Олексі́й Іва́нович Стефанчу́к ( 1 вересня 1951, м. Чортків, Тернопільська область, УРСР — 1 лютого 2026, м. Хмельницький, Україна) — український лікар ортопед-травматолог вищої категорії. Заслужений лікар України (2013). Завідувач травматологічним відділенням Хмельницької міської лікарні, головний ортопед-травматолог Хмельницького.

Біографія Народився 1 вересня 1951 року в місті Чортків Тернопільської області.

1978 року закінчив Тернопільський державний медичний інститут за спеціалізацією «Лікувальна справа». Після закінчення Тернопільського державного медичного інституту був направлений у м. Хмельницький для проходження інтернатури з загальної хірургії. У 1979 році  розпочав роботу в Хмельницькій міській лікарні ортопедом-травматологом травматологічного відділення. У 1981 році  закінчив спеціалізацію по ортопедії і травматології при Київському інституті вдосконалення лікарів. У 1984 році  з ініціативи та під керівництвом О. І. Стефанчука було відкрито 3-й в СРСР кабінет мануальної терапії. У 1986 році  Міністерство охорони здоров'я СРСР визнало роботу кабінету мануальної терапії кращою в Радянському Союзі, а його досвід було взято за основу для наступного впровадження методик лікування у інших союзних республіках. Регулярно проходив стажування в найкращих клініках України (Київ, Харків, Донецьк, Львів), Росії (Москва), Польщі (Варшава, Краків, Вроцлав, Закопане, Люблін, Бидгощ, Бєлосток), Австрії (Інсбрук), Німеччині (Кельн, Гамбург), Великої Британії (Глостер), США (Сан-Франциско), проводив спільні операції з найкращими фахівцями України, Росії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, США. Успішно впроваджував нові методи лікування. Був постійним учасником конференцій, симпозіумів, з'їздів. З 1999 року  призначений завідувачем травматологічного відділення Хмельницької міської лікарні. З 2000 року  — позаштатний міський травматолог. 13 листопада 2003 року разом із хірургами Сергієм Гузаром, Валентином П'янковським та Юрієм Павлішеним провів першу в історії Хмельницького операцію з пересадження штучного кульшового суглоба.

Особисто впровадив у роботу травматологічного відділення новітні операції при травмах великих трубчастих кісток та суглобів, кісток тазу, лопаток, хребта, мікрохірургію кисті, ступні, цілий ряд реконструктивних операцій, ортопедичні операції.

Одним із перших в Україні впровадив нові методики лікування (інтрамедулярний блокуючий остеосинтез великих трубчатих кісток, транспедикулярну фіксацію хребта, остеосинтез кісток тазу). На базі відділення регулярно проводяться операції по реплантації кінцівок з відновленням їх функцій.

Використовуючи новітні технології та досвід, успішно проводив операції з надання травматологічної допомоги людям похилого віку (понад 75 років), зокрема, провів операцію з ендопротезування кульшового суглобу 93-річному пацієнту. За період своєї трудової діяльності виконав понад 10 тисяч операцій.

У 2008 році першим в Україні провів операцію ендопротезування головки променевої кістки.

Має 7 винаходів та раціоналізаторських пропозицій, які підтверджено відповідними свідоцтвами. Автор низки наукових статей з проблем політравми у медичних виданнях.

Помер 1 лютого 2026 року у віці 74 років у Хмельницькому. Був похований 3 лютого на хмельницькому кладовищі ''Шаровечка''.

Громадська діяльність З 2004 року — член Європейської асоціації малоінвазивної хірургії хребта. З 2004 року — член Європейської асоціації «Лікарі надії». З 2010 року — заступник голови Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація ортопедів-травматологів». У 2004 та 2010 роках балотувався до Хмельницької міської ради від УРП «Собор».

Відзнаки та нагороди Почесне звання «Заслужений лікар України» (15 червня 2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання висококваліфікованої медичної допомоги та багаторічну сумлінну працю У 1998 році  визнаний кращим лікарем міста Хмельницького. У 2006 році  нагороджений грамотою Міністерства охорони здоров'я України. У 2009 році  відзначений подякою Президента України. У 2011 році  нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України. У 2012 році відзначений дипломом міського голови Хмельницького.

Родина Син — Стефанчук Руслан Олексійович ( 1975), XV Голова Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, адвокат. Син — Стефанчук Микола Олексійович ( 1981), народний депутат України ІХ скликання, адвокат, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Примітки

Посилання Малиновская Т. «Уже не терпится снова взяться за руль камаза!» / Факты и комментарии. — 25 березня. — 2008. Напевне лікарі мене до футболу готують / Всім. — 17 березня. — 2010. Хмельниччина: Бригадний підхід у травматології / Ваше здоров'я. — 31 жовтня. — 2014. Щегельська О. Суглоби просять на обід риби та сиру / Є. — 16 листопада. — 2014.