«Бог ся ражда́є»Це оригінальна назва колядки, нині ж поширена назва «Бог ся рождає» виникла як псевдоцерковнослов'янізм під впливом російської мови; Юрій Шевельов писав про це в монографії «Історична фонологія української мови»: «Російське походження сучасних церковнослов'янізмів прозраджують такі форми, як "огонь... рождається з землі" (Тичина 1923). Справжня церковнослов'янська форма мала б вигляд раждаєт(ься).» (стор. 134 українського перекладу) — українська колядка в обробці Остапа Нижанківського (1862—1919).
Текст коляди поширювався у рукописних кантичках з другої половини XIX століття, в 1886 році був опублікований у львівському перевиданні «Богогласника» (№57).
За мотивами євангельського сюжету про народження Ісуса Христа у Вифлеємі. У колядці згадуються Марія, Йосип, ангели, три волхви з дарунками, пастирі.
Текст Бог ся раждає, хто ж 'Го може знати! Ісус 'Му ім'я, а Марія — Мати!Приспів: Тут Ангели чудяться, Рожденного бояться. А віл стоїть, трясеться, Осел смутно пасеться. Пастиріє клячуть, В плоті Бога бачуть Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!
Марія 'Му Мати прекрасно співає, А хор ангельський Їй допомагає.
Приспів.
Йосиф старенький колише Дитятко: "Люляй же, люляй, мале Отрочатко!"
Приспів.
Царі зі сходу славу днесь голосять, Ладан і смирну, золото приносять.
Приспів.
А пастиріє к Ньому прибігають, І яко царя свойого вітають.
Приспів.
І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо. Рожденному Богу хвалу, честь віддаймо.
Варіанти колядки На мелодію колядки «Бог ся раждає» виконується також різдвяна пісня «Нині рождество Божого Дитяти». Лейтмотив — зустріч Різдва всіма українцями разом: лемками, подоляками, волиняками, бойками, полтавцями і гуцулами.
Нині рождество Божого Дитяти, Браття-українці йдуть Його вітати.
Приспів: Тутки лемки співають, подоляки їм грають. Волиняк щось міркує, бойко легко танцює, Полтавець плясає, гуцул трембітає. Трара, трара, трара, ра-ра-ра.
Чути довкола любі жарти, сміхи, Ісус маленький в ручки б'є з утіхи.
Приспів.
Ісусе маленький, бався разом з нами, З Івасями та і з Михасями.
Приспів.
Ісусе маленький, мило нам всміхнися, В кожній потребі за нас заступися.
Приспів.
Ісусе маленький, і Пречиста Мати, Дозвольте Україні кращу долю мати.
Приспів:
На цю ж мелодію виконується упівська повстанська колядка «Бог ся раждає!»
Бог ся раждає! Хто ж то може знати? Дніпр розбудився, ожили Карпати, Дністер хвилею шумить, Чорне море гомонить, На Поліссі гомін йде, Кубань плеще і гуде, В Києві озвались дзвони, Загули луги й загони. Всюди, всюди чути гамір, сміх.
Йосиф старенький колише Дитятко, На сопілці грає мале гуцулятко. Їдуть бойки на санях, А гуцули в кресанях, Поліщуки в личаках, А кияни в чобітках. Їдуть, їдуть з України До Господньої Дитини. Дари, дари з собою везуть. Ірод московський думав обдурити, Червону зірку хотів засвітити. А нам її не треба, Хочем світла із неба, Хочем щастя у наш край, Ти нам, Боже, помагай. Благослови, Божий Сину, Нашу неньку Україну. Волю й долю Ти для неї дай. Текст з рукописного співанника 1870-х років, опублікований Михайлом Грушевським: Михайло Грушевський «Кілька духовних віршів з Галичини»/ ЗНТШ, т. XIV, 1896, [Miscell.] стор. 5—6.
Бог раждается, хто ж то может знати? Імя єму Ісус, Марія му мати. Тут ангели чудяться, Рожденного бояться, Бавол стоїть – трясеться, Осел смутно пасет ся, Пастушкови клянчать, В плоти Бога бачать Тут же, тут же, тут же, тут же, тут. Панна пречиста так єму співає, І хор архангельський так допомагає. Люляй же, мой сину, а не на віки, Бо потом возьмеш з пекла чоловіки! Тріє царіє от восток приходять, Ливан, смирно, злато дари му приносять. Іосиф старец колише дитятко, Нинай же, нинай, мале пахолятко! А пастиріє к нему прибігають, Яко Пана своєго витають. Правда, же не знали и ангели ціло, Же Бог взяв на себе человіческоє тіло. І ми всі вірні к нему прибігаймо, Нарожденному Богу хвалу отдаймо! Тут ангели чудяться, Рожденного бояться, Бовол стоїть – трясеться, Осел смутно пасеться, Пастушкові клянчать, В плоти Бога бачать Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.
Див. також Список українських колядок і щедрівок Во Вифлеємі нині новина
Примітки