Антонівецька синагога — втрачена юдейська релігійна споруда (молитовний будинок), що існувала у містечку (колонії) Антонівка (нині колишнє село колишнього Костопільського району Рівненської області). Була збудована, ймовірно, у XIX ст. і стала центром релігійного та культурного життя місцевої єврейської громади.zobacz stronę Żydowskiego Instytutu Historycznego poświęconą Antonówce http://www.jewishinstitute.org.pl/pl/gminy/miasto/584.html . Будівля функціонувала до Голокосту.
Наприкінці XIX століття Антонівка була майже повністю єврейським містечком — за переписом 1897 року з 647 жителів 620 осіб були юдеями (95,8 %), а у 1921 році вони становили 90,1 % населення (482 особи).
Під час Другої світової війни німецькими нацистами в селі було створено Антонівецьке гетто. Наприкінці серпня 1942 сили СД з Рівного за участю німецької жандармерії та місцевої окупаційної поліції, більшість якої становили українці, депортували близько 500 євреїв з Антонівки. Їх вивезли у напрямку Костополя (за 6 км від міста) і розстріляли у двох масових могилах разом з євреями з Костополя і Малого Сідлища.
Після винищення євреїв та виселення польського населення у 1943 село опустіло, а будівля синагоги була повністю втрачена.
Див. також Антонівка (Рівненський район) Синагоги України Антонівецьке гетто
Примітки