«Батьківщина-Мати» — монументальна скульптура в місті Києві, є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Відкрита у 1981 році. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Автор монумента — український скульптор Василь Бородай. У підніжжі монумента зі східного, зверненого до річки Дніпро боку, розташований Національний музей історії України у Другій світовій війні, а з протилежного, тильного боку — Музей «Становлення української нації».
Історія
Назва Спочатку монумент замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-Мати» увійшла в ужиток майже одразу ж після зведення.
У розпал російсько-української війни оголосили про наміри перейменувати монумент на «Україна-Мати» до 24 серпня 2023 року — Дня Незалежності України. Однак відповідного офіційного рішення Міністерство культури та інформаційної політики України не ухвалило.
Проєктування
Перший проєкт «Батьківщини-Матері» розробив ще у 1970-х роках московський скульптор Євген Вучетич. За його проєктом, передбачалося вкрити фігуру жінки тонким шаром золота, щоб виблискувала на сонці, а нижче, на схилах, поставити напівоголених велетнів-вояків до 30 м заввишки.
У 1974 році, після смерті Євгенія Вучетича, проєкт узяв на себе український скульптор Василь Бородай, народний художник УРСР та СРСР. Він зробив деякі зміни в проєкті скульптури та розпочав її будівництво. Також допомагали інші скульптори: Фрідріх Согоян і Василь Вінайкін, а також архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко.
Спочатку передбачалося, що на постаменті буде підноситись 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти мав стікати водоспад у Дніпро, з обох боків якого воїни форсували річку.
За словами Микити Кальченка, сина Галини Кальченко, прообразом монумента була не його мати, як багато хто стверджував.
Спорудження Металевий каркас виготовлений зі сталі, яку витоплено у Запоріжжі. Метал для цього монумента виготовлено саме у Запоріжжі. Для цього було об'єднано зусилля місцевих підприємств: на «Дніпроспецсталі» виготовили нержавіючі злитки, а в прокатних цехах «Запоріжсталі» — перекочували в листи. У Києві сталеві компоненти збирали в одну конструкцію. В результаті вийшла унікальна за світовими мірками суцільнозварна скульптура, яка входить у перелік найвищих пам'ятників світу, випереджаючи американську статую Свободи.
Скульптуру збирали стометровим краном, який виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран був демонтований.
Роботу з виготовлення скульптури доручили Київському заводу експериментальних машин, а виготовленням опорних каркасів, транспортуванням й монтажем блоків займався трест «Центростальконструкції». Роботи велися з урахуванням рекомендацій Інституту електрозварювання імені Євгена Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати уваги людей.
Зварювальникам монумента «Батьківщина-Мати» платили 50 радянських карбованців на день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну платню, але були задоволені й тим, що будували одне з «чудес» Києва. За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів.
Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно, монумент «Батьківщина-Мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус шкалою до 9 балів. З метою перевірки стійкості скульптури, 10-метрову копію випробовували на міцність у Москві у найбільшій турбіні СРСР.
Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (висота 96,5 м), висоту монумента зменшили до 108 мСтроительство и архитектура, 1982, № 1–6, с. 15 (початкова висота мала складати 111 мЖербин М. М., Владимирский В. А. Металлические конструкции. Вища школа, с. 158), але через те, що Велика дзвіниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Батьківщини-Мати» на 12 м нижча Великої лаврської дзвіниці.
Відкриття монумента планувалось 9 травня 1980 року, з нагоди 35-ї річниці перемоги над Німеччиною, проте відбулося лише через рік.
Вартість споруди — 2 млн радянських карбованців (за даними газети Сьогодні) або 12 млн карбованців (за даними краєзнавця Станіслава Цалика).
Експлуатація 9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття споруди, на відкриття стометрового монумента «Батьківщина-Мати», яка стала новим символом Києва, приїхав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв.
У 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя витримала стихію та залишилася неушкодженою.
Влітку 2002 року було дозволено підйом екскурсантів на майданчики відміткою 36 м і 92 м. Проте після того, як у квітні 2003 року молодий чоловік упав з горішнього майданчика і розбився, доступ для туристів було обмежено.
У 2009 році відбувалися роботи з реставрації споруди.
Декомунізація
На початку лютого 2018 року було оголошено про плани проведення декомунізації монумента, в ході якої радянський герб на пам'ятнику буде змінено чи-то зрізанням, чи-то накладанням .
У 2020 році новопризначений голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що демонтаж радянського герба можливий з технічної точки зору і що він сподівається реалізувати цю задачу протягом своєї каденції на посаді. Вже за місяць він повідомив, що знайшлися меценати, які готові профінансувати демонтаж, а також, що суспільство має бути залучено до процесу визначення того, на що слід замінити радянський герб на монументі.
У липні 2022 року мистецтвознавиця та співробітниця музею історії Києва Катерина Липа заявила, що радянський герб на щиті Батьківщина-Мати технічно неможливо демонтувати. Тоді ж за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Міністерства культури й інформаційної політики України було проведено онлайн опитування громадської думки у додатку «Дія» щодо варіантів зміни герба на монументі. В опитуванні взяло участь 778 218 громадян, серед яких 85 % проголосувало за те, щоб замінити герб СРСР на тризуб, 9 % — за те, щоб зняти герб та залишити щит чистим і 6 % висловилися за те, щоб залишити щит у початковому вигляді.
У травні 2023 року розпочалася початкова стадія процесу заміни радянського герба на тризуб. Радянський герб на монументі «Батьківщина-Мати» мав бути демонтований, тож готувалася проєктна документація, щоб зрозуміти, в який спосіб і як найкраще його замінити, які роботи там мають бути проведені.
Міністерство культури та інформаційної політики України й дирекція музею для реалізації проєкту обрали монументаліста Олексія Пергаменщика, учня архітектора Василя Бородая. 18 травня 2023 року скульптор разом з командою розпочали роботу. За його словами, він консультувався з третім президентом України Віктором Ющенком, який особисто допомагав створювати макет, що був наданий на розгляд у Міністерство культури та Кабінет Міністрів України. Під час проєктування використовувалися оригінальні креслення 42-річної давнини.
13 липня 2023 року українська влада офіційно дозволила декомунізацію скульптури. На щиті замість герба колишнього СРСР мав з'явитися тризуб. Міністерство інфраструктури України повідомило, що держінспекція архітектури та містобудування схвалила проєкт реконструкції монумента. Новий герб мала виготовити гірничо-металургійна компанія «Метінвест», в якій повідомили, що монтаж тризубу розпочнеться у липні й закінчиться до 24 серпня 2023 року, коли Україна відзначатиме День незалежності. Вартість проєкту — 28 млн гривень.
Матеріал на тризуб мав надати запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», але метал підприємства забракував Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського, який зробив висновки щодо навантаження й аеродинаміки сталевої конструкції. Відповідна інформація з'явилася 25 липня 2023 року на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, з чим не погодилися представники «Запоріжсталі», назвавши висунуті претензії упередженими та безпідставними. Натомість для конструкції використали бельгійський метал, який підходив за товщиною і кольором. Розмір тризуба — 4,5 на 7,5 м, а вага майже така, як і попереднього герба — понад 400 кг або близько 500 кг. Спонсорами проєкту погодилися стати 15 підприємств, зокрема «Нова пошта», Перша приватна броварня та інші.
30 липня 2023 року герб СРСР з монумента частково демонтовано, його повний демонтаж завершено 1 серпня 2023 року.
6 серпня 2023 року на монументі встановлено тризуб.
Обговорювалась можливість запросити на освячення тризуба митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, але гендиректор музею Юрій Савчук був категорично проти.
Російські обстріли 6 червня 2025 року, вночі, російські окупанти завдали комбінованого ракетно-дронового удару по Україні. Один з ударів припав на Київ, внаслідок якого пошкоджень зазнав фасад Головного корпусу Національного музею історії України у Другій світовій війні. У підніжжя монумента «Батьківщина-Мати» вибуховою хвилею також було вибито скло.
У ніч проти 3 лютого 2026 року в результаті комбінованого ракетно-дронового удару по Україні було пошкоджено зал слави у підніжжі монумента Батьківщина-мати.
Сучасна інтерпретація образу монумента Під час обговорення подальшої долі Батьківщини-Матері у рамках декомунізації висувалися пропозиції демонтувати монумент повністю. Однак вирішили зберегти комплекс, надавши йому інше ідеологічне забарвлення.
На думку монументаліста Олексія Пергаменщика, «Батьківщина-Мати» хоча і замислювалася як монумент, який прославляє радянську державу, водночас відсилає до часу зародження європейського класичного мистецтва. Композиція має риси античної скульптури. На «Батьківщині-Матері» давньоримський хітон. Вона схожа на скульптури з Парфенону — така ж сама зачіска, її стопи сховані під одягом. А пропорції голови до тіла такі ж самі, як у Венери Мілоської. Автор Василь Бородай спеціально їздив у відрядження до Італії вивчати античності. Нарешті, скульптура оздоблена коротким мечем, який давні греки називали акінаком і яким билися з ворогами давні мешканці України.
У 2023 році виникло народне тлумачення образу монумента. Берегиню на Печерських пагорбах почали порівнювати з образом Богоматері Оранти — «Нерушимої Стіни» у Софії Київській.
В ході російсько-української війни знову була звернута увага, що «Батьківщина-Мати» обернена не на захід, звідки прийшли гітлерівські окупанти під час Другої світової війни, а на схід, з якого з давніх часів нападали на українські землі різні вороги — монголи 1240 року, більшовики 1918 року, російські загарбники з 2014 року. Ще під час відкриття пам'ятника народився анекдот, що нібито радянський лідер Леонід Брежнєв з подивом спитав українського очільника Володимира Щербицького, чому українка підійняла меч на Москву. Водночас Віктор Єлізаров, один з авторів, згадував, що у Києві дійсно існували побоювання такого сприйняття монумента московським керівництвом ще на стадії його проєктування у 1974 році.
29 липня 2023 року генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук заявив, що до 24 серпня монумент «Батьківщина-Мати» планували перейменувати на «Україну-Мати». Вчена рада музею передала відповідне рішення на затвердження Міністерству культури та інформаційної політики. Однак урядовці зволікали впродовж місяця, так і не спромігшись вчасно завершити справу. 27 серпня виконувач обов'язків міністра Ростислав Карандєєв без пояснення причин лише констатував, що офіційного рішення щодо перейменування поки немає.
У травні 2024 року голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що рішення про перейменування монумента було поспішним. Окрім того, не відбулося належного обговорення із фахівцями.
Характеристики Загальна висота монумента з постаментом — 102 м. Висота скульптури «Батьківщина-Мати» (від п'єдесталу до кінчика меча) — 62 м.