Ольга Олександрівна Гайда́р ( 26 серпня 1939, Джула) — українська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України з 1976 року.
Життєпис Народилася 26 серпня 1939 на станції Джула Самаркандської області (нині Узбекистан). 1967 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були Бородай Василь Захарович, Макар Вронський.
З 1974 року обіймала посаду художнього керівника скульптурного цеху; у 1976—1981 роках — головного художника творчо-виробничого комбінату «Художник»; у 1989—1992 роках — художника Творчо-виробничого комбінату «Українське мистецтво».
З 2000 року — викладач Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва; з 2001 року — доцент кафедри дизайну Київського інституту реклами та дизайну.
Мешкає в Києві, в будинку на Голосіївському проспекті, № 19Гайдар Ольга Олександрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 29..
Творчість Працює в галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: станкова скульптура портрети — Євгенії Мачерет (1976), письменників — Вадима Собка (1980), Віталія Коротича (1982), архімандрита Мелетія Смотрицького (1988), ректора Інституту реклами та дизайну Миколи Ліфінцева (2001). кераміка — «Фенікс», «Ангел» (обидва — 2002); скульптура «Благовіщення» (2003). монументальна скульптура водограй «Дівочі мрії» (Драбів, 1979); меморіальний комплекс «Батьківщина-мати» (1987, Євпаторія); пам'ятник полеглим в Афганістані (1991, Євпаторія). З 1967 року бере участь в республіканських виставках.
Примітки
Література