Європе́йська пло́ща (до 1996 року — Площа імені Ленінського Комсомолу) — площа у Шевченківському районі Києва, місцевість Старий Київ, транспортний вузол. Розташована між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Володимирським узвозом та вулицею Михайла Грушевського.

Історія Місцевість, де розташована площа, у XVII столітті мала назвуЄвсейкова долина.

З XIX століття це місце відоме під назвою Кінна площа, оскільки тут влаштовувалися кінні ярмарки. Власне площа сформувалася на початку XIX століття на дорозі, що сполучила Поділ та Печерськ.

На місці, де нині знаходиться Палац мистецтв «Український дім», за проєктом Андрія Меленського у 1801—1803 роках (за іншими даними — 1806 року) було споруджено будівлю першого Міського театру, після чого площу почали іменувати Театральною. Приблизно в той самий час прилеглі ділянки були нарізані під приватну забудову.

Андрієм Меленським було покращено транспортне сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом та Печерськом з його фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Європейську площу) було прокладено широку автомобільну дорогу від Поштової площі, яка відповідала напрямку сучасних Володимирського узвозу, вулиці Михайла Грушевського. Інша вулиця, Хрещатицька, вела у бік сіл, в заплаві річки Либідь.

В середині XIX століття площа мала досить привабливий вигляд. У 1840-х роках в центрі площі було споруджено фонтан, прозваний в народі «Іваном», на честь цивільного губернатора Києва Івана Фундуклея, який ініціював його побудову. Над площею на пагорбі з північного боку вже височів Олександрівський костел.

У 1851 році будівлю театру розібрали як аварійну, а замість театру за проєктом архітектора Олександра Беретті було збудовано готель «Європа». З побудовою готелю площа також змінила назву на Європейську. Проте ця напівофіційна назва проіснувала нетривалий час: у 1869 році площа дістала назву Царська (Царя визволителя) (), на честь російського імператора Олександра ІІ. На площі передбачалося спорудити каплицю, в пам'ять про врятування імператора Олександра ІІ, на якого у 1866 році було вчинено невдалий замах.

Наприкінці XIX століття на площі з'явилися дві значні будівлі — Купецьке зібрання (побудовано 1882 року за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва, нині знаходиться Національна філармонія України) та будинок Слав'янського (споруджено на межі XIX—XX століття у популярному на той час псевдоросійському стилі). Його будівництво ініціював співак і хормейстер Дмитро Агренєв. Поруч було зведено дерев'яний павільйончик, навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту.

Європейська площа відома також тим, що саме тут у 1892 році вперше за часів Російській імперії почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична трамвайна лінія проіснувала 85 років та у 1977 році вона була ліквідована.

У 1910 році біля Європейської площі, на початку вулиці Михайла Грушевського, збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. У 1911 році, на честь 50-річчя скасування кріпацтва, на Європейській площі, праворуч від Купецького зібрання, було встановлено пам'ятник імператору пам'ятник Олександру ІІ зі скульптурними групами по боках (автор — італійський зодчий Етторе Ксіменеса, знесений більшовиками через 8 років, у 1919 році). Фонтан «Іван» було перенесено та замінено іншим, з клумбою навколо нього. В перші роки радянської влади будинок Купецького зібрання перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв».

У березні 1919 року більшовики надали площі назву площа III Інтернаціоналу, на честь Комуністичного інтернаціоналу.

На світлинах центр площі мав округлу форму, там росли квіти https://ponomaryov-oleg.livejournal.com/11613.html, а далі на трикутнику в бік до тогочасного Музею українського мистецтва на тодішній вулиці Кірова (нині — вул. Михайла Грушевського) приблизно 1938 року був встановлений трофейний британський танк Mk IVhttps://kulupa.livejournal.com/79627.htmlhttps://photohistory.kiev.ua/gal/index.php?spgmGal=1940-1949&spgmPic=1#spgmPicture, який зник під час німецько-фашистської окупації. Перед стадіоном височив гіпсовий пам'ятник Сталіну, який був зображений по пояс на трибуні.

У 1941—1943 роках, під час окупації Києва німцями, в роки другої світової війни, площу планувалося перейменувати на честь Адольфа ГітлераТ. Себта. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. В центрі площі знаходилися численні вказівники напрямків.

Наприкінці вересня 1941 року, під час вибухів та пожежі на Хрещатику, будинок Слав'янського був знищений. На його місці у 1960-х роках споруджено готель «Дніпро».

Свого сучасного вигляду площа набула після війни. У 1944 році вона набула назву на честь Йосипа Сталіна. Невдовзі на місці зруйнованого пам'ятника Олександру II було споруджено тимчасовий пам'ятник Сталіну, демонтований наприкінці 1950-х років, після XX з'їзду КПРС.

У 1961 році отримала назву площа Ленінського Комсомолу, на честь Комуністичного союзу молоді. Чергові зміни площа зазнала у 1970-х роках. Було зруйновано колишній готель «Європейський» та понівечено схил Володимирської гірки, щоб на цьому місці звести приміщення для музею Леніна (нині цій споруді розміщується палац мистецтв «Український дім»).

З 1996 року площа має сучасну назву, на честь готелю «Європа», де відбувалися політичні демонстрації, протести, мітинги. Нині площа є одним із культурно-історичних центрів міста, в якому розташовані Український дім, де регулярно проходять різноманітні виставки, готель «Дніпро», Національна філармонія України, дитячий ляльковий театр, Національна парламентська бібліотека України, центральний офіс УНІАН тощо.

Значення і неповторність площі у всі часи багато в чому визначали мальовничі парки, розміщені на прилеглих схилах Дніпра. Перший із них, загальною площею 20 га, був закладений у 1741 році. Сім років пішло на те, щоб у ньому з'явилися алеї та пішохідні доріжки. З часом, за рахунок впорядкування схилів, парк розрісся до 50 га. У 1830-х роках на пагорбах поблизу площі закладено парк.

Світлини

Панорама

Примітки

Джерела

Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року. Комп'ютерне видання на компакт-диску Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр. Комп'ютерне видання на компакт-диску Хроніка старого Києва. Вип. 1. / В. Галайба. — : Бібліотека українця, 2003. — 176 с.: іл. — .