Пло́ща Ри́нок — центральний майдан у Дрогобичі, який з’явився поблизу давнього замчища на зламі XV-XVI століть. Центр історичної дільниці Середмістя.

Історія

Давньоруський період

Литовсько-польський період Площа Ринок у Дрогобичі з’явилася поблизу давнього замчища на зламі XV–XVI століть. Площа стала центром середмістя, яке було огороджене валом.

На схід від ратуші, а також у південно-східній частині площі був поміст (підвищення) для страт, де кат карав засуджених на смерть. Стовп ганьби та поміст простояли аж до побудови нової ратуші у першій половині XIX століття.

Австрійський період У першій третині XIX століття оборонні споруди довкола середмістя було розібрано.

І той же період постало питання про будівництво нової ратуші, оскільки попередня — дерев’яна — на той час була вже в аварійному стані. Відтак у 1829 році стару споруду розібрали, а на її фундаменті розпочали будівництво нової за проектом віденського архітектора.

Ця будівля простояла до початку XX століття, аж поки напередодні Першої світової війни не розпочалося обговорення спорудження наступної, вже сучасної ратуші. Тоді, у 1913 році, міська влада оголосила конкурс на найкращий проєкт. До журі увійшли: бургомістр Раймунд Ярош, інженери Францішек Єльонек і Юзеф Метціс, секретар магістрату Миколай Кедач. Від Кола архітекторів до журі були делеговані: Густав Бізанц, Іван Левинський, Діонісій Кшичковський, Міхал Лужецький, Едвард Яворський, Болеслав Павлуць та Адольф Вайсс (як заступник).

Проте через початок Першої світової війни будівництво нової ратуші не було розпочато.

Період від початку Першої світової війни до закінчення Польсько-радянської війни

Перша світова війна Під час Першої світової війни площа Ринок зазнала значних руйнувань. Окрім безпосередніх руйнувань від бойових дій, вона сильно постраждала від мародерства військ Російської Імперії. Так, 12 травня 1915 року вони підпалили чотири кутові будинки і центральну частину площі. Найбільш відомою зі знищених будівель була кам’яниця Лявтербахів, яку пізніше зобразив на одній зі своїх картин Бруно Шульц.

Після визволення міста австро-німецькими військами в травні 1915 року значну частину пошкоджених кам’яниць на площі вирішили розібрати.

Вже 14 травня 1916 року на площі Ринок, поблизу руїн ратуші із західного боку, встановили пам’ятник лицарю з мечем і щитом «Лицар в збруї для міста Дрогобича і повіту». На щиті розміщувався герб Дрогобича з короною, а на підставці — напис «PRO PATRIA 14 MAI 1916». Монумент спорудили до річниці визволення міста австро-німецькими військами від Російської Імперії, а саме встановлення супроводжувалося людною демонстрацією.Ініціатором встановлення став барон Казимир Гужковський, тодішній міський староста. Кошти зібрали за рахунок пожертв місцевої громади.

Також інша велика демонстрація на площі відбулася 3 березня 1918 року з нагоди укладення Берестейського миру між Українською Народною Республікою з одного боку та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством з іншого. За деякими даними, в той день на площі Ринок зібралося близько 50 тисяч осіб зі всіх міст та сіл повіту.

Польсько-українська війна (1918-1919) У 1919 році вийшов наказ команданта Повітової команди українських військ у Дрогобичі сотника Івана Грабовенського, за яким усі вивіски, написи та дорожні знаки в місті мали бути переведені на українську мову до 29 січня того ж року. Тоді ж на монументі лицаря збили латиномовний напис, замінивши його на україномовний, а пізніше сам монумент був демонтований.

Польсько-радянська війна

Міжвоєнний період Після завершення воєн нова влада взялася за відновлення площі Ринок. На місці руїн зводили нові споруди: у 1920-х роках тут з’явилося кілька будинків у стилі неокласицизму, а з 1930-х почали споруджувати будівлі в стилі функціоналізму.

У цей же період розпочалося спорудження «довгостраждальної» нової ратуші. Залишки попередньої будівлі розібрали, а на її місці за проєктом архітектора Мар'яна Нікодемовича звели триповерхову ратушу. Її офіційне відкриття відбулося 29 вересня 1929 року.

Друга світова війна Під час Другої світової війни архітектурний ансамбль площі майже не постраждав. Проте зі зміною держав щоразу змінювалася й назва: радянська влада перейменувала її на площу Володимира Леніна, а німці — на Гітлерплац.

Радянський період У післявоєнні роки на площі встановили пам’ятник Сталіну, який після XX з’їзду КПРС замінили на монумент Леніну.

Радянська влада не приділяла уваги реставрації історичної забудови. На місці зруйнованих раніше кам’яниць споруджували тогочасні житлові будинки в стилі радянського модернізму. Нерідко цілі квартали зносили задля новобудов — як-от групу кам’яниць на південному боці площі, яку було демонтовано у 1970-х роках.

Період незалежності Після проголошення незалежності України розгорнулися дискусії щодо реставрації площі, яка на той момент морально застаріла, та відновлення історичного монумента лицарю.

У перші десятиліття було кілька спроб реконструювати площу, проте вони обмежувалися лише частковим перекладанням бруківки. Ситуація змінилася у 2017–2019 роках, коли вдалося провести якісну комплексну реконструкцію: асфальтне покриття повністю замінили бруківкою, встановили сучасне освітлення та лавки, а саму площу зроблено пішохідною зоною.

Забудова На площі розташовані будівлі різних епох та стилів. Якщо північна і східна сторони зберегли історичну забудову XIX–XX століть, то західна і південна являють собою вписані в архітектурне середовище будівлі другої половини XX століття.

Пам'ятки

Галерея

Примітки

Джерела