Статистичні графіки — графіки, які використовують у статистиці для візуалізації кількісних даних.

Огляд

У той час, як статистика та процедури аналізу даних зазвичай видають свої результати у числовій або табличній формі, графічні прийоми дозволяють зобразити такі результати у певній графічній формі. Вони включають графіки, такі як діаграми розсіювання, гістограми, графіки розподілу ймовірності, спагеті-діаграми, графіки залишків, коробкові графіки, блокові діаграми та подвійні графіки.The Role of Graphics in: NIST/SEMATECH e-Handbook of Statistical Methods, 2003–2010. Accessed May 5, 2011.

Розвідувальний аналіз даних значною мірою покладається на такі прийоми. Вони також дають уявлення про набір даних, допомагаючи у тестуванні припущень, обиранні моделі і перевірці регресійної моделі, виборі оцінок, ідентифікації зв'язків, визначенні впливу факторів і виявленні викидів. Крім того, вибір відповідних статистичних графіків робить переконливим основне повідомлення, яке випливає з даних, під час комунікації його до аудиторії.

Графічні статистичні методи мають чотири цілі:William G. Jacoby (1997). Statistical Graphics for Univariate and Bivariate Data: Statistical Graphics pp.2—4 Дослідження вмісту набору даних Пошук структури даних Перевірка припущень статистичних моделей Комунікація результатів аналізу.

Якщо статистичні графіки не використовують, то втрачається розуміння одного або більше аспектів внутрішньої структури даних.

Історія

Статистичні графіки займають центральне місце у розвитку науки і застосовувались у найбільш ранніх спробах аналізу даних. Багато знайомих форм таких графіків, зокрема двовимірні графіки, статистичні мапи, стовпчикові діаграми, а також міліметровий папір використовували ще у XVIII столітті. Статистичні графіки розвинулись через увагу до таких чотирьох проблем:James R. Beniger and Dorothy L. Robyn (1978). «Quantitative graphics in statistics: A brief history». In: The American Statistician. 32: pp. 1-11. Просторова організація у XVII і XVIII столітті Дискретне порівняння в XVIII і на початку XIX століття Безперервний розподіл у XIX столітті Багатовимірний розподіл і кореляція наприкінці XIX і в XX столітті. З 1970-х статистичні графіки відродилися як важливий аналітичний інструмент на фоні прогресу у комп'ютерній графіці та пов'язаних з нею технологіях.

Приклади

Відомі графіки створили: Вільям Плейфер опублікував у 1796-му те, що можна назвати першою секторною діаграмою, яка зображає еволюцію англійського імпорту та експорту, Флоренс Найтінгейл використовувала статистичні графіки, щоб переконати британський уряд поліпшити гігієну в армії, Джон Сноу графічно зобразив випадки смертей від холери у Лондоні у 1854-му, щоб виявити джерело захворювання, Чарльз Йозеф Мінард створив велике портфоліо мап, найвідомішою з яких є мапа кампанії Наполеона у Росії.

Див. також Візуалізація даних Список графічних методів Візуальний контроль Інфографіка

Примітки

Література W.S. Cleveland (1993). Visualizing Data. Summit, NJ, USA: Hobart Press. ISBN 0-9634884-0-6. W.S. Cleveland (1994). The Elements of Graphing Data. Summit, NJ, USA: Hobart Press. ISBN 0-9634884-1-4. Paul J. Lewi (2006). Speaking of Graphics. Edward R.Tufte (2001) . The Visual Display of Quantitative Information (2nd Edition ed.). Cheshire, CT, USA: Graphics Press. ISBN 0-9613921-4-2. Edward R. Tufte (1992) . Envisioning Information. Cheshire, CT, USA: Graphics Press. ISBN 0-9613921-1-8.

Посилання

Trend Compass http://www.itl.nist.gov/div898/handbook/eda/section3/eda33.htm DataScope — сайт, присвячений візуалізації даних та статистичним графікам Gapminder.org  — візуалізація статистичних даних від Ганса Рослінга.