Олександр Пилькевич (, Фастів — †15 жовтня 1922, Щипйорно) — український військовий діяч, член УЦР, генерал-хорунжий Армії УНР. Походив зі старовинного польського шляхетського роду герба Труби.
Життєпис Родина Олександр Меркурійович Пількевич народився у Фастові 6 травня 1877 року (за ст. стилем) та був охрещений 8 травня того ж року, про що був зроблений запис в метричній книзі Воскресенської церкви, священиком Стефаном Гаєвським. Батьки: жандармський унтер-офіцер Меркурій Осипов Пількевич та його дружина Анастасія Лаврентіївна, обоє православні. Хрещені батьки: міста Літина міщанин Петро Вікентійович Голенбровський та пруська піддана Анна Олексіївна Вельтман.
Освіта Склав іспити на атестат зрілості при Петровському Полтавському кадетському корпусі. Закінчив Миколаївське інженерне училище, Миколаївську інженерну академію.
Служба в царській армії Закінчив Київське піхотне юнкерське училище (1900), служив у 122-му піхотному Тамбовському полку (Харків). 16 травня 1901 р. був приділений до 3-го саперного батальйону для вивчення саперної справи 12 червня 1901 р. повернувся до полку. 23 червня — 6 липня 1902 р перебував у 3-й саперній бригаді для вивчення телеграфної справи. 25 лютого 1903 р. тримав іспит при Миколаївському інженерному училищі для переведення в інженерні війська. 1 травня 1903 р. був приділений до 1-го понтонного батальйону (м. Креслав Вітебської губернії). 20 січня 1904 р. був переведений до цього батальйону. 1 грудня 1905 р. був приділений до 7-го саперного батальйону (Київ). 20 жовтня 1906 р. — переведений до 10-го саперного батальйону (м. Остроленка Ломжинської губернії). 27 вересня 1910 р. — 10 жовтня 1911 р. — навчався в Офіцерській повітроплавній школі, після закінчення був призначений до 8-ї повітроплавної роти (Севастополь). З 11 травня 1912 р. — капітан. Під час Першої світової війни командував 1-м повітроплавним дивізіоном. Останнє звання у російській армії — полковник.
В українському війську
На початку 1917 року — командир 2-го авіаційного дивізіону. Учасник українського національного відродження 1917 року, член Української Центральної Ради, начальник агітаційно-освітнього відділу Українського Генерального Військового Комітету, представник УГВК при російському Головному штабі. Старшина для особливих доручень при генеральному секретаріаті військових справ УНР. За Гетьманату 1918 року — отаман для особливих доручень міністерства військових справ. Навесні 1919 року — начальник національно-політичної інспекції Армії УНР. У червні 1919 року деякий час командував Чесько-Українським полком. З червня 1919 року — командир Окремого корпусу кордонної охорони УНР.
Наприкінці 1920 року інтернований разом з українською армією у польських таборах, де й помер. Нагороди Орден ВизволенняНаказ Війську УНР про відзначення членів Українського військового комітету Орденом “Визволення” 1-го ступеню. [20 листопада 1920 р.] Хрест Симона Петлюри Вшанування пам'яті
29 січня 2016 року вулиця та провулок Островського у Фастові були перейменовані на вулицю та провулок Генерала Пилькевича. Указом Президента України № 233/2018 з нагоди Дня незалежності України Чернівецькому прикордонному загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України присвоєно ім'я генерал-хорунжого Пилькевича Олександра Меркурійовича. На виконання Указу 13 вересня 2018 року Голова Державної прикордонної служби України генерал — полковник Цигикал П. О., перебуваючи в Чернівцях вручив стрічку до Бойового прапора начальнику Чернівецького прикордонного загону полковнику О. О. Вовку. Генерал-хорунжому Пилькевичу була присвячена монографія про табір інтернованих Військ УНР у Ланцуті (Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Łańcut. —Warszawa-Paryż: Międzynarodowe konsorcium naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2018. — 115 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24320 ) 2024 року у місті Дружківка вулицю Декабристів перейменували на вулицю Генерала Пилькевича.
Примітки
Джерела та література А. О. Буравченков. Пилькевич Олександр Меркурійович // Указ Президента України № 233/2018 Срібняк І., Палієнко М. Генерал-хорунжий Олександр Пилькевич («табірний» період життя та діяльності в Польщі, 1921—1922 рр.) // Європейські історичні студії. — К., 2021. — № 18. — С. 161—177. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36739 Палієнко М., Срібняк І. Генерал-хорунжий Армії УНР Олександр Пилькевич та його заходи зі зміцнення дисципліни у таборі інтернованих вояків-українців Ланцут (Польща), 1921 р. // Vivĕre est militare. Sammelband zu Ehren von Professor der Ukrainischen Freien Universität Wolodymyr Kosyk (zum Gedenken an den 100. Geburtstag) / I. Sribnjak, D. Hryn (Hrsg.). —München-Paris: Ukrainische Freie Universität; Lucien Febre Internationales Wissenschafts- und Bildungskonsortium, 2025. — S. 150-155. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55894
Посилання
Список видатних діячів УНР 57.Пилькевич Олександр Меркурійович Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917—1920). Київ. — Темпора. 2007. — 541 с.