Юліус Карл Матіас Гох ( 7 серпня 1863, Дрезден — 18 лютого 1930, Альтенштадт) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Саксонської армії.

Біографія Його батьками були доктор Карл Юліус Бернгард Гох (1825–1911), оберст у відставці, і Софі Сесилія Марі, уроджена Фоєргерд (1837–1903).

14 квітня 1881 року вступив у 2-й гренадерський полк «Імператор Вільгельм, король Прусський» № 101 в Дрездені. З 1 жовтня 1890 по 18 вересня 1893 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого був призначений командиром роти 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 в Дрездені. З 1 квітня 1898 року — командир роти кадетського корпусу в Дрездені. З 27 жовтня 1901 року — командир роти 2-го гренадерського полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» № 101. З 24 травня 1904 року — ад'ютант Генштабу 2-ї піхотної дивізії № 24 в Лейпцигу. З 16 квітня 1907 року — командир батальйону 5-го піхотного полку «Кронпринц» № 104 в Хемніці. З 24 вересня 1910 року служив в штабі 6-го піхотного полку «Король Вільгельм II Вюртемберзький» № 105 в Страсбурзі.

З 1 березня 1912 року — тимчасовий командир 4-го піхотного полку № 103 в Бауцені, 21 червня затверджений на посаді. Після початку Першої світової війни Гох та його полк у складі 3-ї піхотної дивізії № 32 брали участь у вторгненні до нейтральної Бельгії, де під час захоплення Дінана відбувалися масові вбивства цивільного населення. Під час подальшого просування до Франції він був поранений 30 серпня 1914 року в боях навколо Возеля, але зміг відновити командування полком через 11 днів. Після відступу за річку Ена його війська захопили 300 британських солдатів під час наступу поблизу Айя, на південний схід від Лаона. В середині жовтня 1915 року Гох залишив свій полк, прийняв командування 511-ю піхотною бригадою, а 31 березня 1917 року став командиром 1-ї дивізії ландверу № 45 на Східному фронті. 2 вересня 1918 року його було внесено до резервного списку з пенсією та дозволом носити форму після схвалення його клопотання про вихід на пенсію.Militär-Wochenblatt. Nr. 37 vom 24. September 1918, S. 598.

Гох був членом Географічного товариства Дрездена. Бельгійський військовий суд заочно засудив його до страти за воєнні злочини, скоєні під час різанини в Дінані.

На могилі Маттіаса Гоха на Північному цвинтарі Дрездена є напис: «Тут спочиває в Бозі мій любий чоловік, наш улюблений і відданий батько, дід і брат, королівський саксонський генерал-лейтенант Юліус Карл Маттіас Гох, народжений у Дрездені, помер в Іллерайхені/Баварія. Він вступив до старої Королівської саксонської армії в 1881 році у складі 2-го гренадерського полку 101. Він воював у Світовій війні за короля, імператора та батьківщину як командир 103-го піхотного полку, 83-ї піхотної бригади та 45-ї дивізії ландверу. Найкращий товариш і найвірніший друг».

Звання

Фенріх портупеї запасу (14 квітня 1881) Фенріх портупеї (23 грудня 1881) Другий лейтенант (13 жовтня 1883) Перший лейтенант (20 листопада 1888) Гауптман (18 вересня 1893) Майор (4 червня 1904) Оберстлейтенант (24 вересня 1910) Оберст (20 березня 1912) Генерал-майор (16 травня 1915) Генерал-лейтенант запасу (2 вересня 1918)

Нагороди

Орден Франца Йосифа, лицарський хрест (Австро-Угорщина; 1886) Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1888) 3-го класу (24 травня 1911) Орден Корони Італії, офіцерський хрест (23 вересня 1902) Орден Червоного орла 4-го класу (1903) 3-го класу (19 вересня 1912) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу (23 травня 1906) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (1906) Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест (15 березня 1912) Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу (23 травня 1912) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу (11 вересня 1912) дубове листя до командорського хреста (1913) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (15 жовтня 1914) Орден Залізної корони (Австро-Угорщина)

Примітки

Література

Stammliste der Offiziere des 1. (Leib-) Grenadier-Regiments Nr. 100. 1867–1911. Dresden 1911, S. 27 (Digital) Der Königlich Sächsische Militär-St.-Heinrichs-Orden. 1736–1918. Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee. Dresden 1937, S. 339 (Digital)

Посилання

Гох на сайті The Prussian Machine.