Байбуга́ або Бай-Буга́ (, також Овр. БаубугаВоенно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 14. Показаны территории: Таврической губернии) — річка на сході Криму. Починається джерелом поблизу села Ключове Феодосійського району і впадає в Феодосійську затоку Чорного моря в межах міста ФеодосіїСловник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 29.
Вододілом між Байбуга і річками Південного узбережжя Криму є протяжний з південного сходу на північний захід Узун-Сирт і височина Тепе-Оба. Річка порівняно маловодна, тому для підвищення її водності з 1876 року почалися роботи з заліснення водозбірного басейну, переважно кримською сосною.
Лівий приплив Байбуги — пересихаючий потік в яру Чобан-Чокрак довжиною 8 км, бере початок між хребтами Кучук-Егет і Біюк-Егет.
Одну назва з річкою носили раніше два розташованих на ній села: Ближня Бай-Буга (в 1945 році перейменовано в Ближнє) та Дальня Байбуга (включено до складу сусіднього села Насипне).
В 1904 році на водозборі Байбуги біля підніжжя пагорба Паша-Тепе було відкрито джерело Паша-Тепе, який подібний за змістом хлористого і сірчанокислого натрію до «Єсентуки № 20». Висока якість мінеральної води було відзначено золотою медаллю на Міжнародній виставці в Бельгії ще в 1916 році. Під час подій 1917 і наступних років свердловина була запущена, але потім відновлена в 1925 році, отримавши нову назву — «Феодосійська».
Цікаві факти Біля села Насипне та у місті Феодосія річку перетинає автошлях (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополь — Феодосія).
Примітки