«Скрябін» — український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до поп-року та поп-музики. Склад гурту також неодноразово змінювався. Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій «Кузьма» Кузьменко. Зазвичай музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015) періоди.
«Скрябін» є першим україномовним гуртом у жанрі синті-попу та альтернативної електроніки. За час творчої діяльності гурт видав сімнадцять студійних альбомів, дві збірки, дев'ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проєктів.
Історія гурту
Передісторія Гурт виник у 1989 році у місті Новояворівську Львівської області на уламках ряду місцевих рок-гуртів, що об'єднувалися навколо студії «Sпати» (Студія Патологічної Тиші). За три роки до цього, в 1986 році, Андрій Кузьменко знайомиться з Володимиром Шкондою. У них обох були спільні музичні смаки. Спочатку вони слухали музику, але пізніше вирішили і самі її грати. Кузьменко грав на піаніно, а Володимир на гітарі.
У 1987 Андрій Кузьменко записує пісні «І так то вже є» (на слова Андрія Штурми), «Brother», «Lucky Now» (у ній підспівує троюрідний брат Андрія Кузьменка). Андрій грає в гурті «Ланцюгова реакція», виступаючи на шкільних дискотеках.
1988 року в Новояворівську Ростислав Домішевський засновує свою першу групу «Наша Кантора» і студію «Sпати», куди згодом вступають Андрій Кузьменко та Ігор Яцишин. Тоді Андрій грав танцювальну музику. В цей же час Андрій бере участь у таких гуртах як «Асоціація джентльменів», «Уко», «Труна», «Death Time Boys», «Реанімація». Також у Андрія Кузьменка були власні сольні проєкти. У той період записані такі пісні як «Душа і Плоть» (на слова знайомої Андрія Штурми — Ольги Кравчук), «Love Me To Death», «Ліза (Олля)», «Texas Song». Незабаром усі перелічені команди розпадаються і ряд їхніх колишніх учасників утворює перший склад майбутнього «Скрябіна» — Андрій «Кузьма» Кузьменко (спів, тексти, музика), Ростислав «Рой» Домішевський (бас-гітара, тексти, музика), Сергій «Шура» Гера (клавішні), Ігор Яцишин (ударні) і Олександр «Скряба» Скрябін (звукорежисура). Кузьма з приводу цього згадував:
Початок (1989—1991)
Рішення записати пісню «Feel the Pain», а також її україномовну версію «Чуєш біль» та інструментальний варіант складом новоствореного гурту прийнято 30 травня 1989 року. Звукорежисером зголосився бути Олександр «Скряба» Скрябін, на бас-гітарі грав Ростислав Домішевський, на клавішних — Сергій «Шура» Гера, на ударні посадили Ігоря Яцишина, а Кузьма виконував почесну роль вокаліста, автора текстів та музики. Хоча сам Кузьма зі страхом і соромом згадує рівень свого тодішнього вокалу. Запис виконували на котушковому магнітофоні. Новоутворений гурт вирішив працювати далі, для чого залучили до знімання кліпу Володимира Зайковського й продовжували записувати нові пісніі записали альбом «Чуєш біль», який складався з 12 композицій. Пісні, записані на студії «Sпати» до грудня 1989 року, дублювали англомовними версіями. Деякі пісні писали спочатку англійською, а потім уже перекладали українською. Запис альбому й активне життя гурту закінчилося з призовом Домішевського до армії.
Назва «Скрябін» з'явилася влітку 1989 року. Зайковський, збираючись надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно запитав, як це все назвати в титрах?». У той момент із ними на студії не було саме Олександра Скрябіна. Учасники гурту вирішили «підставити» його, й назвали гурт його прізвищем. Хоча й саме слово їм сподобалося: коротке, трохи екзотичне, легко запам'ятовується. Та ще й з іменем збіглося, бо ж був ще один Олександр Скрябін, відомий російський композитор.
Наступного року збірна команда студії «Sпати» під назвою «Сидіння разом» поїхала на перший авангардний фестиваль «Вивих» до Львова. 1991 року «Скрябін» у трохи зміненому складі вперше виступив на великій сцені. Кузьма, покликавши Геру, що приїхав на канікули з Білорусі, Скрябіна й Штурма, із назвою «Андрій Кілл» вирушив до Запоріжжя на другий фестиваль «Червона Рута». Там вони зіграли три пісні: «Олля», «Самотній в'язень» і «На Даху (Добре)». Остання посіла третє місце в жанрі поп, що здивувало учасників гурту, оскільки її тоді було виконано дуже низьким і фальшивим вокалом переляканого Кузьми. Після «Червоної Рути» «Андрій Кілл» підписав контракт, який учасники гурту називали «найстрашнішим у своїй історії». Його було укладено зі «Студією Лева», і його термін становив 13 років. Але завдяки цій угоді вони отримали можливість записати на «Студії Лева» альбом «Мова риб», що став першим матеріалом гурту, який вийшов на касеті й був розповсюджений протягом року завдяки старанням Віталія «Барди» Бардецького, друга гурту.
Перший виступ гурту «Скрябін» у першому складі відбувся 1991 року у військовій частині. Сергій Гера так прокоментував це:
1992—1994 1992 року гурт запросило до співпраці перше в Україні продюсерське агентство «Ростислав-шоу», директором якого був Ростислав Штинь. Одержавши в безкоштовну оренду музичні інструменти й першу стабільну заробітну платню вони записали у студії «Sпати» перший серйозний музичний матеріал — альбом «Технофайт». Із цим матеріалом «Скрябін» об'їхав маленький міський концертний тур з «живим» звуком.
Проте пізніше агентство припинило своє існування, тож «Технофайт» залишився в аматорському записі. Тільки три треки: «Сам», «Не вмирай», «In your eyes» було записано в студії агентства, згодом вони увійшли до альбому «Мова риб». Деякі інші пісні теж було суттєво перероблено, перезаписано, після чого вони увійшли до наступних альбомів гурту.
Із записом пісні «Нікому то не треба» з 1993 року гурт призупинив свою діяльність.
У той час Кузьма й Гера вчилися, а Домішевський уперше поїхав до Москви. За допомогою Барда саме в цей період гурт здійснив декілька авантюрних подорожей до Німеччини, зокрема на фестиваль «Berlin Independent Days». У Берліні в них з'явилися справжні друзі — гурт «Camouflage», Гайко Майле, їхній лідер, подарував Скрябіну їхні перші власні клавіші «AKAI». Скрябін грав у нічних клубах у стилях нової романтики і техно. Саме на таких виступах Кузьма і юний Сергій Гера почали експериментувати з діджейським устаткуванням і сучасними звуками, що через кілька років вилилося в музичний проєкт «Molotov 20». Пізніше, про цю подорож до Німеччини на автомобілі ГАЗ-М20 «Побєда» Кузьма частково згадуватиме у книзі «Я, Побєда і Берлін».
Період спаду, коли гурт перебував на грані розпаду, скінчився в середині 1994 року, коли Тарас «Тері» Гавриляк, у минулому працівник «Ростислав-Шоу», запропонував гурту свій менеджмент. З власною фінансовою допомогою Гавриляк, восени 1994 року, силою витягнув Кузьму, Домішевського, Геру й Скрябіна до Києва, де протягом семи ночей було записано альбом «Птахи».
Кузьма згадував:
Альбом «Птахи» став першою роботою, що принесла «Скрябіну» популярність у всій Україні. З періоду, коли цей альбом було записано на студії «Нова», для гурту почався новий період. Альбом вийшов на касетах навесні 1995 року (випуск фірми «Київ Eurostar») і восени на CD (фірма «Караван CD», яка взяла на себе всі витрати на запис), але композиції з нього вже з осені 1994-го почали з'являтися у різних хіт-парадах. До березня 1996 року продано 600 CD й 4000 касет, з них майже 2000 тільки у Львові. Там миттєво з'явився піратський альбом «На небі».
Перший успіх (1995—1997) Протягом 1995 року гурт взяв участь у багатьох фестивалях та акціях (всього 52 — комерційні та некомерційні) та відіграли багато концертів. Фестивалі — «Мелодія'95» (перше місце за пісню «Птахи»), «Нові зірки старого року» (друге місце), «Вітер зі сходу», «Музичний сендвіч», «Марія», «Berlin Independence Day», «Попсо Франко», «Донецьк запрошує друзів», «Форум для діаспори з Канади», «Таврійські ігри-1995» «Музиканти проти наркоманії й алкоголізму».
1995 року на студії «Новий простір» записано альбом «Molotov 20», що після швидкого розриву зі студією залишився невиданим. Музика на альбомі була, за словами учасників, «чистим авангардом», але публіка сприймала тільки старі й відомі пісні. Відтак матеріал передано Тарасу Гавриляку без надії на видання.
У програмі «Саундпарк» Кузьмі з Герою урочисто вручили перший зразок компакт-диску «Птахів». Цей диск Кузьма відвіз у Карпати, де закопав його разом із плеєром і написав заповіт, відповідно до якого через 100 років буде оприлюднене місце поховання, і кожен зможе відкопати скарб і прослухати компакст-диск. Те саме було вчинено з дисками «Казки» і «Мова риб».
Студія «Nova», спостерігаючи за успіхом молодої команди, охоче запропонувала їм постійний контракт. 1 січня 1996 року підписано контракт на один рік, відповідно до якого гурт повинен мав записати свій новий матеріал саме на «Nova». У всіх інтерв'ю того часу Кузьма досить категорично висловлювався на тему того, що він і Гера — це кістяк гурту, а Домішевський і Гавриляк «належать до людей, які приходять і відходять». З початку контрактного періоду Кузьма хотів випустити одразу три альбоми, один із яких обов'язково мав бути у живому виконанні й за участі друзів гурту. Але всі ці три проєкти злилися в одному. Альбом «Казки» записували півроку. Матеріал для платівки брали з усіх старих альбомів, окрім «Мови риб».
Проєкт об'єднання багатьох музикантів відбився в запрошенні до запису «Казок» великої кількості друзів музикантів. Допомогли з музикою Жан Болотов і Олег Барабаш; підспівували й пригравали великі друзі й колеги Скрябіна — Андрій Підлужний з «Нічлави», Костянтин Тараненко з «Нічлава блюз», Геннадій Дьяконов із гурту «Білик», Олег Лапоногов із «Табула Раса», Олег Комлач, Лесик Турко, Віталій Климов, EL Кравчук. Відгукнулися люди зі Львова, також приїхала Ярка Якубяк з гурту «Мертвий Півень», але записати її не встигли. Під новий 1997 рік альбом «Казки» у двох частинах було записано й зведено, і «Національна Аудікомпанія» одержала матеріал для тиражування. Кліп на трек «Train», почав розкручуватися навіть першою версію (друга версія кліпу 1997 року) і посів перше місце в хіт-параді програми «Території А». Водночас гурт займався перевиданням альбому «Мова риб» на «Студії Лева». Перевиданий із кращою якістю, альбом за змістом відрізнявся від оригінального видання. Альбом вийшов одночасно з «Казками», але його не рекламували. Вибір «який альбом купувати» музиканти віддали слухачам. Більшості фанів сподобалося перевидання «Мови риб», аніж «Казки».
30 травня 1996 року відбувся конкурс «Території А», що називався «Територія — Данс», у якому Скрябін змагався з гуртами «Green Grey» та «Аква Віта». Перемогу Скрябіна було заплановано наперед, вона й відбулася з рахунком 4:1. Однак те, що сценарій був із самого спочатку запланований викликало обурення учасників гурту. На «Таврійських іграх-96» Скрябін одержав почесне звання «Найкращий поп-гурт року». Вони одержали також нагороду — круїзну поїздку, і Кузьма вирушив до Туреччини. Незабаром після цього Кузьма із Герою, а також Домішевським засіли на студії «Nova» і почали працювати. У листопаді було зроблено перерву на знімання кліпу «Той прикрий світ», що виявився надзвичайно вдалим і відразу потрапив на вершину хіт-параду «Території А».
На Кузьму та Геру відбувався постійний натиск із боку Гавриляка, Юрія Нікітіна (продюсера «Nova») та «Території А». Всі вони активно намагалися змінити музичну політику гурту згідно зі своїми смаками й поглядами. Влітку 1996 року Скрябі їздив разом з Іриною Білик у тур, виступаючи на розігріві. На одному з концертів Кузьма сказав:
Пізніше, у 2003, Кузьма запише пісню «Мовчати» разом з Іриною Білик.
Восени Кузьма дебютував на каналі УТ-2, як ведучий музичної сторінки в програмі «Бомба».
У другій половині 1996 року Гавриляку вдалося домовитися з фірмою «Караван CD» про випуск диску «Молотов-20», який отримав назву «Molotov-Zwanzig». Він зробив це як сюрприз, нічого не повідомляючи іншим членам гурту.