Коростенський порцеляновий завод — підприємство порцеляно-фаянсової промисловості, розташоване в місті Коростень Житомирської області.Korosten // The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Micropaedia. Vol.6. Chicago, 1994. page 966 Станом на 2021 рік адміністрація заводу розшукує інвесторів для відродження виробництва.

Історія Порцеляновий завод в Овруцькому повіті Волинської губернії збудував в 1909 році поляк Тимофій Карлович Пржибильський. Перші роки підприємство виготовляло "білий посуд" (з нефарбованої порцеляни).

Революція Після Жовтневого перевороту 1917 року підприємство було націоналізоване, під час Радянсько-української війни завод зазнав руйнувань, але після закінчення бойових дій разом із іншими підприємствами скляної й порцеляно-фаянсової промисловості був переданий під управління Головного комітету скляно-порцелянової промисловості ВСНГ, відновлений і відновив роботу№ 124. Список предприятий Комитета стекольно-фарфоровой промышленности СССР к началу 1928/29 г. // Фарфор. Фаянс. Стекло. Советское декоративное искусство. Материалы и документы 1917—1932 / сост. И. А. Пронина, М. В. Владимирцева, Л. В. Казакова и И. М. Суслов, ред. В. П. Толстой. — М.: Искусство, 1980. — С. 273—274..

Після відновлення торговельних відносин з Туреччиною (перерваних після початку Першої світової війни), торговельне придставництво СРСР уклало угоду на виготовлення порцелянового посуду для Туреччини і Єгипту, яку виконували Баранівський, Будянський і Коростенський порцелянові заводиФарфор. Фаянс. Стекло. Советское декоративное искусство. Материалы и документы 1917—1932 / сост. И. А. Пронина, М. В. Владимирцева, Л. В. Казакова и И. М. Суслов, ред. В. П. Толстой. — М.: Искусство, 1980. — С. 139..

Після завершення в 1928 році першої реконструкції обсяги виробництва заводу майже в п'ять разів перевищили рівень виробництва 1913 рокуКоростень // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973..

В ході індустріалізації СРСР розпочалося технічне переоснащення підприємства. Станом на 1935 рік, порцелянова фабрика була найбільшим підприємством Коростеня (загальна кількість працівників становила 450 осіб)Коростень // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. О. Ю. Шмидт. 1-е изд. Т.34. М., ОГИЗ, «Советская Энциклопедия», 1937. ст.346.

Друга світова війна В ході бойових дій Другої світової війни й німецької окупації завод було зруйновано, але після закінчення війни у відповідності до - відновлений в травні 1945 року і знову введений до експлуатаціїКоростень // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 23. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1953. стр.41.

У 1955 році для робітників порцелянового заводу було побудовано двоповерховий гуртожиток на 100 місць (автори проекту - архитектори Л. Б. Каток і Л. Н. Киселевич).

Також, в середині 1950-х років робітниками заводу було закладено парк, у якому за проектом архітектора К. Барташевича було побудовано і в 1964 році - відкрито триповерховий заводський Будинок культури (закритий в 1990-ті роки і закинутий після пожежі в 2005 році).

У 8-му п'ятирічку (1966 - 1970) Коростенський порцеляновий завод ім. Ф. Е. Дзержинського був реконструйований, до строю були введені нові тунельні печі.

В 1972 році за допомогою спеціалістів з Ленінграда на заводі було введено до експлуатації обладнання з автоматизованого виготовлення тарілок (що вдвічі підвищило продуктивність роботи).

У радянські часи завод був одним з провідних підприємств містаКоростень // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.203Коростень // Украинская Советская Энциклопедия. том 5. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1981. стр.321Коростень // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., "Советская энциклопедия", 1991. стр.633.

Після відновлення незалежності Після здобуття Україною незалежності державний завод було перетворено на закрите акціонерне товариство.

В січні 2006 року була спроба рейдерського захоплення підприємства"Коростенский фарфор" просит власти вмешаться в ситуацию со сменой руководства предприятия // информагентство "ЛигаБізнесІнформ" от 23 января 2006.

Вступ України до СОТ в травні 2008 року (з наступним збільшенням імпорту до країни готових порцелянових виробів)"Чи не найголовнішою темою виступів делегатів з'їзду став і захист внутрішнього ринку України від засилля імпорту, а особливо від неякісних товарів і товарів, що надходять до України за демпенговими цінами... Роботодавці пропонують провести відповідні переговори з країнами СОТ щодо перегляду тарифних зобов'язань України. Адже в перші роки після вступу нашої держави до Світової організації торгівлі в Україні, наприклад, було закрито десять найбільших цукрозаводів... Ще один яскравий приклад - знищення під впливом наступу імпорту фарфоро-фаянсової промисловості країни"Валерій Черниш. Ми рятуємо від кризи іноземного виробника? // газета "Ехо" (Житомирская область) от 12 декабря 2012 й економічна криза, яка розпочалася в 2008 році ускладнили діяльність заводу. В листопаді 2009 року для відновлення роботи заводу було запропоновано провести націоналізацію підприємства (рішення не було прийняте, адже за нього проголосували 78 з 450 депутатів Верховної Ради України)Нардепы отказались отдавать в коммунальную собственность "Коростенский фарфор" // "Житомир.INFO" від 6 листопада 2009.

На початку 2012 року завод вже не працювавВ Житомирской области фактически уничтожены все предприятия стекольной промышленности // "Житомир.INFO" от 25 января 2012. В червні 2012 року господарським судом Житомирської області було відкрито провадження за справою щодо банкрутства заводу у зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості перед торговельним домом «Порцеляна України» на суму 941 729 гривеньГосподарський суд Житомирської області розглядатиме справу про банкрутство АТЗТ «Коростенський фарфор» // "Житомир.INFO" от 25 января 2012. До весни 2013 року обладнання заводу було розібране на металобрухт й вивезене«Коростенський щебзавод» під загрозою знищення рейдерами // "Новини Житомира" від 18 квітня 2013.

Після закриття заводу в міському Будинку культури була відкрита кімната-музей історії заводу (колекція і фонди якої в 2016 році становили до 600 експонатів)Володимир Павленко. Наш фарфор тепер — хіба що в історії // газета "Житомирщина" від 2 серпня 2016.

Зараз у реконструйованій будівлі знаходиться офіс компанії "UPG".

Див. також Порцеляно-фаянсова промисловість України Яцевич Віра Павлівна Стрєльцов Віталій Дмитрович Тимченко Марфа Ксенофонтівна Карпінська - Романюк Л. / Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу/ - Київ: К.І.С., 2023 Карпинская - Романюк Л., Завершинский В./ Валентина и Николай Трегубовы/ - Харьков. Раритет, 2016

Примітки

Література та джерела Л. В. Андреева Советский фарфор 1920—1930-е годы. — М.: Советский художник, 1975. И. И. Мороз, М. С. Комская, М. Г. Сивчикова Справочник по фарфоро-фаянсовой промышленности. т. 1—2. — М., 1976—1980. Л. Л. Карпинская-Романюк, В. В. Завершинский Валентина и Николай Трегубовы. — Х.: Раритеты Украины, 2016. Карпінська - Романюк Л. / Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу/ - Київ: К.І.С., 2023 (укр. та англ.)

Посилання Коростенский фарфоровый завод надеется только на себя Офіційний сайт Коростенського фарфорового заводу