Церква святого Миколая — православний храм на скиту Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, на відстані в 1 версту на північний захід від території обителі. Збудований у XVІІ столітті, розібраний у 1935 р.

Історія Скит Батуринського Миколо-Крупицького монастиря вважається первісним осередком заснування цієї обителі в домонгольські часи, на місці явлення образу святого чудотворця Миколая. В 1692 році Димитрій Туптало, який любив це місце, збудував у 1692 році тут собі келію з трьома кімнатами — «для спокійного писання житій святих».Историко-статистическое описание Черниговской епархіи. Кн. 3 : Мужескіе монастыри. Чернигов: Губернская типографія, 1873. С. 279—280.

Дерев'яна Миколаївська церква на скиті була побудована за часів ігуменства (1746—1749) Феофана Несина, «на місці старої дерев'яної церкви, по тому ж плану і фасаду».

З часом і цей храм занепав. В 1800 графиня Софія Апраксіна, з поваги до святителя Димитрія та для поминання свого чоловіка, графа Миколи Федоровича Апраксіна (1736—1792), похованого на цьому ж таки скиту, пожертвувала кошти на ремонт і відновлення цього храму. Під стіни церкви було підкладено кам'яний фундамент, влаштовано цегляну підлогу, зроблено нові вікна та ін.Крупицкий Батуринский Никольский монастырь. Москва : тип. Патриаршего издательско-плиграфического центра, 2003. С. 14.

Інтер'єр храму не мав прикрас, а іконостас — позолоти.

Занепад Миколаївської церкви і скиту розпочався після закриття монастиря (1922). В середині 1930-х рр. Церкву було розібрано, а цвинтар — зрівняно з землею.Кіяшко Л. Матеріали до історії Батуринського Миколаївського Крупицького монастиря впродовж першої половини ХХ ст. Ніжинська старовина: зб. наук. праць. Вип. 22 (25). Ніжин–Київ, 2016. С. 81. На його території влаштовано скотомогильник місцевого колгоспу.

Архітектура

Це була одноверха дерев'яна на мурованому фундаменті (з 1800) церква, тридільна, одноапсидна. Центр — «восьмерик на четверику», шестигранний вівтар і прямокутний бабинець.

Дерев’яна одноверха церква мала компактну центрично-осьову композицію з домінуючим центральним об’ємом, над яким підносився високий світловий верх. Основні об’єми були виконані з дерев’яних зрубів, зовні обшитих вертикальною дошкою. Площини стін вирізнялися стриманим декоративним оформленням, а вертикальна обшивка підкреслювала їхню висотність.

Бічні частини храму перекривалися низькими чотирисхилими дахами.

Центральну частину акцентував високий восьмигранний світловий барабан, стіни якого, на відміну від темної дерев’яної нижньої частини, були світлими. На його гранях розташовувалися вузькі прямокутні віконні прорізи. Барабан завершувався широким профільованим карнизом.

Над барабаном містилася цибуляста баня плавного, округлого обрису. Баню завершував невисокий восьмигранний ліхтарик, увінчаний невеликою цибулястою маківкою та хрестом.

Церква була архітектурною домінантою території скиту.

Див. також Собор святого Миколая Дзвіниця

Примітки