Диякон Анатолій (у миру Анатолій Іванович Пашнін, ; , Москва) — російський християнський диякон у храмі Митрофана Воронежського на Хуторської у Москві, у минулому — колишній російський і український актор кіно та дубляжу.
Біографія Народився 14 липня 1959 року у Москві. У 1985 році закінчив ВДІК.
Після закінчення, він переїхав до Києва й почав зніматися у кіно з 1986 по 2014 рік, а також з 1990 по 2015 рік працювати у дубляжі і озвученні фільмів, серіалів, мультфільмів та програм російською та українською мовами. Передостання робота у дубляжі — фільм «Подалі від шаленої юрми».
У липні 2015 року повернувся до Москви, і дублював тільки зарубіжні кінострічки російською мовою. Перша робота у російському дубляжі — фільм «Еверест», остання робота — фільм «Топ Ґан: Меверік».
Тимчасово повернувся у жовтні 2017 року до Києва, остання робота у дубляжі — російський мультсеріал «Лунтик та його друзі».
Також він озвучував діда Єремея у програмах російського православного телеканалу «Союз».
У лютому 2022 року кар'єра актора закінчилась, наразі працює дияконом у храмі Митрофана Воронежського на Хуторської у Москві, разом з очільником-патріархом Кирилом (який потрапив під санкціями РНБО за російське вторгнення в Україну).
Фільмографія
Грав в українських фільмах: «Десь гримить війна» (1986, Мельников; перша роль у кіно) «Вісімнадцятирічні» (1987, Іван Зілов) «Земляки» (1988) «Важко бути богом» (1989) «Розпад» (1990, капітан) «Допінг для ангелів» (1990) «Тепла мозаїка ретро і ледь-ледь» (1990) «Війна на західному напрямку» (1990) «Меланхолійний вальс» (1990) «Останній бункер» (1991) «Особиста зброя» (1991) «Пудель» (1991) «Гріх» (1991) «Для домашнього огнища» (1992) «Сільські бувальщини» (1992) «Стамбульський транзит» (1992, залізничник) «Єлісейські поля» (1993) «Заручники страху» (1993) «Пастка» (1993) «Викуп» (1994) «Геллі і Нок» (1995) «Матч» (2012, нападник команди «Рух») «Швидка допомога» (2014, Максим Миколайович, батько Аріни; остання роль у кіно)
Посилання Анатолий Пашнин, Кино-театр.ру Анатолий Пашнин, Циклопедия