Тетяна Леонідівна Шептицька (народилася у Києві) — українська науковиця, поетка, журналістка, громадська діячка, перекладачка, літературний редактор. Кандидат філологічних наук.

Життєпис Народилася у Києві у сім'ї службовців. Закінчила загальноосвітню середню школу № 180.

У 1998 р. закінчила факультет української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, отримала спеціальність «Українська мова і література» (диплом з відзнакою). У 1998—2001 рр. навчалася в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Антималоросійський дискурс української літератури 1920-х — поч. 1930-х рр. (на матеріалі Літературно-наукового вістника)», науковий керівник — літературознавець, доктор філологічних наук, професор Володимир Погребенник.

Працювала у Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2001—2015). Із серпня 2015 р. по теперішній час — заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

У 2015—2017 — ведуча «Радіо Промінь» (ранкове ток-шоу «На свіжу голову»). З жовтня 2021 — ведуча радіо «Голос Донбасу» (ранкове ток-шоу «Новий день» і програма «Вільна тема»).

З 2013 р.  — волонтерка й координаторка культурно-мистецьких заходів «Безкоштовних курсів української мови».

Перекладає з польської мови.

Дружина письменника і видавця Сергія Пантюка.

Поетична творчість Авторка поетичних збірок «Оплески, квіти і вигуки "браво!"» (1998), «Окрайцем неба» (2014), «П'яні персики» (2019)Землянський, А. М. (2020) Чуттєвий світ поезії Т. Шептицької (на матеріалі збірки «П'яні персики»). Українські студії в європейському контексті: зб. наук. пр. Мелітополь, 2020. С. 48-52., «Випране й нове» (2025) .

Вірші публікувалися у газеті «Золота молодь — обдарована, працелюбна, талановита», збірці «Протуберанці слова» (2011), ювілейному альманасі «Голоси Севами» (2017), антології «Досвід війни: українські голоси» (2022), антології "Жіночі голоси війни" (2024).

Учасниця поетично-музичних фестивалів «Віршень», «Відкриті небеса», «Седнівська осінь», «Севама-Фест», «Українські передзвони», Південний фестиваль «Книжковий Миколай» у Херсоні, «СУП-культура» (м. Рівне), різноманітних книжкових толоках у Чернігові, Миколаєві (Львівська область), Рівному, організаторка і модераторка творчих вечорів і презентацій.

Організаторка і модераторка вечорів «Поетичного салону» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2014—2015).

Наукова діяльність Автор 6 монографій (з них 5 — у співавторстві), посібників, навчальних програм (у співавторстві) та біля 170 наукових і науково-популярних статей.

Напрямки наукової діяльності: українська література першої половини ХХ століття (письменники Розстріляного відродження в соціокультурному контексті доби, творчість Євгена Маланюка, Бориса Антоненка-Давидовича, Дмитра Донцова та інших; київська тема в українській поезії), Великий терор в Україні та історія Биківнянських поховань, дослідження проблем українського націєтворення та державобудівництва, маргіналізації української людини у соціально-політичних зрушеннях ХХ століття, проблеми малоросійства як суспільно-психологічного та політичного феномена, діаспорне письменство як форма репрезентації українства у світі.

У 2023 році видала науково-популярну книжку, присвячену Всеукраїнському фестивалю поезії та авторської пісні «Віршень» — «Сла(і)вень „Віршню“!»

Основні праці: Українство у світі: традиційність культури та спільнотні взаємини. Монографія. К., 2004 (у співавт.); Європейський дискурс творчості Юрія Андруховича // Сучасність. 2005, № 9; Українська література як вияв національного єднання // Календар-щорічник «Українознавство-2007». К., 2006; «Сильна особистість» в українському письменстві 1920-х — 1930-х рр. // Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій. Зб. наук. праць за результатами міжн. наук. конференції. К., 2007; Український modus vestiendi — спосіб зодягання: Монографія. К., 2008 (у співавт.); Українознавство: навч. посібник / За ред. М. І. Обушного. К., 2008 (у співавт.); Юрій Шевельов: виклик часу i відповідь науковця / Піскун В. М., Ціпко А. В., Шептицька Т. Л. та ін. Монографія. — К.: «МП Леся», 2010 (у співавт.); Українська література в контексті соціокультурних перетворень ХХ століття. Монографія. К., 2013. — 151 с.; Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям". Портрети Биківні Репресований гумор — доля Юхима Ґедзя в часи сталінського терору // Гуманітарна вища освіта в технічних вищих навчальних закладах. Збірник наукових праць. — К:, 2018. — Випуск 38. — С. 94-100. Нові архівні і «усталені» факти: приклад Степана Бена// Україна модерна [Електронний ресурс]: http://uamoderna.com/shafka-dok/sheptycka-stepan-ben Українські гумор і сатира у часи сталінського терору (за матеріалами архівно-кримінальних справ Юрія Вухналя, Василя Чечвянського, Юхима Ґедзя). // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2019. № 2. — С. 247—265. Розстріляне відродження: архівно-кримінальна справа Юрія Вухналя.// НАУКОВИЙ ЧАСОПИС Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). — Київ, 2019. — Вип. 12. — С. 80-86. Фелікс Якубовський — представник репресованого українського літературознавства // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2020. № 2. — С. 220—238. Українські радянські критики: жертви і/чи творці тоталітарного режиму // Література й історія: матеріали Всеукр. наук. конф. — Запоріжжя, 2024. С. 400-405. Упорядниця наукових збірників «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили») (К., 2017)http://resource.history.org.ua/item/0015096 . та «Биківня — від території смерті до місця пам'яті (до 20-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили») (К., 2022 р.)

Головний редактор журналу «Територія пам'яті» .

У 2025 році фахівці Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара підготували й видали біобібліографічний покажчик «Науковий обшир та поетичний світ Тетяни Шептицької».

Редакторська діяльність Працює як літературний редактор. У її доробку редагування наукових монографій, посібників і художніх видань, зокрема: Валентини Піскун «Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ століття)» (2006), посібника «Пізнаємо Україну. Узнаем Украину. Discover Ukraine» (2007), Павла Правого «Таємна історія Радянського Союзу» (2020), Хосе Доносо «Розпутний птах ночі» (2021), Сергія Пантюка «Книжка в дорогу» (2021), Івана Андрусяка «Дитина з мішка» (2024), Марії Сміліос «Чорні янголиці. Маловідома історія про медсестер, які допомогли вилікувати туберкульоз» (2025) та ін.

Є авторкою передмов до збірки поезій Олени Гетьманець «За межею» (2016), збірки Іванни Голуб «Обабіч раю. Супроти пекла» (2021).

Громадська та медійна діяльність

Засновниця та один із співорганізаторів і членів журі Всеукраїнського конкурсу есе «Українське футуро» для учнів загальноосвітніх шкіл і студентів перший курсів вищих навчальних закладів України .

Член журі Конкурсу есе «Україна — це культура» з нагоди 100-річчя журналу «Українська культура» (2021).

Експерт Літературного конкурсу видавництва «Наш формат» для дитячих письменників (2020, 2021).

Модераторка і ведуча Вечора пам'яті Олекси Тихого (2017), Вечорів пам'яті Героїв Крут (2015, 2016, 2017, 2019).

У 2017 р. брала участь у концерті, присвяченому Пам'яті Героїв Майдану у Семиполківському Будинку культури.

Підтримувала культурно-мистецькі акції для бійців ЗСУ, зокрема, виступала у навчальному центрі «Дівички» на Київщині та «Десна» на Чернігівщині.

Тетяна Шептицька була «гостею студії» у програмах радіоканалів Національної телерадіокомпанії України: Перший канал, Радіо «Промінь», Радіо Культура, ТРК Київ, телеканал «Рада», «Громадське радіо» та ін.

Відзнаки Нагороджена грамотами Товариства «Україна — Світ» та Української всесвітньої координаційної ради (УВКР), Подякою Мінстерства освіти і науки України (2015), Почесною грамотою Київського міського голови (2018), Подякою Київської міської державної адміністрації (2019), Почесною грамотою Київського міського голови (2026), Подякою Міністерства культури України.

Переможниця Літературного інтернет-конкурсу «Осьмачка-126» (2021) — нагорода в номінації «Поезія».

Переможниця "Поетичного марафону" XVIII Всеукраїнського літературно-мистецького свята "Просто на Покрову" (Коростень, 2024), "Поетичного марафону" XIX Всеукраїнського літературно-мистецького свята "Просто на Покрову" (Коростень, 2025).

Лауреатка Премії імені Леся Танюка «За збереження історичної пам'яті» (2024).

Лауреатка Премії імені Миколи Томенка в номінації "Поезія".

Примітки

Посилання