Хосе Дізон (; XIX ст., 1970, , Маніла ― 11 січня 1897, парк Рісаль) ― філіппінський патріот, масон, гравер, один із засновників таємного революційного товариства «Катіпунан». Страчений іспанською колоніальною владою разом з іншими революціонерами, відомими як Тринадцять мучеників Баґумбаяна.

Життєпис

Народився в районі , Маніла. Працював гравером на . Також відомо, що він керував друкарською майстернею, де під його наглядом працював майбутній письменник і патріот .

Був одружений з Робертою Бартоломе (). У березні 1876 року, через вісім місяців після народження їхньої єдиної доньки Маріни ( 18 липня 1875), дружина померла. Проте Хосе хотів щоби донькою опікувалася жінка, тож після смерті матері її вихованням займалася його сестра — Хосефа Дізон, мати іншого відомого революціонера — Еміліо Хасінто.

Масонська діяльність У квітні 1892 року Хосе Дізон вступив до масонської ложі «Нілад», заснованої Педро Серрано Лактавом (). Він обрав собі масонське ім'я «Монтгомері». Пізніше, у тому ж 1892 році, Дізон заснував ложу «Таліба» у районі Трозо (нині частина району , Маніла) і служив її «шановним майстром». Він також входив до керівного складу Великої регіональної ради філіппінців, де обіймав посаду «великого четвертого віцепрезидента» (разом з Аполінаріо Мабіні).

Як і багато філіппінських масонів того часу, був членом «Філіппінської ліги» (), створеної Хосе Рісалем для просування мирних реформ.

Заснування «Катіпунану»

Після арешту Хосе Рісаля та оголошення про його депортацію на , радикально налаштовані патріоти вирішили перейти до активних дій.

7 липня 1892 року в будинку на вулиці Ілая у відбулася таємна зустріч. На ній були присутні: Андрес Боніфасіо, , , , та Хосе Дізон. Того вечора вони заснували таємне товариство «Катіпунан» (), метою якого було звільнення Філіппін від іспанського панування шляхом збройної революції.

Згідно зі свідченнями самого Дізона на суді:

Учасники підписали «кровний договір» (), використавши власну кров для підписів під своїми символічними іменами. Була затверджена програма з 6 статей, що передбачала трикутну систему організації (щоб не більше трьох членів знали один одного) та збір внесків. Головною метою було визначено «філібустьєрство» (у значенні повстання за незалежність).

Революційна діяльність

Після розпуску «Філіппінської ліги» () у 1893 році Дізон, на відміну від поміркованих реформістів, остаточно приєднався до фракції Андреса Боніфасіо. У травні 1896 року Дізон увійшов до складу комітету (разом з Еміліо Хасінто та іншими), створеного для переговорів з адміралом японського крейсера «Конго», що прибув до Маніли. Метою було заручитися підтримкою Японії та придбати зброю. Делегація передала лист до японського імператора та подарунки (кавуни від Еміліо Агінальдо, манго та картину).

Іспанське обвинувачення пізніше стверджувало, що Дізон їздив до Японії у складі делегації. Проте його донька Маріна Дізон спростувала це, заявивши: «Мій батько ніколи не їздив до Японії. Все, що я знаю, це те, що він був членом комітету, сформованого для зустрічі з японським адміралом у Манілі».

На допитах Дізон свідчив, що збирав кошти (понад 1000 песо) для поїздки до , щоб порадитися з Рісалем щодо збройного повстання. Для прикриття Валенсуела взяв із собою сліпого чоловіка, нібито для лікування у лікаря Рісаля. Сам же Хосе Рісаль під час судового процесу стверджував, що не знайомий із Дізоном особисто, проте чув про гравера з таким прізвищем.

Арешт і страта У серпні 1896 року діяльність «Катіпунану» була викрита іспанською владою, що призвело до масових арештів. Хосе Дізон був заарештований разом із сотнями інших підозрюваних. Військовий суд визнав його винним у заколоті та державній зраді. 11 січня 1897 року Хосе Дізона було розстріляно на полі Баґумбаян (нині парк Рісаль). Разом з ним було страчено групу патріотів, які увійшли в історію як Тринадцять мучеників Баґумбаяна.

Примітки

Література