Ксиларіали () — це порядок грибів у межах класу Сордаріоміцети () (також відомі як Піреноміцети, ), підвідділ , відділ . Це був первісний порядок підкласу Ксиларіоміцетиди (). Ксиларіали були описані в 1932 році шведським мікологом Джоном Аксель Нанніфельдтом, а ксиларіоміцетиди — Ове Еріком Еріксоном та Катериною Винка в 1997 році. За станом на 2024 рік, порядок включає 22 родини та 164 роди. Гриби в Ксиларіалях мають атипову організацію генів типу спарювання та є активними виробниками вторинних метаболітів з потенційними застосуваннями в фармацевтиці та агрохімії.
Таксономія
Ранні класифікації ксиларіалей різко відрізнялися, причому таксономісти визнавали від трьох до одинадцяти родин у межах порядку. Важливим кроком у розумінні складу порядку став дослідження молекулярної філогенетики Сміта, Лью та Гайда 2003 року, яка встановила Ксиларіалі як монофілетична група, що містить сім родин: , , , , , та .
У цей період гриби в порядку характеризувалися кількома спільними морфологічними ознаками. Вони, як правило, мали добре розвинені стромати (компактні грибні тканини) та перитеціальні асломати (мішковидні плодові тіла) з товстими стінками.
Характеристики
Гриби в цьому порядку вирізняються низкою унікальних особливостей. Вони мають атипову організацію генів спарювання на противагу типовим асикоміцетам. Крім того, вони — активні виробники вторинних метаболітів, включаючи різноманітні антибіотики, токсини та інші сполуки, які мають потенційне застосування в лікуванні хвороб та в сільськогосподарстві.
Див. також Сордаріоміцети Ascomycota Піреноміцети
Посилання