Грут-Айленд () — найбільший острів затоки Карпентарія у північно-східній частині Австралії. Належить народу енінтільяква і є резервацією аборигенів Арнем-Ленда. Назва, дана мандрівником Абелем Тасманом в 1644 році, перекладається з голландської мови як «великий острів».
Географія Острів Ґрут-Айленд розташований за 50 км від материкової частини Північної Території, а саме, півострова Арнем-Ленд, а також за 630 км від міста Дарвін. Довжина острова зі сходу на захід — близько 50 км, з півночі на південь — близько 60 км. Загальна площа — 2260 км². Острів низовинний, середня висота над рівнем моря — 15 м. Найвища точка Грут-Айленда — пагорб Сентрал-Гілл(185 м).
Клімат острова тропічний зі спекотним, вологим літом і частими грозами. На Ґрут-Айленді можна виділити два сезони — сухий під впливом вітрів, що дмуть з південного сходу, і сезон дощів під впливом мусонів. Сезон дощів на острові триває з листопада по квітень. Середня температура в цей час року — 25-38 ° C. Період посухи триває з травня по жовтень. Температура в цю пору року — 10-30 ° C. Середньорічна кількість опадів — близько 1177 мм.
Рослинність Грут-Айленда типова для цієї частини Австралії: савани та рідколісся з чагарниками мангрових дерев, пандануса, тутового дерева. На острові мешкає 14 видів ссавців, 39 видів рептилій і близько 83 видів птахів. Прибережні води дуже багаті рибою, морськими зміями, черепахами, дюгонем.
На острові чотири основних поселення: Альянкула, Ангуруку, Мільякпурра, Умпакумпа. Шахтарське селище носить назву Альянкула і знаходиться на північно-західному березі Ґрут-Айленда.
Населення Під час перепису 2001 року на острові проживало 2426 осіб, або 1,1 % населення Північної Території. З 1996 року показник приросту населення знизився на 5,1 %. Проте чисельність корінного населення зросла на 9,1 % порівняно з переписом 1996 року і 23,9 % в порівнянні з показником 1991 року.
В 2001 році 48 % населення мешкало в основному населеному пункті острова — Ангуруку, 23 % — в Умпакумпа.
Самоврядування На острові діють 3 міських ради: в Ангуруку, Умпакумпа і Мільякпурра.
Після прийняття Закону про права аборигенів на землі в 1976 році острів Ґрут-Айленд став власністю аборигенів. Тому знаходження на острові без дозволу Земельної ради Аніндільякви протизаконне.
Література Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
Посилання
The Angurugu Community Government Council Groote Eylandt Socio-economic Snapshot] com_frontpage / Itemid, 1 / Сайт компанії GEMCO, що займається видобутком марганцевої руди на острові Groote Eylandt (including Angurugu, Alyangula and Umbakumba) Фільм про Грут-Айленд Alyangula Area School Around Alyangula Anindiliyakwa Art