Chevrolet Camaro — автомобіль сегмента Pony car виробництва Chevrolet, який виготовляється з 1966 року.

Виробництво було припинено в 2002 році і відновлено на новій технічній базі в 2009 році. Назва Camaro є похідним від французького camarade — друг, приятель.

Виробництво шостого покоління Camaro завершилося в грудні 2023 року для 2024 модельного року.

Передумови У повоєнні десятиліття в США народилося понад 70 мільйонів дітей, до початку 1960-х вони закінчували школу, отримували водійські права, багато з них влаштовувалися на роботу і купували все більше і більше автомобілів. Автомобільні корпорації довго не могли зрозуміти, як їм капіталізувати цей ринок, вони продовжували випускати великі сімейні седани, хоча вже було зрозуміло, що молоді потрібно щось нове: автомобіль не такий, як у їхніх батьків.

Лі Якокка, глава Ford на той момент, розумів важливість прориву на молодіжний ринок. Він запропонував своїм дизайнерам і конструкторам зробити крок вперед і створити абсолютно новий чотиримісний спортивний автомобіль на шасі Ford Falcon. Одержаний Mustang продавався так добре, що повністю змінив взаємини бебі-бумерів і автоіндустрії. Ford представив Mustang 17 квітня 1964 року; до кінця дня було продано понад 22 тисячі машин, до кінця року — 263,434 автомобілів, а за повний перший рік Ford продав 418 812 спортивні машини, побивши всі рекорди, встановлені раніше. Головна відмінність автомобіля Mustang була в кузові. Короткий багажник, довгий капот і агресивний зовнішній вигляд не мали нічого спільного з профілем автомобілів економ-класу. Коли Mustang оснащувався найпотужнішим двигуном, він ставав найшвидшим компактним автомобілем. Своїм Mustang фірма Ford створила новий клас автомобілів — поні кар (pony car).

У керівництві GM не зрозуміли цього. Вони просто не сприймали Mustang з його незграбним дизайном, плоскими панелями і старомодним стилем. Факт ігнорування Mustang зрозумілим є й корпоративною структурою GM, при якій вищі боси ізолюються від реального стану справ: вони просто не знали, що Ford продає Mustang швидше, ніж виробляє. А коли стало відомо, що за два місяці продано більше 100 тисяч автомобілів, вони були в шоці. В GM нарешті зрозуміли, що Chevrolet Corvair ніколи не зможе грати на новому полі поні-карів, і необхідна розробка відповіді на Mustang. Для попадання на новий ринок Chevrolet був потрібний автомобіль, кращий у всьому. Він повинен бути більш спортивним, більш комфортабельним, краще виглядати і, що найголовніше, має бути швидшим. Він повинен бути швидшим на чверть милі, мати вищу максимальну швидкість і краще керуватись.

Роботи над новим автомобілем почалися в серпні 1964 року. Йому було дано внутрішній код XP-836, але, за межами GM, в пресі його частіше називали Пантера (Panther), це було одним з імен обговорення майбутнього автомобіля. Сеймон Кнудсен (Semon Knudsen) керував проектом на початковій стадії, але в 1965 році пішов на підвищення і Піт Естес (Pete Estes), ставши главою Chevrolet, курирував закінчення проекту. Генрі Хагу (Henry Haga) була доручена розробка зовнішнього вигляду майбутнього автомобіля, Джорж Енгерсбах (George Angersbach) займався інтер'єром, а Дон Макферсон (Don McPherson) був головним конструктором по двигунах і трансмісії в той час.

Наприкінці 1964 року зовнішні контури автомобіля були, в основному, готові, дизайнери і конструктори зайнялися вивченням деталей. У середині листопада 1965 року був виготовлений перший кузов, а перший автомобіль вручну зібрали 16 грудня. Прототипи виглядали як мутація Nova, протягом зими і весни вони накатали безліч тестових миль по всій країні. Останній прототип був побудований в травні, а на початку червня було завершене твердження зразків. Автомобіль перейшов в стадію збірки пілотів безпосередньо на конвеєрній лінії. Це було останнім кроком до початку серійного випуску 7 серпня 1966 року.

Навіть на цій пізній стадії у поні кара Chevrolet не було офіційного імені. Найчастіше використовувалося ім'я Panther, але Nova і Chaparral також були на слуху. За деякими відомостями, пропонувалося використовувати абревіатуру GM в імені нового автомобіля: G-Mini, GeMini або Geminin. За іншими відомостями Wildcat було однією з пропозицій, але й від нього відмовилися. Маркетологи Chevrolet залишалися допізна, студіюючи журнали шанувальників марки, газети та інші джерела інформації. Вибір імені майбутнього автомобіля тривав місяцями, працівники Chevrolet висунули близько 5 тисяч ідей. Після перебору назв всіх тварин, мінералів, овочів і небесних об'єктів, Боб Ланд (Bob Lund) менеджер з продажу Chevrolet запропонував, щоб першою літерою в назві нового автомобіля була буква «С», як у Chevy, Corvair, Chevelle і Corvette. Він і Ед Ролет (Ed Rollet) віце-президент GM з вантажівок, стали переглядати перший-ліпший англо-французький словник на букву «C», що трапився їм під руку, і зупинилися на слові «camarade», приятель. Воно було швидко перетворено в Camaro і чим більше вони повторювали це слово, тим більше воно їм подобалося. Вибір був зроблений.

На Chevrolet не хотіли завчасно розповідати про новий автомобіль, і навколо нього ходило безліч чуток. Зрештою, Піт Естес зібрав 29 липня 1966 року загальнонаціональну прес-конференцію, можливо, найбільшу, з усіх коли-небудь проведених. Автомобільні журналісти перебували в 14 містах по всій країні, а Естес був в Детройті. У кожному конференц-залі були встановлені мікрофони і динаміки, так щоб всі чули все, що говорилося. У своїй промові Естес оголосив ім'я нового автомобіля, при цьому він старанно дистанціювався від Mustang, заявивши, що Camaro є продовженням спортивної лінії машин Chevrolet розпочатої з Chevrolet Corvette. 12 вересня Camaro був представлений обраній групі журналістів у випробувальному центрі GM. Естес довго показував журналістам всі новинки 1967 модельного року, потім розповідав про нову ринкову нішу, на яку націлений Camaro. Автомобіль був, тим часом, накритий чохлом. Після довгого томління покривало було скинуто, і Camaro вперше постав публіці — це був кабріолет SS 350 Convertible, який повільно обертався на подіумі. 26 вересня 1966 року новий Camaro дебютував в салонах Chevrolet по всій Америці.

Chevrolet Camaro I (1966—1970)

1966—1967 модельний рік

29 вересня 1966 (1967 модельний рік) побачив світ перший Chevrolet Camaro. Це була серйозна і цілком конкурентноспроможна відповідь General Motors на Mustang, який вже два роки успішно випускав Ford.

Слово «Camaro» сленгова інтерпретація французького «comrade» — друг, товариш. Таке походження назви легендарного авто з'ясувалося не відразу. У 1967 році на питання про походження слова «Camaro» менеджери Chevrolet відповідали: «це назва маленької, злої тваринки, що живиться Мустангами». До випуску суперника такого популярного автомобіля як Ford Mustang, Chevrolet підійшло більш ніж серйозно. Із старту продажів Camaro поставлявся в двох кузовах (купе і кабріолет) з чотирма різними типами двигунів і налічував близько 80 заводських опцій. На той час найпотужнішим з стандартних для Camaro двигунів була V-подібна вісімка робочим об'ємом 5,7 літрів видавала 255 к.с.

Найпопулярнішим пакетом додаткових опцій був SS. Незважаючи на безліч доробок екстер'єру, серед яких були повітрозабірник на капоті і чорна решітка радіатора із захованими за нею фарами, найзначнішою зміною в цьому пакті був, збільшений до 6,5 літрів, двигун потужністю 325 к.с. (у пізніших випусках 375 к.с.).

Паралельно з цим був випущений також пакет під кодом Z-28. Його ніхто не рекламував, не пропонував і він ніяк не афішувався перед широкою публікою, але модель Chevrolet Camaro з індексом Z-28 стала найвідомішою за весь час існування марки. Єдиною можливістю отримати таку модифікацію, було замовити базовий Camaro з опцією Z-28. При цьому покупець відразу втрачав можливість вибрати SS набір, автоматичну трансмісію, кондиціонер, кузов кабріолет. Тоді що ж послужило причиною такої шаленої популярності? Дискові гальма з підсилювачем на передніх колесах, підготовлена для змагань підвіска, 4-х швидкісна КПП Muncie і, звичайно ж, найвагоміший аргумент за покупку цієї модифікації — форсований двигун об'ємом 5 літрів. Він був перероблений з 5,4-літрового двигуна шляхом установки коленвалу від 4,6-літрового. Таке дивне зміна конструкції пов'язане з вимогою до двигунів для автомобілів, заявлених до участі в трансамериканських перегонах. Через те, що двигун вийшов високоспритний, він неохоче заводився і виглядав мляво до 4000 оборотів, а розкривав свій потенціал на 7500 оборотів. Заявлена потужність була 290 к.с., що було не дуже вражаюче, поки один з фанатів Camaro не загнав його на стенд. Реальні показники виявилися значно вище — до 400 к.с., а це вже серйозна заявка на перші місця в рейтингах.

В 1967 модифікація Z-28 ніяк не маркувалася і була продана кількістю 602 примірники, що робить її досить привабливою для колекціонерів.

На другий рік виробництва Camaro отримав нову задню підвіску і нові амортизатори. Зовнішні зміни торкнулися вікон, замінена решітка радіатора і в комплектації SS капот отримує хромовані вставки. Зрозуміло, оновлення не оминули і двигун — новий агрегат об'ємом 6,5 літрів видає 350 к.с. і встановлюється тільки при покупці пакета SS.

На Camaro Z-28 починають встановлювати шильди Z-28 або 302 (об'єм двигуна в кубічних дюймах), частково завдяки цьому автомобіль одержує широку популярність і продається кількістю 7199 примірників.

1969 модельний рік

У 1969 дизайнери Chevrolet не перестають удосконалювати і без того спортивний зовнішній вигляд автомобіля. Решітка радіатора тепер втоплена глибше в кузов, заховані за неї круглі фари сегментовані в три вузькі смужки кожна, оновлені задні крила і ліхтарі, додають силуету ширший і присадкуватий вигляд. Інтер'єр отримав нову приладову панель, і зручніші сидіння.

Кількість доступних двигунів збільшено до дванадцяти агрегатів. Найпотужніший 5,7-літровий двигун поставляється тепер у трьох варіантах — 325, 350 і 375 кінських сил. Camaro з 375-сильним агрегатом відкриває гонку «Індіанаполіс 500» як пейс-кара, після чого Chevrolet пропонує заводські копії цього авто. Білий з оранжевими смугами кабріолет, хоч і пропонується як точна копія пейс-кара, найчастіше поставляється з табуном в 350 конячок під капотом. Зараз таким невідповідністю користуються шахраї, видаючи звичайні Camaro за репліку пейс-кара, і призначають ціну значно вище реальної вартості авто.

Незважаючи на високі показники потужності заводських комплектацій, у приватних майстерень з двигунів Camaro вичавлювали ще сотню коней додатково. Так у Yenko Sports Cars отримуючи з заводу автомобіль без маркування і з 7-літровим двигуном під капотом, встановлювали 15-дюймові колеса ралійні, каркас безпеки і шильд sYc. Заявлена потужність після такої «доробки» піднімалася до 450 к.с. Додатково в YSC пропонувався широкий вибір доведень і, за цілком реальну суму, можна було отримати в гонці на чверть милі результат менше 13 секунд.

Вражає, що це була не найпотужніша модифікація. Той же двигун, тільки алюмінієвий (перший алюмінієвий двигун, побудований Chevrolet), з маркуванням ZL1, був заявлений як 430-сильний, але реальні показники були значно ближче до 500 к.с., що робить цей двигун найпотужнішим з тих, які коли-небудь пропонувалися Chevrolet серійно за всю історію марки. З заводськими покришками і системою випуску Camaro проходив чверть милі за 13 секунд. З прямоточних випуском і на сліках час скорочувалася до 11,6 с, а швидкість на фініші становила 196,2 км/год. За високі показники доводилося платити серйозні гроші — 7200 $, майже в два рази більше ніж за Camaro з пакетом SS і двигуном 5,7 л.

Для того щоб модифікацію з двигуном ZL1 допустили до перегонів, було побудовано 50 авто. Загальна ж кількість склала всього 69 екземплярів, і було розпродано тільки в 1970 році.

Chevrolet Camaro II (1970—1981)

1970—1973 модельний рік

Всього лише через 3 роки після дебюту Camaro, Chevrolet представляє модель другого покоління, що буде випускатися протягом 12 років.