A Momentary Lapse of Reason () — 13-й музичний альбом гурту Pink Floyd, що випустили компанії звукозапису EMI Records (7 вересня 1987 року) та «Columbia Records» (8 вересня 1987 року). Перший диск Pink Floyd, записаний без Роджера Вотерса. Альбом записували в 1987 році в Лондоні протягом семи місяців. Своєрідний звук альбому створили не тільки постійні учасники групи, а й ще 16 інших музикантів і співаків.

Історичні відомості У 1986 році Роджер Вотерс заявив привселюдно, що він залишає Pink Floyd, назвавши групу «творчо виснаженою» і маючи на увазі, що без нього вона не зможе існувати. Менеджер Pink Floyd виступив зі спростуванням у пресі, оголосивши про намір групи продовжувати творити і надалі. Це були перші взаємні випади у самий гіркий період розвитку групи, а тим часом Вотерс був зайнятий невдалими, як виявилося пізніше, спробами блокувати творчу діяльність Pink Floyd, спочатку через суд, а потім і сольною кар'єрою.

Девід Гілмор і Нік Мейсон почали роботу над новим альбомом. Гілмор довгий час не знав, чим буде новий альбом — його черговим сольником чи першою роботою оновлених Pink Floyd, однак зрештою вирішив на користь другого, хоча до того часу, як він запросив своїх колег, багато чого вже записали сесійні музиканти. Критика Вотерса зводилася до того, що альбом вийшов лише імітацією Pink Floyd, створеної армією «авторів-примар» і запрошених музикантів. У той час Гілмор це заперечував, але пізніше в інтерв'ю він зробив несподіване зізнання:Нік зіграв на парі тамтамів в одній із пісень, а для інших мені довелося наймати інших ударників. Рік грав у декількох фрагментах. Здебільшого ж грав на клавішних я, вдаючи, що це він.Річард Райт після консультації з юристами вирішив формально в групу не входити, а працювати за зарплату. Його прізвище на обкладинці надрукували дрібним шрифтом, який використовували для запрошених музикантів, і його не зобразили поруч із Гілмором і Мейсоном на портретах роботи Девіда Бейлі в художньому оформленні альбому. Безліч проблем була пов'язана саме з написанням лірики, тому Гілмор вдався до допомоги сторонніх осіб — зокрема, Ентоні Мура з групи «Slapp Happy», це стало однією з причин того, чому в альбомі було досить багато інструменталу. Співпродюсерами стали Боб Езрін і Девід Гілмор, що викликало ще більше роздратування Вотерса, який заявив, що Езрін не стримав слово стати продюсером його альбому «Radio K.A.O.S.», замість цього почавши роботу над проєктом Pink Floyd. Запис розпочали у плавучому будинку-студії Гілмора «Асторія», потім продовжили в Лос-Анджелесі, де працювали запрошені музиканти, а група ховалася від дзвінків адвокатів, що готувалися до битви з Вотерсом. Частково використовували і студію «Британія Роу».

Замінити Вотерса Гілмор покликав одного з провідних бас-гітаристів світу Тоні Левіна, у 1981—1984 роках — бас-гітариста King Crimson. Роки по тому Левін згадував про цей досвід:Як відомо, Роджер Уотерс пішов із гурту, впевнений, що це кінець його історії. Але пізніше Девід Гілмор запросив мене зіграти партії бас-гітари на альбомі. Інтриги, які точилися в гурті, мене не стосувалися: я просто був у захваті від можливості увійти у світ Pink Floyd. Я намагався грати відповідно до контексту, водночас залишаючись собою.

Пам'ятаю один випадок: у мене був довгий імпровізаційний пасаж, і я зіграв кілька додаткових нот. Не басовий риф, а лише кілька нот. Потім ми зібралися, щоб прослухати запис, а Девід посміхнувся і сказав: «Тоні, у Pink Floyd такі додаткові ноти треба грати значно пізніше». Тобто ідея в мене була слушна, але я реалізував її занадто швидко. Він наче мовчки вказав: «Ти просто про таке ще не знаєш, але всі інші [у Pink Floyd] знають».Пет Леонард зіграв на синтезаторах, а Джим Келтнер і Кармін Аппіс — на ударних інструментах.

Альбом не дотягнув до рівня шедеврів, які випускала група у повному складі, і дійсно нагадував більше сольну роботу Гілмора, ніж повноцінне колективне творіння, однак все одно публіка його вважала набагато кращим за останнє творіння з Вотерсом The Final Cut.

Список пісень

Опис альбому

Пісні

Signs of Life Ознаки життя(Гілмор, Езрін)

Інструментал, місцями вельми нагадує «Shine On …». Хлюпоче вода, хтось пливе в човні на веслах, співають птахи. Потім з'являються тривожні клавішні, чутно якісь розмови. Зрештою клавішні та оркестр починають грати тривожну, але місцями урочисту мелодію. З'являється гітара, яка видає час від часу якісь несміливі акорди в блюзовом дусі. До речі, спочатку альбом хотіли назвати саме з цієї композиції, однак потім зрозуміли, що назва «Ознаки життя» тільки дасть зайвий привід зубоскалити різним критикам.

Learning to Fly Вчимося літати(Гілмор, Мур, Езрін, Керін)

Енергійна розмірена поп-рок-композиція, найвідоміша з цього альбому, і тому їй трохи дісталося, хоча все одно хороша. Гілмор розповідає про переживання, що виникають, коли вчишся літати. Трактувати, що тут він має на увазі під польотами, можна по-різному. Якщо прийняти це за метафору, то, можливо, він говорить про нелегкий тягар управління групою, однак написана ця композиція тоді, коли він дійсно навчався літати на літаку — пілотом, що стало для нього хобі. У середині навіть можна почути голос Ніка Мейсона, який перевіряє літак перед польотом, тобто навіть якщо це все і метафора, то і реальний пласт не можна скинути з рахунків. На бек-вокалі Гілмору підспівує жіночий хор, що для пост-вотерсівського Pink Floyd стало нормою, причому з підозрою, що не всім це подобається.

The Dogs of War Пси війни(Гілмор, Мур)

Потужна тема, назва якої відсилає ще до Шекспіра (п'єса «Юлій Цезар») і яка з'явилася в результаті прочитання однойменної книги англійського письменника Фредеріка Форсайта, відомого також книгою «День Шакала», вже двічі екранізованій (в 1973-го і 1997 року з Брюсом Віллісом). Гілмор каже про найманців — людей, в яких є темна сторона, імовірно, перемогла над світлою (майже «Зоряні війни»). Тривожні синтезатори і маршовий ритм створюють неповторну атмосферу. Знову Гілмору підспівують жінки, що робить вокал ще виразнішим. У певний момент з'являється жорстке гітарне соло, підтримуване фортепіано і ритмостворюючою басовою партією. Темп сповільнюється і з'являється агресивний саксофон. Потім ми повертаємося до початку — тепер тривожна мелодія звучить під саксофонні або гітарні акорди.

One Slip Один промах(Гілмор, Манзанера)

Композиція, що не надто запам'ятовується, хоча назву альбому, яку трудно вимовити, і взято з неї. (Вотерс навіть змушений був визнати, що назва «Короткочасна втрата розуму» вельми вдала «для так званого пінкфлойдівського диска», який він вважав «середньою підробкою».) Основною темою пісні стає несподіваний прояв пристрасті до когось, що потім може вплинути на все життя. Клавішні, якісь дивні звуки, потім виникають ударні та гітара. Композиція вийшла досить швидкою, ритм в ній задає Райт, але звучить вона дуже схоже на будь-що з репертуару Алана Парсонса, причому не в найкращі його роки.

On the Turning Away Зречення(Гілмор, Мур)

Безперечна удача. Починається як балада — з співу під тихе синтезаторне звучання. Поступово з'являються акустична гітара і безліч інших інструментів, в тому числі й оркестрових. Гілмор як би виконує роль проповідника, що звертається до людей зі словами «Не відвертайтеся від тих, кому погано» і сподівається, що його почують. У середині звучить відмінний, але, на жаль, короткий інструментал — жорстка гітара, яка незабаром стихає. Музика повертається вже з жіночим бек-вокалом. Потім з'являється відмінне соло, поки не змовкає музика.

Yet Another Movie І ще одне кіно(Гілмор, Леонард)

Уривчасті моторошні звуки, ніби хтось намагається достукатися і проникнути куди-небудь. Виникають далекі клавішні, які то віддаляються, то наближаються. З'являється драм-ритм під гітарні програші. Вокал віддається тихим, але тривожним відлунням. Текст являє собою спробу Гілмора написати що-небудь емоційне, але в той же час без конкретики. Вийшло щось на зразок коротких сюрреалістичних замальовок, які здаються непов'язаними одна з одною, однак у цей же час малюють дуже цікаву картину. До речі, саме тут з'являється рядок «бачення порожнього ліжка», який надихнув на створення дуже ефектної обкладинки з сотнями лікарняних ліжок на морському березі. На задньому плані можна почути діалоги з фільмів «Касабланка» і «У порту» з Марлоном Брандо. Знову слід зазначити відмінне гітарне соло, що рветься далеко-далеко під небеса, але знову занадто коротке. Ближче до кінця ритм змінюється — йде гітарне соло, його перериває короткий інструментал «Round and Around», в якому звучить затихаючий клавішний ритм з рідкісними гітарними програшами.

Round and Around Околясом(Гілмор)

Інструментал, що завершує «Yet Another Movie», на CD-версії їх індексували однією композицією. Існує п'ятихвилинний варіант інструменталу, який ніде не випускали.

A New Machine (Part 1) Нова машина (Частина 1)(Гілмор)

Щось дивне і напевно подразнююче, але прекрасно ілюструє почуття самотності, оскільки перед нами постає образ (досить неконкретної) людини, а може бути, і якоїсь механічної істоти, яка перебуває десь у нескінченному очікуванні. Ніякого відношення до відомої композиції «Welcome to the Machine» ця тема не має. Проривається до нас вокал Гілмора, якого одночасно дублює той же голос, який пропустили через вокодер, на тлі клавішних. Між фразами великі паузи, що ще більш підсилює враження від цієї композиції.

Terminal Frost Заключний мороз(Гілмор)

8-хвилинний інструментал, що нагадує про золоті дні групи. Гілмор планував цю річ для свого сольника, а коли стали записувати цей альбом, хотів перетворити її в пісню. Нічого не вийшло, а назва («Заключний мороз»), ймовірно, відображає взаємини Девіда з Роджером Вотерсом. У цій розміреній музиці можна по черзі, або по частинах, поєднувати, щоб почути всіх — Райт грає на синтезаторах або фортепіано, Гілмор показує своє володіння гітарою, з'являється саксофон. Музика звучить то сумно, то урочисто. Чується фраза: «Більше ніколи». Поступово музика стихає.

A New Machine (Part 2) Нова машина (Частина 2)(Гілмор)

Повторення чогось дивного — тільки коротше і з іншими словами. Людина або істота упокорюється з тим, що їй доведеться перебувати в ізоляції до скону своїх днів.

Sorrow Туга(Гілмор)

Одна з найкращих композицій в альбомі. Протягом тривалого часу звучать тривожні клавішні, а повітря ріже жорсткий гітарний звук, який, щоб домогтися бажаного ефекту, записали в порожньому залі лос-анджелеської спортивної арени через дуже потужні динаміки. Потім з'являється ритм і Гілмор починає співати. Першу строку «Приємний запах печалі огорнув землю» він взяв з якогось вірша, автора якого він згадати не зміг. Текст, до речі, він написав раніше музики, що досить рідко було в його творчості. Вийшла ефектна композиція про смуток або журбу, що охоплює людину. Знову запам'ятовується гітарне соло і ліричний вокальний момент, коли хор (тут можна почути Райта) співає: «Один світ, одна душа, йди час, течи ріка». Композиція закінчується довгим інструменталом, поки все не змовкає.

Концепція

Назва альбому Назва альбому залишалася під питанням до самого останнього моменту. Можливі варіанти включали: «О клятвах порушених» («Of Promises Broken»), «Ознаки життя» («Signs Of Life»), «Омани зрілого віку» («Delusions Of Maturity»). Нарешті зупинилися на назві «Миттєве помутніння розуму» («A Momentary Lapse Of Reason», рядок з пісні «One Slip»), незважаючи на висловлювання Дейва, що така назва для попсової платівки надто наворочена. Воно послужило чудовою мішенню для саркастичних зауважень Вотерса (втім, важко уявити, щоб Роджер, який ніколи не ліз за словом в кишеню, не знайшов би, як влучно прокоментувати будь-який інший варіант). « A Momentary Lapse Of Reason» є одномоментною підробкою «, — заявив Роджер в інтерв'ю „Rolling Stone“.

Обкладинка