Іван Брадач ( , Ториски, Пряшівщина — , Мукачів) — єпископ мукачівський (1767 — 1772 рр.), борець за канонічне визнання єпархії та її унезалежнення від впливів латинських єпископів Егера. Доводився племінником Мануїлу Ольшавському.
Життєпис Народився в Торисках на Словенській окраїні Левочі, за іншими даними — у Камйонці на Спиші (в даний час Словаччина).
Перший самостійний єпископ Закарпаття — Мукачівська греко-католицька єпархія. (11 травня 1768 — 4 липня 1772 рр.) Іван Брадач, видав перший буквар, але церковна влада виявила в ньому «схизму», буквар було конфісковано й спалено.
Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в Ерлау—Єґері. Марія-Терезія підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа Климент XIV задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського уніятського єпископства: буллою «Eximia regalium» канонічно заснував єпархію (1771 р.), а Брадача призначив першим її єпископом. Владика Іван твердо боровся проти латинізації Церкви і обстоював східній обряд.
Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо А. Бачинського, який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів.
Джерела Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993. Сергій Федака, З історії християнства на Закарпатті . — Ужгород: Ліра, 2013. — 186 с. — ISBN 978-966-2195-29-3. Пап, о. Степан. Історія Закарпаття: у 3-х кн. / Степан Пап. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003.
Посилання Церква на Закарпатській Україні
Попередник Мануїл Ольшавський Єпископ Мукачівський11 травня 1768—21 березня 1773 Наступник Андрій Бачинський