Русла́н Олексі́йович Стефанчу́к ( 29 жовтня 1975, Тернопіль, Українська РСР, СРСР) — український правознавець та політик, державний діяч, голова Верховної Ради України IX скл. з 8 жовтня 2021. У 2019—2021 роках — радник Президента України, перший заступник Голови Верховної Ради України (29 травня 2019 — 7 жовтня 2021), представник президента у Верховній Раді (21 травня 2019 — 7 жовтня 2021). Доктор юридичних наук. Заслужений діяч науки і техніки України. Син Олексія Стефанчука.
Один з ідеологів владної партії «Слуга народу». Член РНБО з 14 жовтня 2021 року. Співголова міжпарламентської ради Україна-НАТО. Співголова міжпарламентської асамблеї ВРУ з Сеймом Литви та Сеймом і Сенату Польщі. Співголова міжпарламентської асамблеї ВРУ з Парламентом Грузії, Парламентом Молдови. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському союзі, член групи з міжпарламентських зв'язків з Австрією.
Життєпис Народився 29 жовтня 1975 року в Тернополі у сім'ї медиків.
Грав у КВН у команді «Три товстуни», основу якої складали випускники Хмельницького інституту регіонального управління і права, і Стефанчук був одним із перших авторів і учасників команди.
10 вересня 2018 року подавав заяву на конкурс на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Освіта загальна середня освіта (з відзнакою), загальноосвітня середня школа № 18, Хмельницький, 1992; вища освіта (диплом з відзнакою), спеціальність «Правознавство», Хмельницький інститут регіонального управління та права (1997 р.); вища освіта, спеціальність «Менеджмент виробничої сфери», Технологічний університет Поділля (1999 р.).
Професійна діяльність До 2019 року займався освітньою, науковою та адвокатською діяльністю. Працював у Хмельницькому університеті управління та права (на сьогодні — Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова), Інституті законодавства Верховної Ради України, Національній академії прокуратури України та Вищій школі адвокатури.
Напрямки професійної діяльності: правотворчість, проблеми цивільного (приватного) права, особисті немайнові права, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське приватне право, діяльність Європейського суду з прав людини, юридична освіта та наука.
Був помічником-консультантом народного депутата шостого скликання (від блоку «Наша Україна — Народна самооборона») Анатолія Матвієнка , а також радником віцепрем'єра Степана Кубіва.
Політика 18 квітня 2019 року кандидат у президенти Зеленський в ток-шоу «Право на владу» назвав Стефанчука однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії «Слуга народу» та експертом з реформування державних правових інститутів та законопроєктної роботи.
З 21 травня 2019 року по 7 жовтня 2021 року — радник президента, представник президента у Верховній РадіУказ Президента України № 312/2019 «Про призначення Р.Стефанчука Радником Президента України — Представником Президента України у Верховній Раді України» (19 серпня 2019 року двома виданими в один день указами Зеленський звільнив і знову перепризначив Стефанчука своїм представником у Раді).
Народний депутат України Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 2 у спискуНа з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019). БезпартійнийЦентральна виборча комісія.
Обраний народним депутатом України за партійним списком партії «Слуга народу», повноваження набув 29 серпня 2019 року.
Перший заступник Голови ВРУ 29 серпня 2019 року був обраний Першим заступником Голови ВРУ. Входить до складу Національної ради реформ, Національної ради з питань антикорупційної політики. У Верховній Раді України очолював робочі групи з розробки законопроєктів у сфері народовладдя; з розробки законопроєкту про парламентську опозицію; з рекодифікації цивільного законодавства. Автор низки законопроєктів.
Голова Верховної Ради України 8 жовтня 2021 року обраний головою Верховної Ради України. За Стефанчука проголосував 261 депутат за мінімально необхідних 226. 3 депутати виступили «проти», 63 — утрималися, 29 — не голосували. Кандидатами також були двоє представників фракції «Європейська солідарність» — Олексій Гончаренко та Яна Зінкевич, які отримали 44 та 146 голосів відповідно.
Міжнародна діяльність Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України, здійснює активну міжнародну діяльність, спрямовану на поглиблення співпраці України з іноземними партнерами, підтримку євроатлантичної інтеграції та забезпечення міжнародної підтримки у протидії російській агресії. Його виступи в межах престижних міжнародних парламентських платформ і безпосередньо в парламентах ключових європейських і світових держав стали важливими етапами дипломатичної роботи України у 2022–2025 роках. За цей період, за даними Верховної Ради України станом на липень 2025 року, Стефанчук виступив у 46 міжнародних заходах та парламентах різних країн світу.
Виступи у провідних європейських парламентах Стефанчук неодноразово звертався до депутатів Європейського Парламенту — як під час широкомасштабного вторгнення Росії на початку 2022 року, так і в наступні роки. 1 березня та 8 червня 2022 року він виступив у Європарламенті, закликаючи до посилення санкційного тиску на Росію та розширення допомоги Україні. 8 червня 2022 року під час виступу в Страсбурзі Стефанчук закликав надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Результатом обʼєднаних дипломатичних зусиль української влади стало рішення Європейської ради про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.1 липня 2022 року в сесійній залі парламенту під час пленарного засідання Президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписали спільну заяву щодо рішення Європейської ради про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Тоді ж відбулося урочисте встановлення прапора Європейського Союзу у залі засідань Верховної Ради України .
11 лютого 2025 року Стефанчук знову звернувся до Європейського Парламенту з нагоди третьої річниці повномасштабної агресії Росії, заявивши: «Ми продовжуватимемо боротьбу за мир. Мир має бути справедливим, він має бути гідним і має базуватися на принципі «Нічого про Україну без України».
Окремо слід відзначити його виступи у національних парламентах країн, дружніх до України:
Національна рада Австрії (14 червня 2022); Сабор Хорватії (26 жовтня 2022); Сеймас Литви (6 грудня 2022, 1 і 24 лютого 2024, 11 березня 2025 з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності Литви); Національні збори та Сенат Франції (31 січня — 1 лютого 2023, 18 червня 2025); Сейм Польщі (25 травня 2023); Риксдаг Швеції (23 травня 2023); Саейм Латвії (24 лютого 2023, 22 лютого 2024); Федеральні збори Швейцарії (12 червня 2024); Парламент Естонії (Рійгікогу) з презентацією Українського Плану перемоги (22 жовтня 2024); Палата депутатів Люксембургу (17 червня 2025).
У цих виступах Голова Верховної Ради не лише дякував за підтримку, а й наполягав на подальших кроках для прискорення членства України в європейських структурах, зокрема у співпраці з НАТО та ЄС, а також закликав до мобілізації ресурсів на підтримку захисту України та всього демократичного світу.
Взаємодія з міжнародними організаціями Значущою сторінкою діяльності Стефанчука стали виступи на заходах Парламентської асамблеї НАТО. 26 березня 2023 року він виступив на засіданні Постійного комітету в Осло у режимі відеозвернення, 9 жовтня 2023 року брав участь у 69-ій щорічній сесії в Копенгагені онлайн. Особливо значущим став його виступ 9 липня 2024 року під час Парламентського Саміту НАТО у Вашингтоні, де він засудив смертоносні російські ракетні атаки на дитячу лікарню. 25 листопада 2024 року Стефанчук виступив під час пленарного засідання 70-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі, Канада, а 20 червня 2025 року взяв участь у черговому Парламентському саміті НАТО.
Важливою є також участь у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи, де 16 квітня 2024 року Стефанчук виступив у Страсбурзі, а також у Європейських конференціях голів парламентів (24 квітня 2023 у Празі, 20 березня 2025 у Страсбурзі, 12 травня 2025 у Будапешті).
Міжнародна Кримська платформа та спеціальні заходи Руслан Стефанчук є активним учасником усіх Парламентських самітів Міжнародної Кримської платформи, що проводяться за ініціативи та з організаційною участю Верховної Ради України.
Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 25 жовтня 2022 року у Загребі, Хорватія. Його організували Верховна Рада України та Парламент Хорватії. У рамках саміту відбулася пленарна сесія, де обговорювалися питання деокупації Криму та підтримки України. Кримська платформа загалом була офіційно започаткована 23 серпня 2021 року на установчому саміті в Києві.
Другий Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 24 жовтня 2023 року в Празі, де Стефанчук підкреслив, що проведення Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи у Празі ще більше наблизить нас до звільнення Криму та усіх окупованих територій.
24 жовтня 2024 року він виступив на Третьому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи в Ризі, а 11 вересня 2024 року взяв участь у четвертому саміті "Кримської платформи" у Києві. Особливе значення в міжнародній діяльності Руслана Стефанчука мав Бучанський саміт 2025 року, організований Верховною Радою України спільно до дня деокупації Київщини. Захід відбувся 31 березня 2025 року у Бучі, ставши важливою міжнародною платформою, яка зібрала спікерів та віце-спікерів парламентів 17 європейських країн і представників Європейського парламенту.
Основною метою Саміту було документування і донесення світовій спільноті інформації про воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні російськими військами під час окупації Бучі та інших міст Київської області у 2022 році. Саміт включав виступи свідків, експертні дискусії, презентації зібраних доказів і свідчень, які стали ключовими для подальшого притягнення винних до відповідальності. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму виступі наголосив на необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочинів росії та забезпечення невідворотності покарання для тих, хто порушував міжнародне право та базові принципи людяності.
Саміт завершився прийняттям спільної заяви учасників, в якій парламенти країн Європейського Союзу та міжнародні партнери закликали до активізації зусиль із забезпечення справедливості для жертв російської агресії та підтримали ідею створення спеціального міжнародного трибуналу.
Серед інших значущих заходів слід відзначити виступ 6 вересня 2024 року під час інавгураційної сесії голів парламентів країн Групи семи (G7) у Вероні, Італія, та участь у 16-му Галіфакському міжнародному безпековому форумі в Канаді 23 листопада 2024 року.
Нагороди та визнання 1 червня 2023 року під час спеціального засідання Сеймаса Литовської Республіки Стефанчуку було вручено престижну нагороду Сеймаса — Зірку Олександра Стульгінскіса за внесок у розвиток українсько-литовських парламентських відносин та значний внесок української сторони у європейську демократію та міжнародну безпеку.
Ключові напрями діяльності Стефанчук послідовно акцентував на необхідності об'єднання зусиль міжнародної спільноти для зміцнення санкціонного тиску на Росію, притягнення агресора до міжнародної відповідальності, підтримки українських захисників, гуманітарних ініціатив і забезпечення енергетичної безпеки України. Усі ці заходи стали платформами для донесення до широкої міжнародної аудиторії позиції України щодо засад миру, післявоєнної відбудови, реформ і незворотності європейського курсу держави.