Межи́річ — село в Україні, центр Межиріцької сільської громади Павлоградського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 4174 особи.
Географія Село Межиріч знаходиться на лівому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Новоселівське, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червона Нива, на протилежному березі — місто Павлоград та село Веселе.
Поруч проходять автомобільна дорога () і залізниця, платформа 121 км за 1,5 км і роз'їзд Межерічі за 3 км.
Назва Межиріч з навколишніми селами знаходяться в межиріччі двох річок — Вовчої і Самари. Ця особливість місцевості послужила топонімічної основою назви села Межиріч.
Історія В урочищі, на злитті двох повноводних річок Вовчої і Самари в 1689 році, виникло поселення Межирік. З середини XVI століття тут починає діяти козацтво, яке виникло на правобережжі Дніпра. Уже в 1705 році татари та нагайці визнали, що усі землі в міжріччі річок Самари і Вовчої були закріплені за Запорізькою Січчю. Першими поселенцями, які поклали початок історії с. Межиріч, були відставні військові старшини з своїми родинами та хлопцями-наймитами. В 1782 році тут проживає 745 мешканців і засновується козацька слобода.
Станом на 1886 рік у селі Дмитрівської другої волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 1676 осіб, налічувалось 275 дворів, існували православна церква, школа та пивоварний завод. Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська396294.92%російська1954.67%вірменська110.27%білоруська30.07%інші/не вказали30.07%Усього4174100%
Економіка НВО «Павлоградський хімічний завод». «Межиріч», сільськогосподарський кооператив. ТОВ «Зоря».
Сучасний стан — соціальна сфера
Освітні заклади (школа, дитсадок, інше) Межиріцький ліцей; Межиріцька ЗОСШ № 2; Дитячий садок «Сонечко»; Дитячий садок «Веселка»; Дитячий будинок «Моя родина».
Заклади охорони здоров'я Амбулаторія загальної практики сімейної медицини; Аптека.
Культурно-просвітні заклади Будинок культури; Школа естетичного виховання; Сільська бібліотека; Музей.
Історичні пам'ятники
Мавринський майдан — спорудження, що являє собою земляні вали, висотою кілька метрів, розташовані особливим, традиційним для подібних будівель, образом. У центрі завжди розташовується кільцева насип, з кількома вузькими проходами назовні, і поглибленням всередині. Місцеві дослідники вважають, що стародавні жителі збиралися тут для проведення ритуалів, пов'язаних з ключовими моментами сонячного циклу.
Меморіальний комплекс:
Братська могила партизан громадянської війни — рік поховання 1918 (25 чоловік). Дві братські могили радянських воїнів — рік поховання 1943 (поховано 64 чол.) Пам'ятник піонерам-героям Г.Бровченку та О.Черевику, які загинули в 1942 році.
Пам'ятник першим жінкам-трактористкам М. А. Калюжній та Ф. В. Безбатько.(1955 р.) Військова дільниця (поховано 100 військовополонених. Рік поховання 1943) Братська могила жертв фашизму (сім'я Орлових, рік поховання 1943) Пам'ятник танкістам 8-ї танкової дивізії 25-го танкового корпусу (танк ІС-3 1941-1943 рр.) Чотири індивідуальні могили радянських воїнів. Рік поховання 1943.
Природоохоронні території Поблизу села розташований ландшафтний заказник місцевого значення Урочище Могила Баба.
Релігія В селі знаходиться Свято-Успенський храм (вул. Нечуя-Левицького) освячений 13 січня 2014 року.
Екологія На відстані 1,5 км від села розташований Павлоградський хімічний завод (виробництво вибухових речовин, ракетного палива, спорядження боєприпасів, твердопаливних ракет. Утилізація боєприпасів і твердопаливних виробівhttp://www.ric-phz.com.ua/ Науково -Виробничі об'єднання «Павлоградський хімічний завод»).
Видатні особистості Обдула Іван Семенович (1928–2000) — кавалер Орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції; удостоєний двох золотих медалей «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР». Почесний Громадянин Павлоградського району.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)
Примітки
Література Кучегурков В.І., Львов Л.О., Рогов В.Я. Меже́річ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.616-624
Посилання Історія міст та сіл УРСР (рос.) Погода в селі Межиріч Межиріч — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)