Опойя () — одна з дружин Аріапейта, мати Оріка. У Мельпомені Геродот мимохідь описує успадкування влади Скілом після вбивства Аріапейта. Саме засвідчене Геродотом успадкування Скілом не тільки влади, а й Опойї, своєї мачухи та матері його зведеного брата Оріка, дає підстави для наступних висновків: для скіфського суспільства була характерна полігінія; для скіфського суспільства був характерний такий архаїчний звичай, як левірат (принаймні його батьківська форма), який ми можемо бачити у багатьох кочових етносів з найдавніших часів й до новітнього часу (останнє з відомих — поширення цього звичаю у Середній Азії у часи Другої Світової Війни). Абрамзон С. М. О пережитках ранних форм брака у киргизов (К вопросу о генезисе институтов левирата и со-рората). «История, археология и этнография Средней Азии», М. 1968. Існування останнього звичая могло бути спричинено наступним: розрив вдови та групи покійного чоловіка міг розглядатися як образа родині вдови, тому зв'язок між групами за посередництва вдови мав продовжуватися; для забезпечення й утримання дітей покійного та як засіб продовження його роду. А. М. Хазанов. Социальная история скифов. М., Наука. 1975.
Більш детальних висновків, враховуючи обмеженість інформації, на жаль, зробити неможливо.
Етимологія імені: < скіф. *xṷpayā- < праір. *hṷ-apa(h)-yā — добродійна, добродійка. Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».
Опойя у Геродота (Історія, IV, 78)
… Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіф'янкою і від неї народився Орік, син Аріапейта.
Примітки. Джерела. Посилання