Закон України «Про очищення влади» (також неофіційно Закон про люстраціюЗакон про люстрацію опублікували в «Голосі України» // Українська правда, 15.10.2014.Юрій Шейко. Закон про люстрацію набув чинності // Deutsche Welle, 16.10.2014.) — закон, ухвалений Верховною Радою України 16 вересня 2014 року, що визначає засади проведення перевірки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування і встановлює заборону обіймати державні посади протягом 5 та 10 років певним категоріям фізичних осібПорошенко підписав «люстрацію» // Українська правда, 09.10.2014.Закон України «Про очищення влади»  — Офіційний портал Верховної Ради України. .

Історія прийняття Законопроєкт було зареєстровано 24 липня 2014 року під номером 4359а. Ініціаторами законопроєкту стали 16 народних депутатів різних фракцій. Розроблений законопроєкт був громадським активістом Єгором Соболєвим та його однодумцямиЄгор Соболєв: «Добрі люди» переконували, що Льовочкін і Азаров не мають підпадати під люстрацію // Українська правда, 22.09.2014.. 14 серпня проєкт закону був розглянутий у першому читанні та прийнятий за основуПроєкт Закону про очищення влади  — Офіційний портал Верховної Ради України. .

Між першим і другим читаннями текст закону було допрацьовано, зокрема зі списку осіб, що підпадають перевірці, було виключено виборних осіб, оскільки це суперечило Конституції України та рекомендаціям ПАРЄ щодо люстраціїОпубліковано фінальний текст закону про люстрацію // УНІАН, 25.09.2014.. За першою версією тексту закону, під перевірку також підпадав Президент України Петро Порошенко, однак, за словами Єгора Соболєва, за наполяганням фракції партії «УДАР», було внесено обмеження, що посадовці часів Януковича «звільняються за умови, що вони пропрацювали на цій посаді щонайменше рік»Егор Соболев: Закон о люстрации выполняться не будет // Фокус, 22.10.14..

16 вересня 2014 року, після кількаденних бурхливих демонстрацій, Верховна Рада прийняла в другому читанні (серед кількох варіантів)Рада вирішила розглянути закон про люстрацію // tsn, 12 серпня, 12:53 законопроєкт «Про очищення влади» (про люстрацію). За прийняття відповідного законопроєкту № 4359а в цілому із третього разу проголосував 231 депутат за мінімально необхідних 226Депутати ухвалили закон про люстрацію // УНІАН, 16.09.2014 18:05Суб'єктами люстрації є всі держслужбовці крім виборних посад — нардеп // 16.09.2014 | 18:53.

25 вересня закон підписав Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Прем'єр-Міністр Арсеній Яценюк завізував його (що не передбачено Конституцією), після чого Кабінет міністрів передав до адміністрації президента закон із пропозицією його підписатиЗакон про люстрацію передали на підпис Порошенкові // УНІАН, 26.09.2014 | 22:07Люстрація: на низькому старті // Юрій Дерев'янко, для УП. П'ятниця, 26 вересня 2014, 11:59Люстрації в Україні передуватиме значна організаційна робота, — експерт // УНІАН, 19.09.2014 | 14:48Люстрацію слід розуміти як професіоналізацію і антикорупціалізацію — депутат // УНІАН, 28.08.2014 | 13:26.

3 жовтня, Президент Петро Порошенко заявив, що планує підписати закон, щоб перевести питання люстрації в правове поле (і позбутися практики самовільних люстраційних комітетів), але водночас виступив із критикою закону:Президент Порошенко готовий підписати закон про люстрацію // ТСН, 03.10.2014.Закон про люстрацію може бути змінено — Порошенко // УНІАН, 03.10.2014.Порошенко підпише закон про люстрацію // Gazeta.ua, 03.10.2014.

9 жовтня 2014 року Петро Порошенко підписав законПрезидент підписав Закон про люстрацію // Прес-служба Президента України, 09.10.2014. (у Президента був час до 10 жовтня щоб його підписати). 15 жовтня 2014 року закон був офіційно опублікований у парламентській газеті «Голос України» та набув чинності 16 жовтня.

Положення закону

Визначення та мета Закон визначає поняття «очищення влади» та «люстрація» як встановлену цим законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з першою статтею закону, очищення влади здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/чи сприяли їх здійсненню), спрямовані на: узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Коло осіб, яке підпадає люстрації

Закон вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 терміном понад 1 рік займали певні державні посади. Аналогічна заборона діятиме щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням.

Крім цього, люстрації підлягають особи, що займали посади в Комуністичній партії СРСР або однієї із союзних республік, починаючи від секретаря районного комітету і вище, в комсомольських організаціях, працювали в органах КДБ.

Додатково люстрації підлягають раніше засуджені чиновники і співробітники правоохоронних органів, які співпрацювали з іноземними спецслужбами, закликали до порушення територіальної цілісності України або допустили порушення прав і свобод людини, що були визнані Європейським судом з прав людини.

Крім цього, люстрації підлягають чиновники, які подаватимуть недостовірну інформацію про майно в деклараціях про доходи, або вартість майна яких буде не відповідати рівню законних доходів за період перебування на посадіПокарання чи полювання на відьом? В Україні запрацював закон про люстрацію // Корреспондент, 16.10.2014..

Оцінки

Висновок Головного науково-експертного управління 14 серпня 2014 року Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) опублікувало негативний висновок щодо законопроєкту № 4359а, яким радило повернути проєкт закону на доопрацювання. У висновку зазначалося, що у запропонованій редакції законопроєкт не дозволить досягнути необхідного очищення влади, оскільки:Висновок Головного науково-експертного управління 14.08.2014 // Верховна Рада України. Проєкт Закону про очищення влади № 4359а від 24.07.2014

Також у висновку йдеться, що законопроєкт суперечить рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з приводу критеріїв застосування люстраційних обмежень, а саме Резолюції ПАРЄ № 1096 (1996)Measures to dismantle the heritage of former communist totalitarian systems — Resolution 1096 (1996)  — PACE, 27.06.1996. та пов'язаному документу № 7568 від 3 червня 1996 року під назвою «Заходи задля усунення спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем»Measures to dismantle the heritage of former communist totalitarian systems — Doc. 7568  — Committee on Legal Affairs and Human Rights — PACE, 03.06.1996. . Зокрема за рекомендаціями ПАРЄ, задля уникнення порушення прав людини у люстраційному законодавстві, «ніхто не повинен піддаватись люстрації виключно за членство в будь-якій організації або діяльність на користь будь-якої організації, які були правомірними на час існування такої організації або вчинення такої діяльності (…) або за особисті погляди та переконання», і що «провина, будучи індивідуальною, а не колективною, мусить бути доведена в індивідуальному порядку». Натомість у статті 4 законопроєкту було вміщено перелік осіб, які апріорі не проходять люстраційної перевірки. Всупереч рекомендаціям, закон виходить з презумпції вини осіб, які співпрацювали з Комуністичною партією СРСР, колишнім КДБ СРСР (не беручи до уваги ні вік останніх, ні обсяг і характер відповідної співпраці, ні її тривалість) та запроваджує колективну відповідальність вказаних осіб за діяльність цих органів у цілому.

Експерти управління також зазначили, що організація проведення перевірки у законопроєкті покладається на керівника відповідного органу державної влади, де працює суб'єкт перевірки (стаття 5, пункт 4 закону). На їх думку, в такому випадку «очищення влади» здійснює сама влада за мінімальної участі суспільства, а обраний підхід містить ризики створення нових корупційних схем.

У висновку також йдеться, що актуальність заходів щодо співпраці з органами комуністичного режиму 23 роки після здобуття Україною Незалежності може бути дискусійною. Як приклад наведено рішення Європейського суду з прав людини 2004 року на користь позивачів проти Литви, у якому відзначався пізній час набуття чинності литовським люстраційним законом у 1999 році.

Нарешті, у висновку ГНЕУ відзначено неналежний техніко-юридичний рівень викладення нормативного матеріалу та наявність очевидних помилок, що ускладнювало розуміння і аналіз приписів.

Критика 30 вересня 2014 року Генеральний прокурор Віталій Ярема розкритикував прийнятий Верховною Радою закон про люстрацію оскільки, на його думку, закон суперечить Конституції України і не відповідає вимогам міжнародного законодавстваЗакон про люстрацію не відповідає Конституції та міжнародним нормам, — Ярема // Телеканал новин «24», 30.09.2014.. Він також зазначив, що під дію закону підпадає понад мільйон громадян, і що в разі набрання чинності законом він породить велику кількість звернень до судів, зокрема до Європейського суду з прав людиниЯрема: закон про люстрацію не відповідає Конституції // УН, 30.09.2014..

30 вересня 2014 стало відомо, що Моніторинговий комітет ПАРЄ ухвалив рішення направити текст закону України «Про очищення влади» для аналізу та висновків у Венеційську комісію через побоювання, що він призведе до порушень прав людини. За словами колишнього члена Венеційської комісії Марини Ставнійчук, такий механізм використовується у виключних випадках і він вказує, що у європейських структур є велика стурбованість змістом законуМоніторинговий комітет ПАРЄ відправив закон про люстрацію до Венеціанської комісії // УН, 30.09.2014.. Висновки комісії про закон можуть з'явитися не раніше 12—13 грудня.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров виступив з різкою критикою прийняття закону:

Він апелював до Президента України накласти вето на закон, оскільки, на його думку, закон було прийнято з порушенням процедури, текст закону до другого читання «не бачили», а з'явився остаточний текст лише 26 вересня. На його думку, закон також суперечить принципам проведення люстрації затвердженим Парламентською асамблеєю Ради Європи через занадто широке коло люстрованих осіб та відсутність незалежного органу для проведення люстрації. Необґрунтовано широке коло осіб (понад 500 тисяч), що підпадає під люстрацію та може бути одночасно звільнене, за умов браку кадрів може призвести до вибіркового переслідування, що неприпустимо. Захаров також зазначив, що закон порушує міжнародні норми права на приватність при проведенні люстраціїЄвген Захаров. Чотири причини для застосування вето щодо Закону «Про очищення влади» // Права людини в Україні, 05.10.2014..

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська вважає, що норми закону потенційно несуть загрозу порушення прав людини. За її словами, вона підтримує люстрацію, але тільки за чітко визначеними критеріями і без колективної відповідальності.

Водночас, згідно із опитуванням громадської думки центру «Соціальний моніторинг», більшість громадян України виступають за презумпцію невинності під час процедури люстрації: 64,3% респондентів виступають за люстрацію тільки тих чиновників, чия провина буде доведена, у той час як 22,6% опитаних вважають, що люструвати необхідно всіх чиновників, незалежно від наявності доказів їхньої провини.

У листопаді 2014 року фінансист та філантроп Джордж Сорос також розкритикував закон «Про очищення влади». За його словами:Дж. Сорос: П.Порошенко зі мною погодився, що люстрація в Україні не є повністю правильною // УНН, 07.11.2014.