«Металу́рг» — колишній український футбольний клуб з міста Запоріжжя, заснований у 1935 році, розформований 6 червня 2018 року. Усі чемпіонати України до сезону 2010-11 включно провів у вищій (Прем'єр) лізі, після чого вилетів до першої ліги, проте відразу ж повернувся назад. У 2006 році грав у фіналі Кубка України, де програв «Динамо» (Київ).

Історія Колишні назви: 1935–1949: «Сталь» 1950—дотепер: «Металург»

Початок Історія команди почалася в середині 1930-х років, коли «Запоріжсталь» виділилася із структури «Дніпрокомбіната» в самостійне підприємство. У деяких цехах були створені футбольні команди, які почали розігрувати між собою першість заводу. Найкращі гравці увійшли до складу збірної команди «Сталь», яка представляла завод в різних змаганнях.

Честь «Запоріжсталі» захищали Пономарьов, Бороденчик, Швачка, Акопянц, Атос, Тищенко, Сільванов, а також воротар Близнюк і захисник Шереметьєв, які багато разів включалися в збірну міста. Тренував заводську команду колишній командувач миколаївського «Суднобудівника» Борис Войтенко.

У 1935 році запорізька окружна рада фізкультури додала «Сталі» статус основної команди міста. Футболісти «Сталі» часто грали в товариських матчах з командами, що брали участь в чемпіонатах СРСР. Так в 1938 році нічийний результат був зафіксований в зустрічі з московським «Спартаком». А ще один представник російської столиці — «Пищевик» (Харчовик) програв «Сталі» з рахунком 1:2. Восени цього ж року футболісти «Сталі» провели 12 матчів в містах Донбасу. 10 з них вони виграли, один звели внічию і лише один програли. Поступальний розвиток клубу перервала Друга світова війна.

Відродження Після війни, 1946 року разом із Запоріжсталлю відродилася і команда «Сталь». Але перші успіхи почали приходити до неї тільки через три роки. Саме у 1949 році, після невдалого виступу «Локомотива» в першості СРСР постало питання про необхідність відродження запорізького футболу.

Наприкінці жовтня команда «Запоріжсталі», яка отримала вже нове ім'я — «Металург» — виграла і другий турнір на приз газети «Більшовик Запоріжжя». У вирішальному матчі запоріжсталівці обіграли команду ДСО «Наука» з рахунком 1:0. У складі переможців виступали І. Бабенко, Р. Подлесний, Ст. Авдєєв, Н. Хвостик, А. Макаренко, А. Есмеральдо, І. Гаркуша, А. Касьянов, Е. Артего, Ст. Ізотов, П. Попов.

Перші вершини Починаючи з 1950 року «Металург» грає в першості республіки і три роки поспіль виходить у фінальну частину, де веде боротьбу з іншими переможцями зон за путівку в клас «Б». Це їм вдається за підсумками сезону 1952 року, завоювавши звання чемпіона України.

Окрім золотих медалей «Металург» отримує статус команди майстрів і право брати участь в чемпіонаті СРСР.

Успішно грали запорожці і в Кубку України, двічі (в 1951 і 1952 рр.) виграючи головний приз. Окрім цього, в 1951 році запорожці виграють ще три кубки — міста, області, і ЦС ДСО «Металург». У 1950 році «Металург» дебютує і в Кубку СРСР. У 1/64 фіналу він з розгромним рахунком перемагає «Локомотив» з Петрозаводська — 5:0. На наступному етапі команда, хоча і програє 2:3, але гідно протистоїть сталінградському «Торпедо».

У наступному сезоні «Металург» доходить до 1/8 фіналу, обігравши мінське «Динамо» — 1:0, московський «Локомотив» — 4:0 і переможця кубка Узбецької РСР команду Московського району — 9:2. Лише неодноразовий чемпіон СРСР, московське «Динамо», зупиняє запорожців — 1:5.

Виступи на загальнорадянському рівні

З 1953 по 1962 рік «Металург» був незмінним учасником першості СРСР у класі «Б». У 1960 році він займає перше місце в зоні і у фінальних матчах завойовує звання чемпіона України. Двічі запорожці ставали другими (1958, 1962) і тричі третіми (1953, 1954, 1956). Перша серйозна спроба прорватися у вищий клас була зроблена в 1956 році. На фініші сезону, маючи найбільшу кількість перемог (21), «Металург» набрав лише на одне очко менше переможців зони — мінського «Спартака», який потім успішно провів фінальні ігри та увійшов у клас «А». Буквально за один крок від вищої ліги «Металург», який очолював Михайло Чуркін, був і в 1960 році. Команда на самому фініші випередила одеський СКА і зайняла в зональному турнірі перше місце. У боротьбі за звання чемпіона України запорожці зустрілися з переможцями іншої зони — миколаївським «Суднобудівником». Перший матч «Металург» виграв з рахунком (6:2), другий закінчився внічию (0:0). У перехідних іграх з донецьким «Шахтарем» за право грати у класі «А» «Металург» один матч програв (0:2), а другий виграв (1:0). Відповідно до регламенту повинен був відбутися третій поєдинок. Але Федерація футболу внесла корективи в положення про розіграш. Третій матч не відбувся і у вищому дивізіоні радянського футболу, за рахунок кращої різниці забитих і пропущених м'ячів залишилися гірники.

За роки виступів в класі «Б» «Металург» провів в чемпіонаті СРСР 306 матчів (152 перемоги, 71 нічия, 83 поразки). У 1963 році, виступаючи у другій лізі радянського футболу, «Металург», зайняв четверте місце в зоні. У 1967 році запорожці лише на одне очко відстали від київського СКА в зональному турнірі. В турнірі команд, що боролися за 4-6 місця, «Металург» вийшов переможцем і став четвертою командою другої групи в класі «А».

В кінці 1969 року — на початку 1970 року, в команду прийшла молодь, разом з досвідченими гравцями команди вони створили боєздатний колектив. «Металург» з перших же турів захопив лідерство і після 34 туру випереджав найближчого переслідувача на 9 очок. «Металургу» вдалося одноосібно лідирувати весь турнір і задовго до його закінчення забезпечити собі путівку в першу лігу класу «А». «Металург» порадував любителів футболу високою результативністю: за сезон у ворота суперників було забито 73 м'ячі, за це команда була нагороджена «Рубіновим кубком» республіканської газети «Молодь України».

4 квітня 1971 року, приймаючи на своєму полі футболістів іванівського «Текстильника», клуб зіграв свій перший матч у першій лізі. Дебют виявився невдалим для запорожців. Вже на 6 хвилині нападник гостей Олександр Шуляков забив м'яч у ворота команди, цей рахунок зберігся до кінця зустрічі. Незважаючи на невдалий початок, «Металург» в сезоні 1971 домігся найкращого результату за всі роки виступу у першій лізі. У підсумковій таблиці команда посіла четверту позицію.

Двічі, під керівництвом Олександра Томаха, запорожці займали п'яті місця, в 1983 і 1984 роках. На початку 1989 року під керівництвом досвідченого організатора і господарника заслуженого тренера УРСР Геннадія Жиздика, в Запоріжжі був створений перший у першій лізі відомчо-територіальний госпрозрахунковий клуб.

У 1990 році з тренером Ігорем Надєїним, досвідченим Ігорем Наконечним і Сергієм Волгіним і молодими Юрієм Дудником і Віктором Скрипником, «Металург» фінішував на третьому місці у першій лізі СРСР, яке дало право в 1991 році грати у вищій лізі.

У 1991 році здійснилася давня мрія запорізьких уболівальників — «Металург» увійшов до еліти радянського футболу. Уже в першому матчі футболісти «Металурга» довели, що можуть на рівних грати з грандами радянського футболу, перемігши московський «Спартак» з рахунком 2:1. У числі переможених в цьому сезоні опинилося також «Динамо» (Київ), а також мінське «Динамо», московський «Локомотив» і «Дніпро». Головну задачу, закріпитися у вищій лізі команда виконала, зайнявши 13 місце. Але чемпіонат СРСР 1991 року виявився останнім в історії СРСР. Україна стала проводити власний чемпіонат. Запорізька команда була включена у вищу лігу чемпіонату України з футболу.

Виступи у 1990-ті роки

Незалежна Україна відразу ж вирішила перейти на європейську систему розіграшу національного чемпіонату, перший чемпіонат вирішено було провести в усіченому вигляді, розбивши команди на дві групи, сформовані за результатами виступів команд в попередньому чемпіонаті СРСР.

Команда в першому чемпіонаті посіла в групі «А» тільки 5 місце, пропустивши вперед сімферопольську «Таврію», донецький «Шахтар», одеський «Чорноморець» і навіть запорізьке «Торпедо».

Другий чемпіонат України також не порадував запорізьких уболівальників. За результатами першого кола команда розташувалася на 9 місці, а друге коло команда почала з новим наставником — Янісом Скределісом. Проте латвійський фахівець після зимової перерви зумів вивести команду лише на 7 місце.

Третій чемпіонат залишився в пам'яті уболівальників, як один із найбільш невдалих для «Металурга». Уже після 8 туру був звільнений Яніс Скределіс, якого змінив Григорій Вуль. Однак запорізькому фахівцю не вдалося стабілізувати гру «Металурга» і після першої половини чемпіонату команда значилася в рядах аутсайдерів, займаючи останнє, 18 місце, в таблиці. В ролі рятівника виступив Анатолій Куксов, що зайняв місце головного тренера в зимове міжсезоння. Під керівництвом нового тренера запорожці фінішували на 16 місці.

Старт четвертого чемпіонату ознаменувався злиттям двох запорізьких команд. Почавши сезон не дуже вдало вже після 7 туру команда об'єдналася з одним із лідерів другої ліги футбольним клубом «Віктор». Очолив «Металург» Олександр Томах, який привів із собою з «Віктора» 10 футболістів, завдяки грі яких запорожцям з 43 очками вдалося зайняти 9 місце в підсумковій таблиці. Саме в цьому чемпіонаті в складі «Металурга» дебютували футболісти як Валентин Полтавець, Іван Богатир, Максим Тищенко, Михайло Поцхверія.

У п'ятому чемпіонаті «Металург» зробив крок відразу на 4 сходинки вгору, зайнявши на фініші рекордну 5 місце.

В шостому чемпіонаті у вищому дивізіоні національної першості відбулося скорочення команд з 18 до 16 клубів. Набраний в попередній першості темп запорожцям зберегти не вдалося. За підсумками чемпіонату команда посіла лише 8 місце, набравши 41 очко. Єдине, чим «Металург» порадував своїх шанувальників, так це виїзною перемогою над майбутнім чемпіоном київським «Динамо» і домашнім розгромом сімферопольської «Таврії» з рахунком 8:1.

В сьомому чемпіонаті «Металург» зробив крок назад у порівнянні з минулим сезоном. У зимове міжсезоння команду зі скандалом покинув квартет молодих гравців у складі Якова Кріпака, Андрія Каряки, Сергія Ільченка і Олексія Олійника, які перейшли в київський ЦСКА. Слідом за четвіркою пішов з тренерського містка і Олександр Томах, місце якого зайняв Олександр Штелін. Під керівництвом нового тренера команда піднялася на 9 місце, набравши в підсумку 37 очок.

Восьмий чемпіонат запорожці почали дуже вдало, зі старту займаючи друге місце в таблиці слідом за «Динамо». Весняну частину чемпіонату команда почала невдало і після двох поразок на старті другого кола був відправлений у відставку Олександр Штелін. Замінив його на тренерському містку Мирон Маркевич, який фінішував з «Металургом» на 8 місці, набравши в підсумку 42 очки.

У дев'ятому чемпіонаті «Металург» зіграв досить стабільно, набравши 44 очка, лише за співвідношенням особистих зустрічей, команда залишилася на 6 місці, пропустивши вперед харківський «Металіст». Підсилили гру запорожців прийшли в команду захисники Олександр Чижевський та Юрій Беньо, півзахисник Олександр Співак, екс-нападник запорізького «Торпедо» Роман Бондаренко і перший легіонер в історії «Металурга» сербський форвард Ацо Василевич. Цей чемпіонат запам'ятався запорізьким уболівальникам ще й переконливою перемогою над дніпропетровським «Дніпром» (6:1). Залишилася в пам'яті шанувальників також безпрограшна серія з семи матчів.

«Нульові»