добровольчий батальйон і брав участь в придушенні революційних заворушень в Мангаймі, потім служив у рейхсвері. У 1920 році разом з полком був переведений в Тюрингію. У 1921 році взяв дошлюбне прізвище своєї матері Вагнер. У жовтні 1923 був відряджений до Центральної піхотної школи в Мюнхені, де познайомився з Адольфом Гітлером і Еріхом Людендорфом.

Активний учасник гітлерівського Пивного путчу. 1 квітня 1924 року Мюнхенським судом був засуджений до 15 місяців в'язниці. Звільнений достроково з урахуванням терміну проведеного в ув'язненні. 31 травня 1924 звільнений з армії в чині гауптмана. Після звільнення наприкінці 1924 року вступив у НСДАП (партквиток № 11 540), організував ортсгруппу в Ебербасі. 25 березня 1925 року призначений гауляйтером Бадена. З 27 жовтня 1929 року — член Баденського ландтагу. У жовтні 1932 року був введений до складу Імперського керівництва НСДАП, з грудня 1932 року — заступник імперського організаційного керівника НСДАП Роберта Лея і начальник Головного кадрового управління НСДАП.

З 5 березня 1933 року — депутат Рейхстагу від округу Баден. З 11 березня по 5 травня 1933 року — райхскомісар і міністр-президент Бадена. З 5 травня 1933 року — імперський намісник (рейхсштатгальтер) Бадена. З 1 вересня 1939 року — імперський комісар оборони. Після окупації німецькими військами Франції 14 липня 1940 призначений вищим представником Німеччини в Ельзасі. З 2 серпня 1940 року — начальник цивільного управління окупованого Ельзасу. На цій посаді проводив активну політику германізації Ельзасу. Одночасно був гауляйтером гау «Баден-Ельзас». 16 листопада 1942 року був призначений імперським комісаром оборони Бадена.

При наближенні військ союзників 23 листопада 1944 року залишив Страсбург. Після закінчення війни переховувався під виглядом прислуги в селянському господарстві. 29 липня 1945 року ув'язнений американцями і виданий французьким властям. 23 квітня 1946 постав перед французьким військовим судом в Страсбурзі і 3 травня за військові злочини в Ельзасі засуджений до смертної кари. Розстріляний.

Останні слова Вагнера: «Хай живе Велика Німеччина, Хай живе Адольф Гітлер, Хай живе націонал-соціалізм. Нашу велику справу знищили маленькі судді. Геть французький народ і його мстиве правосуддя. Хай живе німецький Ельзас.» ().

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Військових заслуг Карла Фрідріха Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами Хрест «За військові заслуги» (Баден) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Золотий партійний знак НСДАП (1933) Орден крові (1934) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)

Література

Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 69-70. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 120—121. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).

Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 82. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.

Вольфганг Хуг (Wolfgang Hug) «История Бадена» («Geschichte Badens»), 1998, ISBN 3-8062-1022-5, с. 326—357. Лотарь Кеттенакер (Lothar Kettenacker) «Национал-социалистская политика народности в Эльзасе» («Nationalsozialistische Volkstumspolitik im Elsaß»), 1973, ISBN 3-421-01621-6. Иоахим Лилла (Joachim Lilla), Мартин Дёринг (Martin Döring) «Статисты в униформе. Члены Рейхстага в 1933—1945» («Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945»). Издательство Droste, Дюссельфорф, 2004, ISBN 3-7700-5254-4. Эрих Штокхорст (Erich Stockhorst) «5000 руководителей — Кто был кем в Третьем Рейхе» («5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich»). Издательство Арндта, Киль 2000, ISBN 3-88741-116-1. Венцель Зайболд (Wenzel Seibold) «Национал-социалистическое господство в Эльзасе и в Лотарингии в 1940—1944. Два гауляйтера в сравнении» («Nationalsozialistische Herrschaft im Elsass und in Lothringen 1940—1944. Zwei Gauleiter im Vergleich»), Мюнхен, 2011. ISBN 978-3-640-94016-5. Роберт Вистрих (Robert Wistrich) «Кто был кем в Третьем Рейхе?» («Wer war wer im Dritten Reich?»), — Издательство «Книги карманного формата Фишера» («Fischer Taschenbuch Verlag»), Франкфурт-на-Майне, 1987, ISBN 3-596-24373-4.

Horst Ferdinand: Die Misere der totalen Dienstbarkeit – Robert Wagner (1895–1946), NSDAP-Gauleiter, Reichsstatthalter von Baden, Chef der Zivilverwaltung im Elsaß. in: Eberbacher Geschichtsblatt 91. Eberbach 1992, S. 152 Karl Höffkes: Hitlers politische Generale: Die Gauleiter des Dritten Reichs, Grabert-Verlag, Tübingen

Примітки