«Хробак» — студійний альбом гурту «Скрябін», який вийшов у 1999 році.
Гурт «Скрябін» був заснований 1989 року в Новояворівську та виконував експериментальну електронну музику під керівництвом фронтмена Андрія Кузьменка. За декілька років музиканти записали альбоми «Чуєш біль» (не виданий), «Мова риб» та «Технофайт», а в середині дев'яностих переїхали до Києва, де випустили платівки «Птахи» та «Казки».
«Хробак» став першим альбомом «Скрябіна», записаним у власній студії звукозапису «Спати» у Києві. Концептуальний електронний альбом із похмурими текстами поєднував синті-поп та індастріал, а за звучанням та естетикою нагадував ранніх Nine Inch Nails та Depeche Mode. На пісні «Фото / Брудна, як ангел» (дует з Юлією Лорд) та «Клей» було знято відеокліпи.
«Хробак» став одним з останніх альбомів гурту в естетиці «нової романтики». Під час запису між музикантами почали виникати конфлікти через творчі та фінансові розбіжності. На початку 2000-х склад гурту оновився, а стилістика стала ближчою до мейнстриму та попроку. Менше с тим, «Хробак» вважається одним з найкращих зразків творчості раннього, «електронного» «Скрябіна».
Історія створення
Передумови
Музичний гурт «Скрябін» був заснований в прикордонному містечку Львівщини Новояворівську. Його лідер Андрій «Кузьма» Кузьменко добре знав західну музику, яку чув на польському радіо, та захоплювався панк-роком і новою хвилею. 1989 року в місцевій підвальній студії він та інші музиканти з різних проєктів записали пісню «Feel the Pain» («Чуєш біль»), яку вирішили підписати на честь звукорежисера Олександра «Скряби» Скрябіна. До першого складу «Скрябіна» окрім Кузьми та Скряби увійшли Ростислав «Рой» Домішевський (бас-гітара), Сергій «Шура» Гера (клавішні) та Ігор Яцишин (ударні), але невдовзі колектив перетворився на тріо — Кузьма, Рой та Шура.
Перший неофіційний альбом «Чуєш біль», записаний у 1989—1990 роки, вже містив всі ознаки раннього періоду «Скрябіна», як-то суміш синті-попу та постпанку, електронні експерименти та темні тексти. Після виступу на «Таврійських іграх» 1991 року гурт підписав контракт із продюсерською агенцією, і невдовзі видав альбоми «Мова риб» та «Технофайт». 1994 року музиканти переїхали до Києва, де випустили альбоми «Птахи» та «Казки».
Студійна робота
1997 року музиканти відкрили власну студію звукозапису «Спати» («Студія патологічної тиші»), назвавши її на честь репетиційного простору в Новояворівську, звідки походив «Скрябін». Створена за підтримки фірми «ВІТА Music», студія спочатку знаходилася вдома у Кузьми, а 20 листопада 1997 року її офіційно відкрили в приміщенні головного офісу фестивалю «Таврійські ігри» на Павлівській вулиці. Наприкінці 1997 року гурт зосередився на створенні альбому реміксів «Танець пінгвіна», але також встиг записати до Нового року пісні «Медор» та «Клей», остання з яких потім увійде до «Хробака».
Більша частина запису альбому тривала з травня по липень 1998 року. Єдиним виключенням стала пісня «Клей» та три мікси на неї, що згідно з вихідними даними альбому було записано з 5 по 9 листопада 1998 року. Музиканти вже не давали сольних виступів, зосередившись на студійній роботі, але зрідка брали участь в збірних концертах. Під час запису використовувалися як клавішні, так і гітари, але звучання живих інструментів було змінене, щоб видаватися синтетичним. За словами Кузьми, накопиченого музичного матеріалу вистачило б на сорок пісень, тож було встановлено жорсткі критерії відбору. Кузьма та Рой також зізнавалися, що відчували тиск через те, що цей альбом мав стати першим, записаним на власній студії, аранжованим та зведеним самостійно. Оригінальну версію пісні «Брудна як ангел» повністю заспівав Кузьма, і лише потім виникла ідея запросити Юлію Лорд та перетворити її на дует.
Під час запису всередині гурту тривали особисті та ділові конфлікти. «Альбом „Хробак“ народжувався вже у дуже складних умовах. Андрія не влаштовувало, як розвивається група, як виглядають наші фінанси, як виглядають наші стосунки» — згадував набагато пізніше Ростислав Домішевський Фрагмент, починаючи з 13:20. . Кузьма був незадоволений тим, що під час концертного туру «Танець пінгвіна» Рой почав брати на себе функції менеджера, що йому вдавалося не завжди добре. Окрім того, лідера гурту не влаштовував рівень виконавської майстерності колег; він вважав, що Рою та Шурі було треба вчитися грати наживо, а не під фонограму. Через це студійна робота тривала довше, ніж звично, а пізніше процес запису порівнювали із «виробничим пеклом», через яке пройшов альбом Depeche Mode 1993 року Songs of Faith and Devotion.
Прем'єра пісень та презентація альбому
Про початок роботи над новим альбомом музиканти повідомили після першого сольного концерту «Скрябіна» в Києві, що відбувся 23 травня 1997. На ньому гурт презентував пісню «Я добрий (такий, шо аж ніхто)», яка мала увійти до нової роботи, та повідомив назву майбутнього альбому «Хробак», пообіцявши вихід восени.
Під час масштабного туру «Збережемо природу для життя», що пройшов за підтримки Партії зелених України на початку 1998 року, гурт презентував новий стиль, змінивши романтичний образ на блискучі костюми. На розігріві у «Скрябіна» виступала їхня нова приятелька Юлія Лорд, а на концертах можна було почути інструментальний вступ «То всьо шо без нас», що потім увійшов до «Хробака». Влітку 1998 року стало відомо, що студійна робота майже закінчена, і до рук членів фан-клубу потрапили записи пісень «Брудна, як ангел» (дуетом із Юлією Лорд), «Секс — то є море з людей» та «Майже». Ростік та Кузьма також презентували пісню «Брудна, як ангел» на «Радіо Столиці», де вони вели власну музичну програму «Клітка». На «Таврійських іграх» 1998 року «Скрябін» виконав окрім відомих хітів нові пісні «Брудна, як ангел» та «Небо каже (Йди сюда)», а наприкінці літа музиканти пішли у відпустку. 14 грудня 1998 року вийшов максісингл Юлії Лорд «Танець душ», який містив її дует зі «Скрябіним» «Фото / Брудна, як ангел», а чільна композиція також була записана в студії «Спати».
Альбом «Хробак» вийшов на лейблі NAC (National Audio Company, ) 15 лютого 1999 року. Презентація альбому та відеокліпу «Клей» відбулася в київському кіноклубі. Ліцензійне видання на компакт-дисках складалося з одинадцяти пісень та трьох міксів на пісню «Клей». Видання на компакт-дисках; касетне видання містило лише одинадцять пісень, без міксів. Видання на касетах. Також гурт випустив тисячу примірників «лімітованої версії» альбому, що розповсюджувалася лише через фан-клуби, до якої окрім міксів було додано композиції «Інтро (Три брудних людей)», «Тікай тільки сам», «Інтро (Залізні зуби Гука)» та «Совісті не май (Так легше)», записані в 1997 році. Розширене видання на касетах, обмежений наклад..
Зміст
Назва та обкладинка
В буклеті альбому його назва супроводжується наступним поясненням: «Хробак» став першим альбомом гурту, назва якого була придумана заздалегідь, коли були готовими лише декілька перших пісень. Ще під час запису альбому в інтерв'ю звернули увагу, що «Хробак» контрастував з більш романтичними назвами попередніх альбомів, як-то «Птахи» або «Казки», але Ростислав Домішевський заперечив: «Хробак — це дуже романтична назва, просто люди про то не знають». Коли під час пресконференції хтось зауважив, що «назва якась неїстівна», Кузьма моментально відповів: «Ну ми ж не вафлі випускаємо, а альбом!»
На обкладинці зображений гігантський крокуючий екскаватор. Світлина була зроблена восени 1998 року на території яворівського сірчаного комбінату, де в бригаді рятувальників працював батько Шури. На презентації альбому Кузьма підкреслив: «Цей альбом повертає нас до коріння музики у нових романтичних ритмах. На обкладинку касети ми винесли величезний екскаватор серед порожнечі... Ще 10 років тому він був гігантом, а нині все довкола нагадує марсіанський пейзаж. Техніка іржавіє, навколо запустіння. У наших піснях — роздуми, алегорії про життя людей, їхні перемоги та помилки». Автор фото — Валерій Решетняк, дизайнер обкладинки — Андрій Коваль.
Концепція, музика та тексти
Альбом має концептуальний характер та містить одинадцять оригінальних пісень та три мікси. Перші три композиції — інструментальне «Інтро», «Клей» та «Майже» — насичені відчуттям тривоги. Середина альбому складається з легших та світліших пісень у жанрі синті-поп: «Твій портрет», «Ми як машини», «Небо каже (Йди сюда)» та «Секс (То море з людей)». Наступні дві пісні («Я добрий», «Не треба») знову описують жорсткий та несправедливий світ. У «Великому хробаку» показано, як ліричний герой не здається та демонструє готовність боротися, а остання пісня «Фото / Брудна як ангел», записана за участі Юлії Лорд, має готичний характер. Закінчується альбом трьома бонусними міксами на пісню «Клей».
Музика раннього «Скрябіна» створювалася під впливом тогочасних модних західних гуртів, які слухали Кузьма, Рой та Шура, тож музикальна складова «Хробака» поєднувала синті-поп, дарквейв та індастріал, а його звучання порівнювали із Depeche Mode та ранніми Nine Inch Nails. Від синті-попу альбом успадкував танцювальні ритми, а від індастріалу — поєднання гітар та жорстких синтезаторів. «Це темне насичене музичне полотно, що посеред інших різнобічних записів у старій дискографії гурту слухається як повноцінний альбом у одній стилістиці з єдиним похмурим настроєм» — писав в медіа «Слух» Макс Чухліб.
Альбом є тематичним продовженням попередньої роботи «Скрябіна», зосереджуючись на темному боці «Казок». На відміну від веселих пісень новояворівського періоду, після переїзду до Києва їхні тексти стали більш інтелектуальними, сфокусувавшись на «столичній фрустрації». Однією з ключових метафор альбому є клей, що символізує залежність головного герою від коханої: з одного боку, він тягне героя за жінкою, а з іншого — ускладнює бачення реальності, заліплюючи все довкола. Герой пісень опиняється на вулицях постіндустріального міста серед бездушних людей, схожих на машини. Він то малює «руками на небі» портрет коханої, то бачить мокрі від дощу вулиці, подібні до його очей, мокрих від сліз. Порівняння живих істот із машинами довершує обкладинка альбому, де хробак має вигляд величезного громіздкого екскаватора, що застиг посеред колосся. Завершальна композиція «Фото / Брудна, як ангел» відзначається контрастним поєднанням образу ангела, що зазвичай є світлою та чистою істотою, та брудних та грішних бажань.
Список композицій Ліцензійне видання
Обмежене видання
Учасники запису
Кузьма (Андрій Кузьменко) — вокал, програмування, клавішні Шура (Сергій Гера) — програмування, клавішні, бек-вокал Рой (Ростислав Домішевський) — бас-гітара, гітара, бек-вокал+ Uлія ЛорD (Юлія Лорд) — в пісні «Фото / Брудна як ангел»
Звукорежисура — Кузьма і «Скрябін» Аранжування — «Скрябін» Дизайн-ідея — «Скрябін» Фотограф — Валерій Решетняк Дизайн — Андрій Коваль
Відеокліпи Перший відеокліп було знято на пісню «Брудна як ангел», записану влітку 1998 року. Режисером відеокліпу став Віктор Придувалов, оператором — Ярослав Пілунський. Знімання тривало три дні: в занедбаному будинку в центрі Києва на вулиці Івана Франка відзняли спільні кадри Кузьми та Юлії та частину світлин; у фотостудії Пілунського дознімали решту фото та надрукували їх; в майстерні художника Михайла Левченка в Бехтерівському провулку зафільмували горіння кадрів на фотопапері. Відеокліп було презентовано на телебаченні в новорічну ніч 1999 року. Завдяки колористиці та загальним мотивам його порівнювали із відеокліпом Nine Inch Nails «Closer», відзначаючи моторошний образ Кузьми. Відео отримало відзнаку «Золота жар-птиця» фестивалю «Таврійські ігри» як найкраще відео 1999 року, нагороду «Території А» за найкращий монтаж, а також вибороло гран-прі та низку нагород на фестивалі альтернативного відео в Криму.