Субскри́пція (від «підписувати, перераховувати нижче») — важлива частина документа, а саме засвідчення, в якому підпис (особистий або нотаріальний) поєднується з формулою, котра виражає суть вірчої дії. Так само, як інвокація, інтитуляція тощо, субскрипція є частиною умовного формуляру документа. Деколи субскрипція може бути пізнішого часу, аніж власне документ.
Приклад субскрипції
Витяг з купчої грамоти 1518-19 рр.
Джерела Каштанов С. М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. «История». — Москва: Высшая школа, 1988. — 231 с. Акты русского государства 1505-1526 гг. — Москва: «Наука», 1975. — 435 с.