Тимерла́н Руста́мович Гусе́йнов ( 24 січня 1968, Буйнакськ, Дагестанська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — радянський та український футболіст кумикського походження, нападник. Відомий виступами за луганську «Зорю», одеський «Чорноморець» та збірну України. Майстер спорту СРСР (1986 рік), Майстер спорту України (1994 рік). За час своєї кар'єри здобув багато відзнак та титулів: володар кубку України, дворазовий найкращий бомбардир Прем'єр-ліги, дворазовий срібний призер чемпіонату України, золотий призер другої ліги СРСР, перший бомбардир незалежної України, що забив 100 голів у офіційних матчах, найкращий бомбардир клубу «Чорноморець» усіх часів (87 голів), член клубу Олега Блохіна тощо. За версією сайту Football.ua увійшов до складу 50-ти найкращих футболісті одеського «Чорноморця», посівши четверте місце (Тимерлана обігнали тільки Плоскіна, Лещук та Москаленко). Після завершення кар'єри футболіста став футбольним тренером, з вересня 2013 входить до тренерського штабу ФК «Реал Фарма».
Життєпис
Клубна кар'єра
Перші роки Народився 24 січня 1968 року у місті Буйнакськ, Дагестанської АРСР, Російської РФСР у кумицько-українській родині. Його батько був за походженням кумик, мати - з України.
У 1970 році, у віці 2-х років, разом з батьками переїхав у місто Первомайськ, Миколаївська область, Українська РСР, де з другого класу почав грати у футбол під керівництвом Володимира Прокоповича Резнікова.
1983 року, пройшовши конкурсний відбір, молодий спортсмен перебрався у Ворошиловградський спортінтернат, де його тренером став Вадим Добіжа. Пізніше він став головним тренером ворошиловградської «Зорі», де 1985 року, у 17-річному віці Тимерлан дебютував. Згідно тодішніх футбольних правил у Радянському Союзі, у складі команд другої ліги повинно бути не менш ніж два гравці молодше 18-ти років, при чому вони повинні були обов'язково грати у матчах на своєму полі, та один з них грати на виїзді. У той час разом із Гусейновим у інтернаті також вчилися Сергій Погодін та Олег Волотек, які також викликалися до головної луганської команди. Того року чорно-білі після невдалого сезону вилетіли до шостої української зони другої ліги чемпіонату СРСР. Свій дебютний гол у дорослому футболі Тимерлан Гусейнов забив під час матчу з криворізьким «Кривбасом». На 20-ій хвилині матчу, Гусейнов вийшов на заміну, а вже на 80-ій забив єдиний переможний гол у матчі. У першому ж сезоні 1985 року Тимерлан провів за луганчан 28 матчів та забив 9 голів, ставши найкращим бомбардиром сезону та Майстром спорту СРСР, але команда так і не змогла вийти у першу лігу, зайнявши 13 місце з 14-ти команд. Наступного року 18-річний футболіст став вже основним гравцем команди і разом з командою здобув путівку у першу лігу Чемпіонату СРСР, отримавши свою першу золоту медаль. Наступного 1987 року Гусейнова було призвано до армії, через що він більше не зміг виступати за «Зорю».
Армійські команди Перед початком служби в армії Гусейнова направили грати у київський ЦСКА, а після присяги в армії відправили додому. У той час армійців тренував Віктор Фомін. Але Тимерлан встиг пройти лише двухмісячні збори у Севастополі та відіграти шість матчів, де забив два голи, після чого його направили до московського ЦСКА.
У складі столичних армійців Гусейнов відіграв майже два сезони, зігравши 13-ти матчах вищої ліги та забивши один гол. Разом із дагестанським футболістом у клубі на той час грали Дмитро Тяпушкін, Андрій П'ятницький та Ігор Корнєєв, а очолював команду Юрій Морозов. Під час виступів за армійські клуби, футболісти ЦСКА жили на базі та проходили строкову службу, за словами самого Гусейнова, але після поразок іноді до футболістів приїжджали «високі чини» та лякали спортсменів «окопами».
Після сезону 1988 року ЦСКА вилетів у першу лігу, але все ж нікого з рядових Радянської армії не відправили на війну. На тренерській посаді Морозова змінив Сергій Шапошников, який згодом відправив Гусейнова до дублюючої команди, але там футболіст також не затримався, забивши три голи у восьми матчах. Після того як стало зрозуміло, що Гусейнов не збирається залишатися в армії його хотіли узяти до себе представники бакинського «Нефтчі» та донецького «Шахтаря», але Тимерлан їм відмовив.
«Зоря» та «Металург» Після повернення в Україну футболіст повернувся у «Зорю», яка до того часу знову вилетіла до другої ліги. У луганській команді Тимерлан провів всього два сезони, забивши 30 голів у 84 матчах чемпіонату СРСР, а також провів один матч у кубку СРСР. Після двох років проведених у рідній команді, Гусейнов переїхав до Запоріжжя, де грав за місцевий «Металург», але не відзначився там голами за основний склад, провівши 14 «сухих» матчів.
Після здобуття Україною незалежності футбольний чемпіонат також змінився, при чому у першому ж чемпіонаті 1992 року, що запоріжці, що луганці грали у вищій лізі. Отож Тимерлан вирішив знову, повернутися до Луганська. Але у перших турах він не зіграв за рідну команду, через невирішені фінансові питання трансферу. Однак, після успішного переходу у першому ж матчі з охтирським «Нафтовиком» нападник відзначився дублем. У перших сезонах чемпіонату Гусейнов у «Зорі» показував непогані результати, забивши 21 гол у 48 матчах за два сезони. А по завершенню сезону 1992–1993 років, керівництвом клубу було об'явлено про омолодження складу команди, тому Гусенов перейшов до одеського «Чорноморця» задарма.
«Чорноморець» Перший свій матч за моряків Тимерлан провів 8 серпня 1993 року проти луцької «Волині». Тоді команда Віктора Прокопенка не змогла вразити ворота Андрія Байсаровича жодного разу, а Гусейнов на 77-ій хвилині був замінений на Віталія Парахневича. Однак наступний матч проходив із колишнім клубом футболіста, «Зорею» на Центральному стадіоні ЧМП в Одесі. Вже з перших хвилин гравець показав луганцям якого футболіста вони втратили — у другій хвилині матчу Гусенов забив у ворота «чорно-білих» головою, а потім і ще два голи (на 10-ій та 71-ій хвилинах) оформивши свій перший та єдиний хет-трик у чемпіонаті України у «Чорноморці». Після цього матчу, отримавши три очки команда піднялася на третю сходинку чемпіонату, з якої й фінішувала, а Тимерлан став найкращим бомбардиром сезону. У тому ж році клуб завоював Кубок України. Кожен з перших шести матчів (вдома та на виїзді) з керчинським «Войківцем», запорізьким «Металургом» та дніпропетровським Дніпром одесити відіграли з рахунком 4:0, при чому Тимерлан забив по одному голу запоріжцям та дніпрянам. У наступних матчах «чорно-сині» обіграли львівські «Карпати», а у фіналі зустрілися із сімферопольською «Таврією», обігравши її за результатами пенальті 5:3.
Наступні два сезони клуб здобував срібні медалі у чемпіонаті, а у 1994–1995 роках команда вийшла у півфінал Кубка країни, але поступилася донецькому «Шахтарю», який згодом став володарем трофею. Усі ці досягнення дали можливість команді щороку виступати у єврокубкових турнірах. Всього Тимерлан Рустамович провів у Кубку кубків та Кубку УЄФА 11 матчів, де забив два голи — у ворота швейцарського «Грассгоппера» та мальтійського «Гіберніансу».
Після вдалого сезону 1995–1996 років, де Тимерлан став найкращим бомбардиром команда разом із футболістом посіла друге місце у чемпіонаті України. Того ж сезону футболіст провів декілька матчів у складі збірної України у ході відбіркового етапу до чемпіонату Європи 1996 року. Після цих здобутків українець отримав пропозицію переходу в англійський футбольний клуб «Ковентрі Сіті», що виступав у місцевій Прем'єр-лізі. У складі англійців на той час вже виступав колишній захисник львівських «Карпат» Олександр Євтушок.
Після вдалих сезонів, проведених під керівництвом спочатку Віктора Прокопенка, а потім Леоніда Буряка посаду головного тренера довгий час ніхто не займав більше ніж на один сезон. За цей час команда вилетіла у першу лігу, однак не затрималася там, повернувшись до вищого дивізіону наступного року, отримавши срібні медалі. Перше місце зайняло столичне «Динамо-2». Після повернення у вищу лігу Гусейнов відіграв за клуб ще трохи більше одного сезону, але вже майже не забивав.
Всього у «Чорноморці» футболіст провів: 204 матчі у чемпіонаті України, де забив 79 голів; 25 матчів у кубку України — 6 голів; 11 матчів у єврокубкових турнірах — 2 голи. Усього: 240 матчів та 87 голів в офіційних матчах. За цей час Тимерлан встановив декілька рекордів клубу, які ще ніхто не подолав: Найбільша кількість матчів в єврокубках усіх часів серед нападників. Найбільша кількість матчів в усіх змаганнях українського періоду серед нападників. Найбільша кількість матчів у чемпіонатах України серед нападників. Найбільша кількість матчів у кубках України серед нападників. Найбільша кількість голів у всіх змаганнях усіх часів. Найбільша кількість голів у чемпіонатах України. Найбільша рекордна кількість голів за один сезон чемпіонату України.
Завершення кар'єри гравця По завершенні кар'єри Гусейнов почав грати у напів-аматорському клубі «Сигнал» з Одеси (у 2000 та 2002–2004 роках), де здобув ще одну нагороду — Кубок Одеської області, а також грав у друголіговому «Спартаку» з Сум.
Статистика виступів +КлубЛігаСезонЧемпіонатКубокЄврокубкиІнші змаганняВсьогоІгриГолиІгриГолиІгриГолиНазваІгриГолиІгриГоли«Спартак» Суми2Л01-0216820—————1881Л00-0115300—————153 Всього 31 11 2 0 0 0 0 0 33 11«Чорноморець-2» О1Л99-003000—————30 Всього 3 0 0 0 0 0 0 0 3 0«Чорноморець» ОВЛ00-012000—————2099-0023110—————2411Л98-99291300—————2913ВЛ97-9827652—————32896-972893040———35995-9633201051———392194-9529127221———381593-94331882—————4120 Всього 204 79 25 6 11 2 0 0 240 87«Зоря-МАЛС»ВЛ92-9327841—————3191992151121—————1712 Всього 42 19 6 2 0 0 0 0 48 21«Металург» ЗВЛ199114000—————140 Всього 14 0 0 0 0 0 0 0 14 0«Зоря» В2Л1990361210—————37121989481800—————4818 Всього 84 30 1 0 0 0 0 0 85 30ЦСКА-2 Москва2Л19888300—————83 Всього 8 3 0 0 0 0 0 0 8 3ЦСКА МоскваВЛ19881000—————10198712120——ПД+КФ?+38179 Всього 13 1 2 0 0 0 3 8 18 9ЦСКА Київ2Л198762———————62 Всього 6 2 0 0 0 0 0 0 6 2«Зоря» В2Л198631810—————3281985289———————289 Всього 59 17 1 0 0 0 0 0 60 17Всього за кар'єру 464 162 37 8 11 2 3 8 515 1802Л — друга ліга; ВЛ — вища ліга; ПД — першість дублерів; КФ — Кубок Федерації; 1Л — перша ліга.
Збірна Перший свій матч у складі збірної Тимерлан Гусейнов провів 16 жовтня 1993 року у товариському матчі проти збірної США. Також він брав участь у кваліфікаційному раунді до чемпіонату Європи 1996 та ще у декількох товариських матчах. Свій дебютний гол Гусейнов забив 13 листопада 1994 року у матчі проти збірної Естонії на 72-й хвилині. Всього Тимерлан провів 14 матчів за збірну та забив 8 голів (з них по два дублі). Цікаво, що усі матчі за національну команду Гусейнов провів будучи гравцем «Чорноморця» і ні до, ні після одеського клубу до збірної не викликався.
Матчі Матчі Тимерлана Гусейнова за національну збірну України # Дата Місце Стадіон Суперник Рахунок Турнір Примітки0116 жовтня 1993 Гай-ПойнтЕй. Джей. Симейн Стедіум2-1Товариський матч 0220 жовтня 1993 Сан-ДієгоДжек Мерффі Стедіум1-2 0312 жовтня 1994 КиївРеспубліканський стадіон0-0Євро 1996, кваліфікація 0413 листопада 19943-0 0526 квітня 1995 ТаллінКадріорг1-0 0611 червня 1995 КиївРеспубліканський стадіон1-0 076 вересня 1995 ВільнюсЖальгіріс3-1 0811 жовтня 1995 ЛюблянаОлімпія2-3 0911 листопада 1995 БаріСанта Нікола1-3 109 квітня 1996 КишинівРеспубліканський стадіон2-2Товариський матч 111 травня 1996 СамсунСтадіон «19 травня»2-3 1213 серпня 1996 КиївНСК «Олімпійський»5-2 132 жовтня 19962-1 1423 березня 19971-0 Всього: 14 матчів; 8 перемог, 2 нічиїх, 4 поразки.
Тренерська кар'єра Після завершення кар'єри гравця в 2004–2007 роках працював тренером одеського «Сигналу». З 11 лютого 2007 року працював тренером футбольного клубу «Одеса» (до 2011 носив назву «Дністер» та представляв смт Овідіополь), який за цей час перейшов із другої ліги у першу. У 2008 році певний час був в.о. головного тренера «Дністра», а з сезону 2008–2009 років і до 2012 року був спортивним директором клубу.