Xylaria hypoxylon — вид біолюмінесцентних грибів родини Ксиларієвих (Xylariaceae). Це єдиний відомий біолюмінесцентний гриб поза межами порядку Агарикальні — хоча його світіння вкрай слабке. Відомий під різними назвами — «свічкогасник», «оленячі роги» тощо, через характерну форму плодових тіл.
Плодові тіла (аскокарпи), що мають вигляд прямостоячих видовжених чорних розгалужень із побілілими кінчиками, зазвичай ростуть скупченнями на гнилій листяній деревині. Гриб може спричиняти кореневу гниль у глоду та агрусу.
Таксономія Уперше описаний Карлом Ліннеєм 1745 року, згодом згаданий ним у праці «Species Plantarum II» (1753). Видовий епітет походить від грецьких слів hypo («під») та xylon («деревина»).
Генетичні дані привели до виокремлення так званого «комплексу X. hypoxylon» — через значну мінливість зовнішнього вигляду й форми спор у межах виду; статус цього комплексу залишається предметом дискусії серед фахівців. До комплексу не входять схожі зовні Xylaria polymorpha та Xylaria longipes, недостатньо близькоспоріднені з X. hypoxylon.
Опис Плодові тіла циліндричні чи сплощені, заввишки 3–8 см і завтовшки 2–8 мм. Прямостоячі аскокарпи часто скручені чи вигнуті, зазвичай слабко розгалужені, формою нагадують оленячі роги. Навесні зразки можуть бути повністю вкриті безстатевими спорами (конідіями) у вигляді білуватого чи сіруватого порошкоподібного нальоту. Пізніше в сезоні зрілі аскокарпи стають вугільно-чорними, з дрібними горбками — перитеціями, зануреними в тверду еластичну білу строму, з отвором (остіолою) для вивільнення статевих спор (аскоспор). Аски всередині перитеціїв розміром 100 на 8 мкм.
Аскоспори ниркоподібні, чорні, гладенькі, розміром 10–14 на 4–6 мкм. Безстатеві спори (конідії) еліпсоїдні, гладенькі, гіалінові.
Схожі види Багато видів роду схожі на X. hypoxylon, зокрема X. polymorpha, яка товща й менш розгалужена.
Поширення та екологія Плодові тіла зазвичай ростуть скупченнями на гнилій листяній деревині. Гриб може спричиняти кореневу гниль глоду та агрусу.
Їстівність Гриб неотруйний, проте через малий розмір і жорстку текстуру не становить кулінарного інтересу; деякі довідники вважають його неїстівним.
Хімічні сполуки У грибі виявлено низку сполук з властивостями in vitro: ксиларіали A і B мають помірну цитотоксичну активність проти клітинної лінії гепатоцелюлярної карциноми людини Hep G2Gu W, Ding H. Two new tetralone derivatives from the culture of Xylaria hypoxylon AT-028 // Chinese Chemical Letters. — 2008. — Vol. 19, № 11. — P. 1323–1326.; піронові похідні ксиларон та 8,9-дегідроксиларон також цитотоксичні. Виявлено кілька цитохалазинів, що зв'язуються з актином м'язової тканиниEspada A, Rivera Sagredo A, de la Fuente JM, Hueso Rodriguez JA, Elson SW. New cytochalasins from the fungus Xylaria hypoxylon // Tetrahedron. — 1997. — Vol. 53, № 18. — P. 6485–6492.. X. hypoxylon також містить лектин з унікальною специфічністю до цукрів, що має виражену протипухлинну дію на різні лінії пухлинних клітин.
Див. також Список біолюмінесцентних грибів
Примітки