Геннадій Сергійович Орлов ( 2 березня 1945, Харків, УРСР) — радянський футболіст, нападник та півзахисник. По завершенні кар'єри — спортивний журналіст. Майстер спорту СРСР. Більше відомий як спортивний телекоментатор. Заслужений працівник культури Російської Федерації. Лауреат премії «ТЕФІ» 2008 року.

Життєпис Народився 2 березня 1945 року в Харкові у родині футболіста й тренера Сергія Івановича ОрловаГеннадий Орлов: Профессионализм в дефиците, поэтому в цене .

Після війни сім'я переїхала в Каменськ-Уральський. Після того, як у вересні 1957 року на хімічному комбінаті «Маяк» сталася радіаційна аварія, сім'я повернулася в Україну.

Спортивна кар'єра Ще будучи школярем, виступав за «Авангард» (Суми). Після закінчення школи отримав запрошення в харківський «Авангард», в якому грав до 1965 року.

Навесні 1966 на зборах був помічений тренерами ленінградського «Зеніту», отримав запрошення в команду. У 1966 році виступав за дублюючий склад клубу, за основну команду провів 5 матчів у класі А. У наступному році отримав серйозну травму — надрив м'яза, мав намір повернутися до Харкова, але залишився в Ленінграді, тому що його дружина Наталя Орлова почала працювати в театрі імені В. Ф. Коміссаржевської. Дочка Поліна Орлова в 1998 році закінчила Санкт-Петербурзьку академію театрального мистецтва СПбГАТІ (майстерня Ігоря Петровича Владимирова), працює в сфері театру, кіно і спорту.

Грав за ленінградське «Динамо».

У 25 років був змушений завершити кар'єру футболіста за станом здоров'я (міжхребцева грижа).

Освіта У 17 років вступив до Харківського радіотехнічний інститут на спеціальність «конструктор радіоапаратури». Провчившись три місяці, перевівся до Харківського державного університету на історичний факультет. Ставши гравцем ленінградського «Зеніту», перевівся до Ленінградського університету на факультет журналістики. Згодом відновився в Харківському університеті на заочному відділенні.

Навчався сценічної мови в Інституті театрального мистецтва й кінематографії.

З 2005 року очолює кафедру теорії та методики футболу на тренерському факультеті в Університеті фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта.

У 2006 році в Університеті фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта захистив дисертацію на тему «Формування мобілізаційної готовності висококваліфікованих футболістів до змагання», присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наукСевастьянов Д.А. Психологические факторы игровой активности футболистов | Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта .

Журналістська діяльність Ще виступаючи за ленінградське «Динамо», публікувався в газеті «Зміна». Після завершення кар'єри футболіста став кореспондентом газети «Будівельний робітник» (тижневик обкому партії).

Нині є президентом Асоціації спортивної преси Санкт-ПетербургаВручены награды Ассоциации спортивной прессы Санкт-Петербурга // Официальный сайт администрации Санкт-Петербурга, а також президентом Російської асоціації спортивних коментаторів.

У 1973 році після смерті відомого ленінградського коментатора Віктора Сергійовича Набутова на телебаченні був оголошений конкурс на заміщення вакантної посади, який виграв Геннадій Орлов. Перший раз вийшов в ефір 31 січня 1974 року під час трансляції з ПС «Ювілейний» хокейної зустрічі між СКА і ЦСКА, яку провів почергово з Миколою Озеровим. Першу футбольну трансляцію відпрацював 22 квітня того ж року, коли «Зеніт» грав в Алмати.

Працював коментатором на всіляких спортивних змаганнях: чемпіонатах світу та Європи, Олімпійських іграх. Був ведучим спортивних програм на ленінградському і петербурзькому телебаченні («П'ятий канал»): «Пенальті», «Футбол у Зеніті», «Знову про футбол». На позаштатній основі неодноразово працював футбольним коментатором на РТР (у 1991-1998 роках) та «Першому каналі» (ОРТ) (у 1999—2013 роках), на останньому каналі також вів програму «Гол!». Також коментував фінали кубка Стенлі в 1993 і 1996 роках на РТР.

У листопаді 2009 року перейшов на роботу в супутникову телекомпанію «НТВ-Плюс», оскільки спортивна редакція на «П'ятому каналі» була розформована.

З 19 квітня 2010 року — ведучий спортивної програми «Футбольна столиця» на телеканалі «НТВ-Петербург»Вас приглашает «Футбольная столица» // НТВ.Ru.

З 2010 до 2016 року на прохання керівництва ФК «Зеніт» і ВАТ «Газпром» коментував всі матчі петербурзького клубу на телеканалах «НТВ-Плюс», «Матч ТВ» і НТВАлександр Дюков: «Отношение Геннадия Орлова к „Зениту“ могло быть более критичным» . У 2016-2017 роках коментував тільки домашні матчі ФК «Зеніт», а з 2017 року був позбавлений пріоритетною основи остаточно .

З листопада 2015 року — коментатор футбольних і волейбольнихГеннадий Орлов, повышенные премиальные от Газпрома и антикризисный план. Как ВК «Зенит» выиграл серебро через год после рождения трансляцій на телеканалі «Матч ТВ»Геннадий Орлов работает на «Матч ТВ» с 16 октября .

Оглядач газети «Спорт вік-енд».

З 2015 року ведучий спортивної програми «Овертайм» в ефірі радіостанції «Ехо Москви» в Санкт-Петербурзі«Эхо Москвы». Персоны. Геннадий Орлов .

З 2017 року веде власний блог «ДСО» в соціальній мережі ВКонтакте.

З 2018 року веде власний відеоблог на YouTube .

Нагороди й звання 1965 — Майстер спорту СРСРГеннадий Сергеевич Орлов // Журнал «Собака.ru». 1986 — Медаль «За трудову відзнаку». 1997 — Почесний диплом Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. 2000 — премія «Стрілець» (найкращий спортивний коментатор)Геннадий Орлов. «На моей совести только Кержаков…» // Газета «Советский спорт» . 2001 — Заслужений працівник культури Російської ФедераціїО награждении государственными наградами Российской Федерации работников средств массовой информации, Указ Президента РФ от 19 января 2001 года №53 . 2006 — Орден Дружби (Російська Федерація). 2006 — репортерська премія імені Матвія Фролова (спеціальна номінація «За вірність жанру»). 2008 — премія «ТЕФІ» (номінація «Спортивний коментатор, ведучий спортивної програми»)Журналисты Пятого канала — финалисты «ТЭФИ-2008» . 2009 — нагорода конкурсу «Золоте перо» (2008, номінація «За внесок в розвиток журналістики»)Лауреаты и номинанты «Золотого пера»: Орлов Геннадий // spbgoldpen.ru – конкурс журналістів Санкт-Петербурга і Ленінградської області «Золоте перо» . 2013 — медаль Миколи ОзероваГеннадий Орлов награждён медалью Озерова // «Спорт-Экспресс», 21.05.2013 .

Книги

Примітки

Посилання

Профіль гравця на сайті «Український футбол» Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Зеніт» Профіль гравця на сайті «Історія Зеніту» Футбол. Геннадий Орлов: Профессионализм в дефиците, поэтому в цене НАПАДАЮЩИЙ ХАРЬКОВСКОГО «АВАНГАРДА» 1960-Х ГГ - ОРЛОВ ГЕННАДИЙ СЕРГЕЕВИЧ.