« Архітектурна спадщина та польський слід родин Крушевських -Осмольських» Пам’ятка некрополістики, розташована в селі Хоробрів (Червоноградський район, Львівська область). Об'єкт є частиною старого парафіяльного цвинтаря і представляє архітектурну та історичну цінність як зразок сакрального мистецтва Сокальщини кінця XIX — початку XX століття.

На території села Хоробрів розташований комплекс із двох мурованих склепів-крипт XIX століття. Наявність споруд такого типу свідчить про високий соціальний статус похованих тут осіб.

Написи на надгробках свідчать про те, що склеп належить родині Крушевських (пол. Kruszewski). Одне з поховань належить Ельжбеті Крушевській (Elżbieta Kruszewska-Osmólska), інше Henryk Kruszewski(1812-1890) колишній офіцер польських військ (запис на плиті: «B. Oficer Wojsk Polskich Z R . 1831 »).

Архітектурні особливості

Комплекс складається з підземних крипт та наземних монументів. Муровані підземні камери зі склепіннями. На жаль, на сьогодні споруди перебувають у напівзруйнованому стані.

Наземна частина склепу Крушевських виконана у вигляді кам’яної стели зі стрільчастою неоготичною нішею-аркою. У центрі арки збереглося повнофігурне барельєфне зображення (ймовірно, релігійного характеру). Робота вирізняється деталізованою пластикою одягу. Символічна урна: Кам'яний вазон, оповитий тканиною . У християнській есхатології урна символізує прах і смерть тіла, а драпування — скорботу за померлим.

Тумба-саркофаг:Надземна частина монумента являє собою прямокутний постамент, складений з масивних кам'яних плит або блоків, внутрішній простір якого зазвичай залишався порожнім або засипався землею. Зверху ця основа перекрита масивною монолітною плитою-кришкою з чітко вираженими профільованими скошеними гранями (фасками), що візуально відтворює форму класичного саркофага. Належність другого склепу наразі не встановлена. Споруда також мала багате оздоблення. Ключовим збереженим елементом є вмонтований у кам'яну стелу овальний барельєф-медальйон. На ньому виконано деталізований профільний портрет жінки у класичному стилі. Особливістю зображення є складна зачіска з косою, покладеною навколо голови. Стилістика барельєфа може свідчити про його створення у середині XIX століття.

Матеріал

Усі елементи виготовлені з місцевого вапняку або пісковику, який традиційно видобували в цьому регіоні. Саме через пористість каменю та вплив вологи написи та барельєфи поступово стираються (ерозія).

Поява Осмольських та Крушевських у Хороброві

Історія некрополя тісно пов'язана з утвердженням у Хороброві шляхетських родин . Osmólscy, герба Bończa та Kruszewscy, герба Abdank, які мали розгалужені володіння на Сокальщині та Львівщині. Генеалогічні джерела та архівні документи дозволяють простежити, як саме ці родини з'явилися та закріпилися в цьому селі

Осмольські: Ключовою фігурою для розуміння появи родини в Хороброві є Franciszka Krajewska, яка походила безпосередньо з Хороброва. У 1824 році вона одружилася в Сокалі з Kajetan Osmólski, власником маєтку Liwcze. Цей шлюб підтверджує присутність родини Осмольських (або їхніх родичів, Краєвських) у Хороброві вже на початку XIX століття.

•Крушевські: Поява цієї родини в Хороброві пов'язана зі шлюбом наступного покоління. У 1848 році Elżbieta Osmólska, донька Kajetan та Franciszka (з Хороброва), одружилася з Henryk Rafał Skarbek Kruszewski). Henryk був сином Józef Kruszeski та Konstancja Ruzycka, а в документах зазначений як посесор (орендар) маєтку Червоногород.

Весільний посяг (придане):

Важливо, що Хоробрів не був місцем проживання родини Крушевських до цього шлюбу. Генеалогічні джерела вказують на те, що Elżbieta Osmólska переїхала до Хороброва саме як до свого весільного посягу (лат. dos), отриманого від батьків. Це означає, що маєток у Хороброві перейшов у власність родини Крушевських завдяки цьому союзу.

Цей шлюб, укладений у Львові 7 березня 1848року, став вирішальним етапом у житті обох родин і пояснює подальше проживання та поховання членів родини Крушевських у Хороброві.

Примітки