«Зеніт» () — російський футбольний клуб з Санкт-Петербурга, який виступає в Прем'єр-лізі. Чемпіон СРСР 1984, десятиразовий чемпіон Росії, володар Кубка СРСР 1944 року, п'ятиразовий володар Кубка Росії, володар Кубка сезону 1985 року, дев'ятиразовий володар Суперкубка Росії, володар Кубка Прем'єр-ліги 2003 року, володар Кубка УЄФА 2007/2008, володар Суперкубка УЄФА 2008 року.

Історія У Санкт-Петербурзі в футбол грали ще в XIX столітті, проте головний клуб міста був заснований тільки в 1925 році на базі команди Обухівського заводу «Більшовик» (Деякі статистики не зупиняються на визнанні правонаступності «Зеніту» від команди «Більшовик», а йдуть далі, стверджуючи, що команда Обухівського заводу була заснована на базі ФК «Мурзінка», який веде свою історію з 1914 року. Однак дана версія викликає великі нарікання у прибічників версії 1925 року, оскільки фактично висновок про правонаступництво «Більшовика» від «Мурзінкі» робиться на підставі того факту, що ці команди грали на одному і тому ж полі біля Обухівського заводу). Спочатку клуб грав у місцевих лігах, а в другому дивізіоні СРСР виступав під ім'ям «Сталінець». У вищому дивізіоні команда дебютувала в 1938-му.

У 1939 «Сталінець» дістався фіналу Кубку СРСР, а до наступної кампанії був перейменований у «Зеніт». У 1944 році пітерці виграли національний кубок, здолавши у вирішальному матчі московський ЦБЧА.

«Зеніт» грав усе впевненіше в 1950-ті роки, а серед постійних уболівальників команди був відомий композитор Дмитро Шостакович, котрий регулярно приходив на стадіон. Уперше клуб зіграв на європейській арені в сезоні-1981/82, узявши участь у Кубку УЄФА після того, як завоював «бронзу» чемпіонату СРСР-1980. У дебютній єврокубковій дуелі «Зеніт» програв дрезденському «Динамо».

У 1984-му «Зеніт» виграв чемпіонат СРСР, проте через п'ять років вилетів у нижчий дивізіон. Із 1996 року пітерці є завсідниками чемпіонату Росії, в 1999-му вони завоювали кубок країни.

Біля керма клубу став голландець Дік Адвокат, і у 2007-му «Зеніт» уперше виграв національну першість. У наступному році команда завоювала Кубок УЄФА, перегравши в фіналі «Рейнджерс» з рахунком 2:0, а згодом виграла Суперкубок УЄФА. В матчі за цей трофей з результатом 2:1 був битий «Манчестер Юнайтед». У 2010 році «Зеніт» виграв чемпіонат і Кубок Росії.

10 грудня 2009 відбулося засідання ради директорів ФК «Зеніт», де була одноголосно затверджена кандидатура головного тренера. Ним став Лучано Спаллетті. Контракт з італійським фахівцем, який до цього очолював " Рому ", укладений строком на 3 роки. Перший трофей Спаллетті з «Зенітом» був виграний 16 травня 2010 в Ростові-на-Дону. В фіналі Кубка Росії петербурзька команда виграла з рахунком 1:0 у новосибірської «Сибіру» завдяки голу з пенальті у виконанні Романа Широкова.

Досягнення Національні турніри Чемпіонат СРСР з футболу / Чемпіонат Росії з футболу Чемпіон (12): 1984; 2007, 2010, 2011/12, 2014/15, 2018/19, 2019/20, 2020/21, 2021/22, 2022/23, 2023/24, 2025/26 Срібний призер (4): 2003, 2012/13, 2013/14, 2024/25 Бронзовий призер (5): 1980; 2001, 2009, 2015/16, 2016/17 Кубок СРСР з футболу / Кубок Росії з футболу Володар (6): 1944; 1998/99, 2009/10, 2015/16, 2019/20, 2023/24 фіналіст (3): 1939, 1984; 2001/02 Кубок сезону СРСР / Суперкубок Росії з футболу Володар (11): 1985; 2008, 2011, 2015, 2016, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2026 фіналіст (3): 2012, 2013, 2019 Кубок Прем'єр-Ліги Володар (1): 2003 Перша ліга СРСР / Перша ліга ПФЛ Срібний призер (1): 1993 (зона «Центр») Бронзовий призер (2): 1936 (весна); 1995 Приз Всесоюзного комітету / Кубок ВЦРПС / Кубок Федерації футболу СРСР Фіналіст першості ВЦРПС (1): 1935 Фіналіст Кубка Федерації (1): 1986

Європейські турніри Ліга чемпіонів УЄФА / Кубок європейських чемпіонів: 2-й Груповий раунд (1): 1985/86 1/8 фіналу (3): 2011/12, 2013/14, 2015/16 Кубка УЄФА / Ліга Європи УЄФА Володар (1): 2007/08 Суперкубок УЄФА Володар (1): 2008 Кубок Інтертото УЄФА фіналіст (1): 2000

Емблема клубу

• 1925—1936 року. «Сталінець» — напис, зменшувана від «С» до «т», без стрілки.

З 1938 року до наших днів відомо, як мінімум, 4 варіанти клубної символіки:

• 1938—1947 (умовно) — зенітівська стрілка, як і в ДЗГ хвиляста, останнє «т», пишеться, як латинське мале «m».

• 1947—1980 — Символ «Зеніту» являє собою слово «Зеніт», вписане художнім шрифтом у стрілку, при цьому буква «З» відповідає розширенню, а буква «т» — вістря стрілки.

• 1981—1994 — Така ж стрілка, тільки змінила кут нахилу. Тепер він приблизно дорівнює 30 градусам. Слово «Зеніт» і стрілка сині, фон білий.

• 1995—1997 — «Зенітівська» стрілка, вписана в коло, утворений словами «Санкт-Петербурзький ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ». Літери чорні. На вершині кола золотий кораблик Адміралтейства. Знизу, під стрілкою, заходячи під неї лівою верхньою частиною — чорно-білий футбольний м'яч. Фон кола білий.

• 1998—2013 — 1998 року емблема набрала форми стрілки з м'ячем у крузі, увінчану флюгером Адміралтейства. По ідеї творців, в ній закладена данина традиціям, патріотизм і спрямованість до висот.

• Із 2013 — забрано текст «Футбольний клуб» і «Санкт-Петербург». Так само прибрали круг навколо стрілки, футбольний м'яч і кораблик. Сама стрілка спрощена, рядкові букви вирівняні по верхньому краю і утворюють верхню межу стрілки.

Екіпування

1977—2000 Adidas

2001—2002 Diadora

2003—2004 Umbro

2005—2007 Adidas

2008—2009 Puma

2010—2023 Nike

2023—2024 Joma

з 2024 Kelme

Уболівальники

Гімн уболівальників клубу «Гімн уболівальників Зеніту» (відома також по першому рядку — «Місто над вільною Невою») — пісня вболівальників футбольного клубу « Зеніт», яку вони вважають своїм гімном. Частенько «Місто над вільною Невою» називають «гімном Зеніту», проте, це неправильно — офіційного гімну у петербурзького клубу немає. У вересні 2010 року « Зеніт» отримав усі права на використання «Гімну вболівальників Зеніту».

Створений в 1980 році на основі популярної «Вечірньої пісні» — твору, що вважався неофіційним гімном Ленінграда; музика композитора В. П. Соловьева-Седого, текст написаний футбольними фанатами. Виконується вболівальниками « Зеніту» на початку кожного матчу основної і молодіжних команд клубу. Згідно неофіційної політики клубу до складу не беруть темношкірих гравців бо фани рішуче проти цього.

Прізвиська вболівальників

«Мішки» — Це прізвисько зобов'язане своєю появою перемозі клубу в чемпіонаті СРСР в сезоні 1984 року, коли в Ленінграді на честь цієї події були випущені поліетиленові пакети із зображенням футбольного м'яча і текстом навколо нього: «Зеніт», «Чемпіон СРСР 1984». В даний час це прізвисько не поширене, застосовується в основному ветеранами фан-руху як «Зеніту», так і інших клубів.

«Бомжі» — Це прізвисько зобов'язане своєю появою масовим виїздам фанів «Зеніту» початку 80-х, коли люди добиралися до іншого міста на перекладних електричках, через відсутність готелів спали на вокзалах або в міських парках. Вважається, що прізвисько було придумано фанами «Спартака» як образливе. Зараз воно застосовується двояко: фанами ворожих клубів — з образливим відтінком, фанами «Зеніта» — з відтінком легкої гордості й епатажу. Ставлення до нього можна порівняти з відношенням спартаківців до прізвиська «свині» або співробітників правоохоронних органів до слова «мент».

Поточний склад команди

Закріплені номери 12 — дванадцятий гравець (уболівальники клубу)

Відомі гравці

Серед відомих гравців клубу можна виділити наступних: Лев Бурчалкін — провів найбільшу кількість матчів в історії клубу Леонід Іванов Фрідріх Марютін Олександр Іванов Анатолій Тимощук Василь Данілов Павло Садирін Андрій Аршавін Ніколас Ломбертс — провів найбільшу кількість матчів серед легіонерів Олександр Кержаков — найкращий бомбардир в історії клубу

Тренери клубу Петро Філіппов (1936—1937, 1940) Михайло Юденич (1938—1939) Костянтин Єгоров (1938—1940) Костянтин Лемешев (1941—1945, 1948—1950) Михайло Бутусов (1946) Іван Таланов (1946—1948) Георгій Ласін (1950—1951) Володимир Лемешев (1952—1954) Микола Люкшин (1954—1955) Аркадій Алов (1956—1957, 1967) Георгій Жарков (1957—1960)  Геннадій Бондаренко (1960) Євген Єлісєєв (1961—1964) Валентин Федоров (1964—1966) Артем Фальян (1968—1970) Євген Горянський (1970—1972) Герман Зонін (1973—1977) Юрій Морозов (1977—1982, 1991, 2000—2002) Павло Садирін (1983—1987, 1995—1996) Володимир Голубєв (1987, 1989) Станіслав Завідонов (1988—1989) Анатолій Коньков (1990)  В'ячеслав Булавін (1990) В'ячеслав Мельников (1992—1994) Анатолій Бишовець (1997—1998) Анатолій Давидов (1998—2000) Михайло Бірюков (2002) Борис Раппопорт (2002) Властиміл Петржела (2003—2006) Дік Адвокат (2006—2009) Лучано Спаллетті (2009—2014) Сергій Семак (в.о.) (2014) Андре Віллаш-Боаш (2014-)

Найбільші перемоги

У чемпіонаті СРСР: «Зеніт» — «Жальгіріс» (Вільнюс) — 7:0 (1962 рік)

У чемпіонаті Росії: «Зеніт» — «Луч-Енергія» (Владивосток) — 8:1 (2008 рік)

У кубку СРСР: «Зеніт» — «Торпедо» (Кутаїсі) — 8:1 (1981 рік)

У кубку Росії: «Зеніт» — «Динамо» (Санкт-Петербург) — 7:1 (1993 рік) «Волга» (Твер) — «Зеніт» — 1:7 (1995 рік) «Зеніт» — «Динамо» (Вологда) — 6:0 (1995 рік) «Зеніт» — «Іртиш» (Омськ) — 7:1 (2004 рік) «Зеніт» — «Динамо» (Москва) — 9:3 (2007 рік)

У європейських кубках: «Зеніт» — «АЕК» (Греція) — 5:1 (2004 рік) «Зеніт» — «Црвена Звезда» (Сербія і Чорногорія) — 4:0 (2004 рік) «Зеніт» — «Баварія» (Німеччина) — 4:0 (2008 рік)

У відбіркових раундах європейських кубків: «Зеніт» — «Енкамп» (Андорра) — 8:0 (2002 рік)

Найбільші поразки

• У чемпіонаті СРСР: «Зеніт» — «Динамо» Москва — 0:8 (1949 рік)

• У чемпіонаті Росії: «Динамо» Москва — «Зеніт» — 7:1 (2003 рік) «Чорноморець» Новоросійськ — «Зеніт» — 6:0, (1994 рік, перша ліга)

• У кубку СРСР: ЦДКА — «Зеніт» — 7:0 (1945 рік)

• У кубку Росії: «Зеніт» — «Локомотив» Москва — 0:4 (1995 рік)

• У європейських кубках: «Брюгге» (Бельгія) — «Зеніт» — 5:0 (1987 рік) «Штутгарт» (Німеччина) — «Зеніт» — 5:0 (1989 рік)

Цікаві факти

1 травня 2008 матч «Зеніт» — «Баварія» у півфіналі Кубка УЄФА, який закінчився з рахунком 4:0 на користь російського клубу, транслювався в Росії на телеканалі «Спорт». Його дивилися понад 4,5 млн жителів країни, що на той момент було найбільшою ТВ-аудиторією однієї футбольної трансляції на даному федеральному спортивному телеканалі.

Згідно з опитуванням Агентства соціальної інформації, вболівальниками футбольного клубу «Зеніт» вважають себе 58 % мешканців п'ятимільйонного міста — Санкт-Петербурга. Крім того, 75 % опитаних мешканців міста вважають «Зеніт» символом Петербурга.

З листопада 2007 року у команди є духівник о. Гліб Грозовський. Матч «Рубін» — «Зеніт», на який відправився священик, «Зеніт» виграв з рахунком 1:4. З тих пір про. Гліб присутній на всіх відповідальних матчах петербурзької команди.

6 липня 2008 пітерці оновили рекорд чемпіонатів Росії, забивши 5 м'ячів у стартові 34 хвилини на Петровському у ворота «Томі». Попередній рекорд був встановлений «Спартаком» у 1993 році в гостьовому матчі з «Уралмашем» (8:2), тоді скорострільність виявилася трохи гірше — 35 хвилин. Своє слово як бомбардири сказали Віктор Файзулін і Анатолій Тимощук, оформивши свої перші дублі в прем'єр-лізі. Також один м'яч забив Роман Широков, що відзначав в цей день свій 27-й день народження.